Нації та мегаполіси самостверджуються, прагнучи привернути увагу всього світу за допомогою архітектурних гігантів, - пише Оксана Мамченкова у №28 журналу Корреспондент від 19 липня 2013 року.
Ізольоване співтовариство, що
живе в обладнаному на випадок катастрофи високотехнологічному притулку, -
типовий антураж постапокаліптичного голлівудського блокбастера. Для мешканців
Китаю це вже реальність. На початку липня в 14-мільйонному мегаполісі Ченгду,
столиці південно-західної китайської провінції Сичуань, відкрився New Century
Global Centre - найбільша за своєю площею будівля у світі, де передбачено все
для життя, роботи і навіть пляжного відпочинку, тобто є штучні пляж, море і
сонце.
Ченгду - четверта за чисельністю
населення агломерація країни. Шість років тому Світовий банк назвав
місто-гігант найбільш привабливим з точки зору інвестицій у Китаї. Сьогодні тут
розташовані офіси половини учасників Fortune Global 500, рейтингу найбільших за
обсягами виручки компаній світу, а також низка підприємств, що виробляють
автомобілі та електроніку.
Опинившись всередині побудованого
всього за три роки гіганта New Century Global Centre, відвідувач навряд чи
згадає, яка погода за його стінами
Недоліків у міста, на думку
місцевої влади, було лише два - непроглядний смог і відсутність поблизу
морського узбережжя. Обидві проблеми тепер вирішені.
Опинившись всередині побудованого
всього за три роки гіганта New Century Global Centre, відвідувач навряд чи
згадає, яка погода за його стінами. Тут є штучний пляж, що вміщає до 6 тис.
відпочивальників. 400-метрову берегову лінію омиває басейн з найбільшим у світі
імітатором хвиль. Лінію горизонту утворює гігантських розмірів екран, на якому
відтворюється денний цикл руху сонця від світанку і до заходу. На пляжі дме
легкий бриз, а сонце замінює спеціальна японська технологія, що забезпечує і
світло, і комфортну температуру.
Втім, китайський рекордсмен, хоч
і вразив світ, не виглядає білою вороною. Протягом останнього року одна за
одною власні будівлі-гіганти отримали глобальні ділові столиці - Нью-Йорк,
Лондон, Москва, а також Мекка в Саудівській Аравії.
Тенденція дає можливість
експертам стверджувати, що астрономічні суми, які функціонують в найбільших
центрах бізнес-активності, сприяють амбітному будівництву. Найчастіше
неймовірні за величиною споруди цілком відповідають прогнозам футурологів, які
говорять про те, що в майбутньому людство переселиться в гігантські будівлі з
повним циклом життєзабезпечення. Іншими словами, в них можна буде працювати,
відпочивати, розважатися і просто жити.
Неймовірні за величиною споруди
цілком відповідають прогнозам футурологів, які говорять про те, що в майбутньому
людство переселиться в гігантські будівлі з повним циклом життєзабезпечення
"Світова архітектура йде за
сейсмічним зрушенням економіки в бік півдня і сходу", - переконаний
оглядач британського спеціалізованого видання The Architectural Review Сазерленд
Лайл. Його слова підтверджує і той факт, що навіть відкрита в Лондоні у лютому
висотка-рекордсмен The Shard побудована на гроші інвесторів з Катару.
Корреспондент представляє топ-5
будівель-рекордсменів, які протягом останнього року з'явилися в різних куточках
планети.
New Century Global Centre,
Ченгду, Китай, липень 2013
Найбільший за площею будинок
світу, площа - 1,7 млн кв. м
Загальна площа New Century Global
Centre, будівлі-гіганта світового масштабу, - 1,7 млн кв. м, це найбільший
торгово-розважальний та бізнес центр, і купити тут можна практично все: тут є
найбільший у Китаї аутлет брендового одягу і не менш грандіозний фуд-корт з
багатим вибором делікатесів.
Тут розмістилися два 5-зіркових
готелі, кінотеатр на 14 екранів, ковзанка, придатна для проведення олімпійських
змагань, просторі офісні приміщення, а також межа мрій городян і вище
досягнення сучасних технологій - штучний морський пляж.
Унікальний за розмірами і
технологічною начинкою комплекс у майбутньому стане найближчим сусідом не менш
масштабного проекту. Незабаром навпроти New Century Global Centre з'явиться
Центр сучасного мистецтва за проектом британсько-арабського архітектора Захі
Хадід. Він об'єднає музей, виставкові зали та театр на 1,8 тис. місць.
The Shard, Лондон,
Великобританія, лютий 2013
Найвищий хмарочос Євросоюзу,
висота 308 м
Вартість проекту $3,9 млрд
АР
Британці задумували The Shard (у
перекладі з англійської - "уламок") як найвищу будівлю Європи, але
москвичі обігнали колег за допомогою Меркурій Сіті Тауер. У результаті
308-метровий лондонський хмарочос носить почесний титул найвищого в Євросоюзі.
Автор проекту - засновник стилю
хай-тек в архітектурі італієць Ренцо Піано, на рахунку якого - будівництво
Центру Жоржа Помпіду, одного з найбільш відвідуваних музеїв сучасного мистецтва
у світі.
Висотка, що розташувалася
неподалік від лондонського Тауера, будувалася чотири роки. Частина поверхів тут
віддана під офіси, частина - під готелі, ресторани, а також житлові апартаменти
класу люкс. П'ять верхніх поверхів займає оглядовий майданчик. Заплативши 25
фунтів, кожен охочий може звідси помилуватися найкращими видами на місто.
Абрадж аль-Бейт, Мекка,
Саудівська Аравія, грудень 2012
Найвищі у світі куранти, висота -
601 м
Вартість проекту - $15 млрд
АР
На рахунку висотного комплексу
Абрадж аль-Бейт в центрі мусульманського паломництва, Мецці, відразу кілька
архітектурних рекордів. Його куранти висотою 601 м - найвищі у світі, а
хмарочос за цим же показником займає другу сходинку на планеті. Крім того,
годинник на курантах діаметром 43 м - найбільший у світі. А до появи
китайського New Century Global Centre це була ще й найбільша за площею будівля.
Загальна площа внутрішніх
приміщень складає 1,5 млн кв. м. У центральній вежі розташований готель на 100
тис. місць - така гігантоманія обумовлена реальною потребою забезпечити
житлом паломників, які приїжджають сюди протягом року. Менші вежі зайняті
квартирами, а також торговим центром і парковкою. Вінчають хмарочос два
вертолітні майданчики і найбільший у світі золотий мінарет, обладнаний
потужними динаміками, звук з яких чути на відстані 7 км. У мінарет вмонтовані
21 тис. лампочок, світло яких видно за 30 км.
Меркурій Сіті Тауер, Москва,
Росія, листопад 2012
Найвищий хмарочос Європи, висота
339 м
Вартість проекту $1 млрд
АР
Московський архітектор Михайло
Посохін вперше побував у Нью-Йорку в 1991-му і відтоді мріяв, щоб будівлі на кшталт
Крайслер-білдінг і Citibank з'явилися в його рідному місті. Через 20 років у
росіянина з'явилася можливість реалізувати мрію - у вигляді Меркурій Сіті
Тауер.
У проекті Посохіна з'єдналися
американські технічні досягнення та ідеї російського конструктивізму. На виході
вийшла 70-поверхова споруда, облицьована червоним склом, яка розташувалася на
території Московського міжнародного ділового центру. Висота у 339 м дозволила будівлі
отримати статус найвищої в Європі.
Власник хмарочоса - російський
мільярдер Ігор Касаєв, котрий заробив статок на роздрібній торгівлі. Вежа
вміщує 90 тис. кв. м офісних площ і 20 тис. кв. м елітного житла.
Всесвітній торговий центр 1,
Нью-Йорк, США, червень, 2013
Найвищий хмарочос Західної
півкулі, висота 540 м
Вартість проекту $3,9 млрд
АР
Після тривалих дискусій у 2006
році на території зруйнованого терористичними атаками 11 вересня 2001-го року Всесвітнього
торгового центру таки почали зводити нові вежі.
Висота першої завершеної склала
540 м, або 1.776 футів - символічна для американців цифра, яка позначає рік
здобуття Сполученими Штатами незалежності. Висотка, яку називають також Вежею
свободи, майже точно повторює розміри колишніх веж-близнюків. Дизайнерське
рішення її зовнішнього вигляду досить просте, що нехарактерно для автора
проекту - архітектора-деконструктивіста Даніеля Лібескінда. При створенні нью-йоркського
хмарочоса Лібескінд відмовився від складних форм і постарався максимально
органічно вписати споруду в існуюче середовище.
Будівля, де вже встиг орендувати
кілька поверхів видавничий дім Conde Nast, куди входять знамениті GQ, Vanity
Fair і Vogue, стане частиною великого комплексу нового Всесвітнього торгового
центру, який складатиметься з хмарочосів, музею, меморіалу, а також вокзалу.
***
Цей матеріал опубліковано в №28
журналу Корреспондент від 19 липня 2013 року. Передрук публікацій журналу
Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів
журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна
ознайомитися тут.