На світові екрани виходить фільм Хічкок - просочена англійським гумором картина, що проливає світло на справжню сутність стосунків майстра саспенса Альфреда Хічкока та його дружини, - пише Оксана Мамченкова у № 48 журналу Корреспондент від 7 грудня 2012 року.
За спиною
великого чоловіка завжди стоїть велика жінка. Мабуть, саме на цю думку орієнтувався
британець Саша Джервасі, вирішивши зняти кінострічку Хічкок. Фільм виходить у
широкий прокат 7 грудня і може стати гідним фіналом кінороку. Ця стрічка -
перенесена на екран історія створення Психо, найбільш касового і жорстокого
фільму у кар'єрі Альфреда Хічкока, англійського кінокласика і майстра жахів та
детективів.
Зняти фільм про
фільм - завдання не з простих. Зробити його цікавим широкій аудиторії ще
складніше. Автору картини вдалося знайти правильний підхід: Джервасі зосередив
увагу на історії стосунків між Хічкоком та його дружиною Альмой Ревілль, а на
головні ролі покликав оскароносних британців Ентоні Хопкінса та Хелен Міррен.
Не встигла
картина вийти 23 листопада в обмежений прокат у США, як стала об'єктом гострих
дискусій кінокритиків: комусь вона видалася геніальною і гідною Оскара, а для
когось стала абсолютно неспроможною.
Ця стрічка - перенесена на екран історія створення Психо, найбільш касового і жорстокого фільму у кар'єрі Альфреда Хічкока, англійського кінокласика та майстра жахів і детективів
Фільм, знятий за
мотивами документального роману американця Стівена Ребелло Альфред Хічкок і
створення Психо, з'явився у вдалий час - тема Хічкока зараз актуальна у
західному кінематографі. Влітку Британський інститут кіно завершив реставрацію
дев'яти німих стрічок, знятих режисером на зорі кар'єри, у 1920-тих. Картину
виклали на YouТube, так що будь-хто охочий може переконатися: пристрастю до
красунь-блондинок і підглядання, так само як умінням згущувати фарби, майстер
вирізнявся завжди.
Крім того,
нещодавно британське видання Sight & Sound визнало хічкоківський трилер
1958 року Запаморочення найкращим фільмом усіх часів. За підсумками опитування,
проведеного серед 846 кінознавців, картина обігнала беззмінного лідера рейтингу
- Громадянина Кейна американця Орсона Уеллса.
Втім, від
недоліку уваги класик трилера й детектива не страждав ніколи. За 60 років
роботи в кіно Хічкок зняв понад півсотні картин, більшість із них зібрала
чималі гроші у прокаті і принесла автору обойму нагород. А ось дружина генія,
Ревілль, що брала участь у роботі над кожною його картиною, завжди залишалася в
тіні.
Так що Джервасі
прийшов до логічного висновку: саме час розповісти глядачам, що відбувалося за
лаштунками подружнього життя головного кінематографіста Великобританії. Недарма
історик кіно Чарльз Чамплін, який особисто знав подружжя, після смерті Ревілль
написав: "У роботі Хічкока завжди було чотири руки, і дві з них належали
Альмі".
Альфред і Альма
У 1941 році
Хічкок зняв картину Містер і місіс Сміт в абсолютно не властивому йому жанрі
романтичної комедії. Головні герої фільму, Девід та Енн, вступаючи в шлюб,
домовилися кожен місяць ставити один одному питання та отримувати щиру
відповідь. Одного разу місіс Сміт зважилася дізнатися, чи одружився б містер
Сміт із нею, якби з'явився шанс почати все заново. І у відповідь отримала
чесне, хоч і не дуже приємне ні. Сам Хічкок у подібній ситуації, швидше за все,
відповів би так, адже із дружиною він прожив 54 роки, до самої смерті.
Подружжя
познайомилося у 1921 році під час роботи на кіностудії Famous Players-Lasky.
Майбутньому творцеві класичних трилерів Птахи та Психо щойно виповнилося 22
роки, він осягав ази кіносправи і трудився над створенням титрів. Ревілль, яка
працювала там само монтажером і помічницею сценариста, була лише на день молодшою
за Хічкока й у своєму честолюбстві та непомірній любові до кіно могла дати фору
будь-якому чоловікові.
Ревілль, яка працювала там само монтажером і помічницею сценариста, була лише на день молодшою за Хічкока й у своєму честолюбстві та непомірній любові до кіно могла дати фору будь-якому чоловікові
Працівники-початківці
синематографу одружилися у 1926-му. Хічкок згодом визнав, що чи не після першої
зустрічі вирішив поєднати життя із цією норовливою і цілеспрямованої дамою.
Однак не міг собі цього дозволити, не знявши жодного власного фільму.
Непростий союз
огрядного тирана з істинно англійським почуттям гумору та мініатюрної
кінематографістки з непередбачуваним характером і прямолінійною манерою
спілкування виявився не лише на диво міцним, але також ефективним. Адже
незважаючи на те, що місіс Хічкок згадувалася в титрах лише половини фільмів
чоловіка, насправді вона брала участь у створенні кожного.
"Фільми Хіча
[так називали Хічкока знайомі] не були б настільки гарні, якби не було
Альми", - визнає сценарист його хітів Страх сцени та Незнайомці в поїзді
Уїтфілд Кук. Дружина була головним арбітром під час вибору сценаріїв, брала
участь в обговоренні майбутніх картин: затятий противник імпровізацій, Хічкок
завжди ретельно продумував кожну деталь, перш ніж почати зйомоки.
Фільми Хіча[так називали Хічкока знайомі] не були б настільки гарні, якби не було Альми
Ревілль також
була основним цензором під час монтажу. Біограф Хіча Джон Расселл Тейлор,
спостерігаючи за їхнім союзом, одного разу сказав, що виглядає все це так, ніби
горобець командує слоном. Ревілль примудрялася грати роль не лише вірної
соратниці Хіча. Друзі та колеги подружжя не раз наголошували на кухарському
таланті місіс Хічкок, що виявилося дуже доречним: любов режисера до їжі була не
менш сильною, ніж його захоплення світловолосими актрисами.
Протягом усього
життя Ревілль добровільно залишалася в тіні. Втім, за рік до смерті Хіч зумів
елегантно висловити дружині свою вдячність. Коли у 1979 році Хичкоку вручали
премію Американського інституту кіно за видатний внесок у мистецтво, він виголосив
вдячну промову, показавши широкій аудиторії раніше приховану сторону свого
характеру - ніжність. 80-річний режисер заявив, що не може не сказати спасибі
чотирьом людям - монтажерові, сценаристу, матері своєї дитини і домашньому
кухареві.
"Їхнє ім'я -
Альма Ревілль", - поставив крапку метр.
Від життя до кіно
46-річний
Джервасі, на відміну від свого героя, зайнявся режисурою у досить зрілому віці.
Перший успіх прийшов до нього у 2008 році, коли він випустив неймовірно успішну
документальну картину Anvil: історія рок-гурту - дотепне документальне роудмуві
про вже постарілу, але по-юнацькому бадьору групу, що грає хеві-метал. Хічкок
же став першим ігровим фільмом британця.
Втім, дещо
режисерів ріднить. По-перше, англійські корені, у комплекті до яких завжди
додається відповідний гумор. По-друге - вміння ризикувати. Щоб зняти Психо -
один із головних фільмів у своїй кар'єрі, - вельми успішному на той момент Хічкоку
довелося закласти власну оселю.
Щоб зняти Психо -один із головних фільмів у своїй кар'єрі, - вельми успішному на той момент Хічкоку довелося закласти власну оселю
Студія Paramount
відмовилася фінансувати зйомки, з'ясувавши, що майстер збирається зняти картину
про психопата-вбивцю, який зберігає в будинку труп власної матері. У підсумку
картина стала найбільш касовою у кар'єрі режисера, зібравши в перерахунку на
ціни 2012 року $ 388,9 млн.
Щоб зняти свій
документальний дебют, Джервасі пішов на аналогічний ризик - заклав нерухоме
майно. І, як і його великий співвітчизник, не прогадав. Перша режисерська
робота принесла любов критиків і публіки і проклала дорогу у велике кіно.
Розпочавши роботу
над Хічкоком, Джервасі не розмінювався на дрібниці. Якщо вже картина про генія,
то й актори повинні бути найвищого калібру. Хопкінс, знаменитий своєю роллю
маніяка Ганнібала Лектера, спочатку був у режисера єдиним кандидатом на роль
майстра саспенса. І актор відразу погодився взяти участь у фільмі.
"Він може
бути темним, холодним, безжальним та одержимим і водночас - добродушним,
людяним, геніальним", - пояснює Хопкінс привабливість свого персонажа.
Критики майже
одностайно сходяться на думці: Хопкінс - ідеальний Хічкок. Акторові вдалося
передати суміш людського і демонічного в режисері. "Це момент слави для
Хопкінса, - наголошує Пітер Треверс з американського журналу Rolling Stone. -
Він вловив головне в Хічкоку - художника і шахрая".
Хопкінс, знаменитий своєю роллю маніяка Ганнібала Лектера, спочатку був у режисера єдиним кандидатом на роль майстра саспенса. І актор відразу погодився
взяти участь у фільмі
Проте знайшлися й
ті, кому виявився не до душі очевидний перебір із накладним підборіддям і
животом (гримери добре попрацювали, щоб наблизити стрункого Хопкінса до
габаритів огрядного персонажа).
Міррен ідеально
підійшла на роль дружини короля саспенса. Навіть ті кінознавці, хто без захвату
прийняв сам фільм, захоплюються її грою. "Гра Міррен у ролі
багатостраждальної дружини Хічкока гідна Оскара", - вважає Клаудія П’юїг із
USА Today.
Правда, за
словами Міррен, місіс Хічкок важко назвати страждальницею. "Альма завжди
сміялася, - говорить про свого персонажа актриса. - Думаю, що вона вважала Альфреда
[Хічкока] дуже кумедним". Секрет тривалості шлюбу кіноподружжя Міррен
бачить у любові до іронії та чорного гумору, яку вони поділяли.
Те, що
обговоренню акторів, які виконали головні ролі, критики віддають багато сил, не
дивно: саме подружні стосунки подружжя Хічкок опинилися у центрі стрічки
Джервасі. За це його одночасно хвалять і лають.
Журналіст
американського сайту Salon Ендрю О'Хехайр упевнений, що Хічкок не вартий ані
хвилини витраченого на його перегляд часу: мовляв, тим, хто знайомий із
творчістю Хіча, перегляд байопіку нічого цікавого не розкаже, а тим, хто до класика
байдужий, подібна картина тим більше ні до чого.
Міррен ідеально підійшла на роль дружини короля саспенса
Захисники фільму
переконані: акценти розставлені правильно. Великий Хіч показаний у складний
період, коли він заново винайшов кіно, відкривши дорогу екранному жаху та
насильству. І нічого цього не сталося б, якби поруч із режисером не було такого
вірного соратника, як Ревілль.
Джервасі вдалося
створити дотепну і чарівну стрічку, яка тонко передає атмосферу, що панувала як
на кухні, так і на знімальному майданчику короля саспенсу, упевнений Рекс Рід з
американського видання New York Observer.
"Це один із найкращих
фільмів 2012 року", - підсумовує критик.
Улюблений образ
Невід'ємною
складовою авторського стилю Альфреда Хічкока крім сюжету, від якого стигне
кров, були героїні-блондинки. За півстоліття режисер встиг зняти всіх головних
красунь Європи та Америки. Для більшості з них зустріч із Хічкоком стала
поворотним моментом у житті та кар'єрі
Джоан Фонтейн
Актриса знялася у
двох фільмах Хічкока, Ребекка (1940) та Підозра (1941), і двічі зірвала банк.
Перші голлівудські експерименти режисера входять до десятки найкасовіших робіт
кінематографіста (Ребекка зібрала у прокаті $ 187,6 млн*, Підозра - $ 118,5 млн).
Перша картина отримала 11 номінацій на Оскар, утім, отримала лише дві нагороди
- за найкращий фільм та операторську роботу. Роль у Підозрі принесла Фонтейн
статуетку за найкращу жіночу роль
Керол Ломбард
До моменту зйомок
у романтичній комедії Містер і місіс Сміт 1941 року Ломбард встигла стати
найбільш високооплачуваною актрисою 1930-тих (її дохід становив до $ 500 тис.
на рік). Роль навіженої місіс Сміт стала однією з останніх у її кар'єрі: через
рік Ломбард загинула в авіакатастрофі. У 1999 році артистка увійшла до сотні
найбільших зірок кіно за версією Американського інституту кіно під номером 23
Інгрід Бергман
Актриса знялася у
трьох фільмах Хічкока - психологічному трилері Заворожений (1945), шпигунському
детективі Погана слава (1946) та пригодницькій картині Під знаком козерога
(1949). Заворожений приніс своєму творцеві чималі гроші (фільм зібрав у прокаті
$ 251,2 млн), а інші дві картини - любов французів. Основоположник французької
нової хвилі режисер Франсуа Трюффо назвав Погану славу однією із найкращих
картин у кар'єрі Хічкока. У 1958 році французький журнал про кіно Cahiers du
cinema зарахував фільм Під знаком козерога до числа найкращих картин усіх часів
і народів
Марлен Дітріх
Хічкок зміг
залучити німецьку кінозірку для зйомок детективної картини Страх сцени (1950
рік) завдяки грошам кінокомпанії Worner Bros. Щедре фінансування дозволило
режисерові зняти в цьому фільмі ще одну діву - оскароносну Джейн Уаймен.
Зустріч двох зірок на знімальному майданчику очевидці згодом охарактеризували
як дуже напружену. Втім, майстерний маніпулятор Хічкок вміло використовував
ворожість актрис на благо картини, адже їхні героїні також не любили одна одну
Грейс Келлі
Усього за два
роки Хічкоку вдалося зробити неймовірне: режисер не просто зняв поспіль три
фільми за участю однієї із найкрасивіших жінок Голлівуду, - кожен із них ще й
зібрав чимало престижних номінацій та нагород. Стрічка У випадку вбивства
набирайте М (1954) принесла Грейс Келлі премію BAFTA, Вікно у двір (1954)
удостоїли тієї самої нагороди в номінації Найкращий фільм, а за картину
Спіймати злодія (1955) оператор Роберт Беркс отримав Оскара. Для Келлі остання
картина виявилася знаковою з іншої причини: під час зйомок актриса
познайомилася із князем Монако Реньє III, за якого на рік пізніше, кинувши
кар'єру, вийшла заміж
Кім Новак
У фільмі
Запаморочення (1958 рік) Хічкок планував зняти Віру Майлс. Але вагітність не
дозволила їй брати участь у зйомках, і режисерові довелося знайти заміну. Нею
стала Кім Новак, робота з якою коштувала метру чимало клопоту - актриса сипала
ідеями, чого режисер абсолютно не переносив. У свою чергу Новак ненавиділа
сукні та зачіски, нав'язані автором картини. Публіка та критики зустріли
картину без ентузіазму. Але муки знімальної групи не були такими вже марні. За
підсумками опитування, проведеного серед 800 кінокритиків британським виданням
Sight & Soul цього року, Запаморочення очолило список найвидатніших фільмів
усіх часів
Ева Марі Сейнт
Шпигунський
трилер На північ через північний захід (1959) про рекламіста, якого переплутали
з агентом спецслужб, не міг обійтися без фатальної блондинки. Підходящою
кандидатурою виявилася Ева Марі Сейнт - висхідна зірка, яка вже отримала до
того часу Оскар. Фільм Хічкока з нею зібрав у прокаті $ 195,6 млн - це один із найкращих
показників для картин великого британця
Джанет Лі
Створення Психо
(1960) було непростим для всіх учасників процесу. Режисерові довелося
фінансувати зйомки із власної кишені. Джанет Лі, яка зіграла шахрайку Меріон
Крейн, жорстоко вбиту у душі придорожнього мотелю, довелося витримати цілий
тиждень зйомок сцени вбивства, хоча в картині епізод займає не більше трьох
хвилин. Втім, сили були витрачені не дарма: картина виявилася найбільш касовою у
кар'єрі режисера ($ 388,9 млн у прокаті), а Лі заробила номінацію на Оскар,
премію Золотий глобус та прізвисько Королева Крику
Тіппі Хедрен
Перш ніж
потрапити на знімальний майданчик до Хічкока, Тіппі Хедрен зробила успішну
кар'єру моделі. Звернувши увагу на майбутню актрису на одному з телешоу,
режисер запропонував їй співпрацю, результатом якої стали хіти Птахи (1963) та
Марні (1964). Втім, робота з Хічкоком принесла їй багато проблем. Прагнучи до
ідеалу, Хічкок буквально тероризував Хедрен, проникнувши в усі сфери її життя.
Сварка і відмова від подальшої роботи з тираном погано позначилася на кар'єрі
акторки - протягом наступних 20 років їй вдалося отримати ролі в кіно лише
двічі.
* Усі дані про
касові збори вказані з урахуванням інфляції у перерахунку на 2011 рік
***
Цей матеріал опублікований у № 48 журналу Корреспондент від 7 грудня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонений. Із правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.