Росія вперше висуває Україні умови для вступу до Митного союзу, даючи тим самим новий стимул прагнути на Захід, пише журналіст Віталій Портников у колонці, опублікованій у №17-18 журналу Корреспондент від 3 травня 2013 року.
Напередодні травневих свят стало практично зрозуміло, що українське керівництво хотіло б підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС) без звільнення екс-прем'єра Юлії Тимошенко – і що повної впевненості в тому, що це підписання відбудеться, немає навіть у найбільш високопосадових чиновників. Зрозуміти відсутність цієї впевненості можна хоча б за рішенням знову нагадати про східний вектор: Україна направила країнам – членам Митного союзу (МС) звернення з пропозицією про приєднання до цього об'єднання як спостерігача, а на телеканалі Інтер вперше за багато років з'явився головний прихильник євразійської інтеграції – колишній голова президентської адміністрації Віктор Медведчук.
Посол Росії в Україні Михайло Зурабов заявив, що країни – члени МС можуть сформулювати список критеріїв, яким повинна відповідати Україна, якщо вона дійсно захоче стати спостерігачем при МС
І тут сталася подія, яку можна назвати дійсно історичною у взаєминах України із сусідами по колишньому Союзу. Вони відреагували на меморандум Києва, але як? Посол Росії в Україні Михайло Зурабов заявив, що країни – члени МС можуть сформулювати список критеріїв, яким повинна відповідати Україна, якщо вона дійсно захоче стати спостерігачем при МС.
Ще недавно між західним і східним варіантами української інтеграції були очевидні відмінності. ЄС весь час – навіть і до появи політв'язнів в Україні – висував вимоги, пропонував проводити реформи, уніфікувати законодавство, боротися з корупцією, словом, морочив голову. Росія нічого не хотіла. Вона готова була інтегруватися просто так, з любові, ну, або за трубу. І в цьому була головна російська перевага: на Заході нас не чекають і весь час пропонують змінюватися і поліпшуватися, а на Сході люблять такими, якими ми є. Це як різниця між двома університетами, в один з яких вам пропонують вступити тільки після виснажливої здачі вступних іспитів, а в інший приймають згідно з написаною заявою і при цьому відразу ж видають не студентський квиток, а диплом.
Але поки Україна лякала Захід можливістю піти на Схід, в Росії теж багато що змінилося. Навіть не з точки зору економічного розвитку і ступеня інтеграції з сусідніми країнами, а з точки зору самооцінки. Можливо, МС відносно його економічного потенціалу і не дотягує до Європейського, можливо, зі свободами бізнесу або слова в Росії, Білорусі чи Казахстані все не так добре, як у Німеччині, Швеції чи Іспанії, але в очах президента РФ Володимира Путіна Митний союз нічим не гірший за Європейський. Просто по інший бік економічних барикад, як витончено висловився радник президента Росії Сергій Глазьєв на тому ж Інтері.
І тут виникає дуже проста думка: якщо ЄС може ставити умови країнам, які хочуть до нього приєднатися або хоча б підписати угоди про асоціацію, то чому цього не може зробити МС? При цьому ще невідомо, які умови українському керівництву сподобаються більше. Так, звичайно, в МС не згадуватимуть про необхідність звільнення Тимошенко. Але можуть висунути такі економічні умови, які змусять серйозно замислитися і владу, й олігархів.
Досі Україна сприймала себе як країна, яка всім потрібна. Не захочуть на Заході – що ж, підемо на Схід, там нас приймуть з розкритими обіймами. Не бажають знижувати ціну на газ на Сході – ну вибачте, ми пішли на Захід, адже ми європейська країна. У цьому колесі можна було крутитися, що твоя білка, до нескінченності, ні до кого в підсумку не примикаючи, нічого серйозно не міняючи і до того ж щиро вірячи у свою винятковість. І ось – докрутилися! Тепер ми країна, якій всюди можуть висувати умови. Хочете на Захід – будь ласка, звільніть Тимошенко, прийміть десяток законів і взагалі мийте руки перед їжею! Хочете на Схід? Ну, тут ми про умови можемо тільки здогадуватися, але, здається, я знаю найголовніше – перестати хотіти на Захід.
Мені здається, все це тільки на краще. Якщо країни МС дійсно вироблять свій список критеріїв, у нас вперше в історії з'явиться можливість порівняти вимоги
Мені здається, все це тільки на краще. Якщо країни МС дійсно вироблять свій список критеріїв, у нас вперше в історії з'явиться можливість порівняти не цифри на калькуляторі, що показують економічні преференції, і навіть не цінності. У нас з'явиться можливість порівняти вимоги. Звичайно, ми можемо знову розділитися на тих, хто хоче виконувати вимоги ЄС і тих, хто готовий напружитися заради виконання євразійських критеріїв. Але це все ж краще, ніж конфлікт між тим, хто хоче працювати для того, щоб виглядати європейцем і тим, хто хоче лежати на печі в надії, що йому принесуть російські калачі. Не принесуть! Російський посол намірився відправити братнього Ємелю – пардон, Омелю – у відставку.
І тепер той, хто захоче виконувати євразійські критерії на шкоду європейським, повинен буде пояснити хоча б самому собі, що в них такого чудового і навіщо напружуватися. Людина так влаштована, що в змаганні між можливістю працювати і шансом полежати на печі незмінно перемагає лінь. Але якщо працювати і змінюватися доведеться в обох випадках, то, можливо, ми все-таки вирішимо, що краще спробувати бути схожим на Мерседес, ніж на Ладу-Калину. Зрештою, потрібно хоча б інколи міняти машини, адже на Ладі-Калині ми і так їздили занадто довго.
***
Ця колонка опублікована у №17-18 журналу Корреспондент від 3 травня 2013 року.
Передрук колонок, опублікованих у журналі, заборонено.
Відгуки та коментарі надсилайте за адресою [email protected]