Корреспондент: Точка зору. Вперед, на громадські роботи

Якби українські судді запозичили американський досвід і почали попереджати порушення закону, а не карати за них, вони могли б в Україні добре розвернутися, пише Микола Буртовий, адвокат юридичної фірми Ілляшев та Партнери, у колонці, опублікованій у №51 журналу Корреспондент від 28 грудня 2012 року.

Для початку маленька передісторія. Центр Києва. Розпал робочого дня. Припаркований прямо на колії автомобіль абсолютно перегородив шлях трамваю. Вперед не можна. Назад не можна. Все – приїхали!

Не секрет, що там, де для європейця – привід викликати поліцію, для нашої людини – пряме спонукання до дії. Поки частина присутніх роззяв із захватом знімала "картину маслом" на мобільні телефони, з натовпу виділилися кілька героїв, які почали вручну штовхати машину з колії. Навіть залишивши на машині кілька вм'ятин, хлопці в цілому виявилися людьми незлобивими. Вони прибрали машину на середину вулиці, створивши новий затор, після чого вскочили в трамвай і спокійно поїхали. Хоча могли і перекинути машину – натовп тільки цього й чекав.

В принципі, такою історією в Києві вже давно нікого не здивуєш. І навряд чи це стало б приводом для написання колонки в серйозний журнал, якби не одне але. За всім побаченим з непідробним інтересом спостерігав мій приятель, який живе у США. Як колишній громадянин СРСР він сприйняв цей бардак абсолютно спокійно, а як американський адвокат не відмовив собі в задоволенні поміркувати про те, яке за це покарання передбачається у них.

Американські судді виявилися великими оригіналами – у них на кожен хитрий злочин завжди знайдеться круте покарання

Недовго думаючи, він дійшов висновку, що у США в подібній ситуації винуватець такого паркування не за правилами отримав би штраф від $ 250 і позбавлення водійських прав на місяць. А потім, подумавши, додав, на мій погляд, ключову фразу: "А взагалі у нас за таке передбачається незвичайне покарання. Ну, щось на зразок того як стояти по годині на день на цьому самому місці з плакатом приблизно такого змісту: Мені плювати на всіх, паркуюся де хочу". Ми стали жваво обговорювати незвичайні покарання. Тим більше що тамтешні судді виявилися великими оригіналами – у них на кожен хитрий злочин завжди знайдеться круте покарання.

До прикладу, в Клівленді суд зобов'язав Шену Хардін, яка по тротуару об'їжджала шкільний автобус, протягом години стояти на перетині вулиць, коли учні їдуть до школи, з плакатом Тільки водій-ідіот виїжджає на тротуар, щоб об'їхати шкільний автобус. Вкрав бензин на заправці – вирушай відразу, але не в тюрму, а назад на заправку з плакатом Я вкрав бензин, і це моє покарання. Взяв із собою заряджений пістолет – ласкаво просимо в морг, зрозуміло, у ролі відвідувача, набиратися розуму. Припаркувався на місцях для інвалідів – табличка з написом Я не інвалід, я просто там припаркувався, вибачте! гарантована. Якщо в штаті Міннесота ви зустрінете машину з номерним знаком, що починається з букви W (що означає Whiskey), знайте: перед вами водій, засуджений за водіння в нетверезому вигляді.

Зазвичай ми запозичуємо на Заході не те, що потрібно, або те, що у нас не працює

Здавалося б, ось воно актуальне вирішення нашої вічної проблеми "їздять, де хочуть". Зазвичай ми запозичуємо на Заході не те, що потрібно, або те, що у нас не працює. А тут такий невичерпний потенціал для українських суддів! Звичайно, весь американський досвід переймати не варто. Це у них можна засудити людину, яка назвала поліцейського офіцера свинею, до стояння в центрі міста з табличкою Це не офіцер поліції. У нас, погодьтеся, це не покарання – це успіх на YouTube й 1 млн переглядів за тиждень.

Якщо говорити серйозно, то я зовсім не закликаю у всьому потурати автолюбителям, як може здатися. Звичайно, держава повинна контролювати і карати тих, хто порушує. І одними з нестандартних стягнень, на мій погляд, можуть бути громадські або виправні роботи, які, до речі, можна застосувати, навіть не вносячи змін до чинного законодавства.

За даними Державного реєстру судових рішень, у 2012 році такий вид стягнення був застосований до правопорушників на автомобілях лише 12 разів, що невиправдано мало. Нагадаю, що основною метою адміністративного стягнення є не наповнення бюджету за допомогою стягування штрафів, а виховання громадян у дусі дотримання законів України та з метою попередження вчинення нових правопорушень. Оскільки сплата штрафу, на мій погляд, швидше схожа на звичайний відкуп, а не на запобіжний захід, то й мета адмінстягнення навряд чи може бути досягнута.

З двох основних функцій, які повинна виконувати адміністративна відповідальність
у нашій країні, основна увага зроблена на штрафну (каральну). Не варто б забувати і про виховну

Конкретні види громадських робіт згідно зі ст. 30-тою Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлюються місцевими органами самоврядування. Останні могли б істотно урізноманітнити їхні види і, наприклад, замість банального прибирання вулиці встановити такий вид робіт, як збір пожертвувань для дитячих будинків або лікарень. А за бажання й уніформу можна пошити для таких правопорушників з великими літерами на спині Я виконую громадські роботи.

З двох основних функцій, які повинна виконувати адміністративна відповідальність у нашій країні, основна увага зроблена на штрафну (каральну). Не варто б забувати і про виховну – навіть незважаючи на те, що вона вимагає вкладення коштів і її плоди можна відчути лише у далекій перспективі.

***

Ця колонка опублікована у № 51 журналу Корреспондент від 28 грудня 2012 року.

Передрук колонок, опублікованих у журналі,заборонено.

Відгуки та коментарі надсилайте за адресою [email protected]