Корреспондент: Королі джунглів. Українські правоохоронні органи перетворилися на повністю прогнилу систему

Колишні слідчі та офіцери, які звільнилися з міліції, відкривають очі на те, у що перетворилися українські правоохоронні органи і як вони виглядають зсередини, пише Максим Бутченко у №29 журналу Корреспондент від 26 липня 2013 року.

Працівник карного розшуку в штатському підходить до бомжа, вручає йому пакет і 20 грн. за послугу – передати запакований предмет водієві машини по той бік вулиці. По дорозі волоцюзі "несподівано" перекривають шлях міліціонери, цього разу у формі, і виявляють у згортку вогнепальну зброю. Звинувачення в незаконному носінні пістолета жертві цієї постановки забезпечено.

Так правоохоронці Івано-Франківської області виконують план з розкриття злочинів, стверджує Василь Крутчак, який три роки пропрацював слідчим у РВВС тутешнього райцентру Коломия.

"Нікого не хвилює, що при цьому постраждає [буде засуджена] невинна людина", – додає він.

Кримінальні звички стражів порядку і законності сьогодні вже не окремі епізоди, а ціла система, розповідають численні співробітники органів внутрішніх справ, які звільнилися з міліції.

Колишні слідчі і співробітники апарату МВС кажуть про розподіл між окремими службами міліції сфер "кришування" і збору "данини" з того чи іншого злочинного бізнесу, наприклад торгівлі наркотиками, зброєю чи проституції

На основі їхніх свідчень Корреспондент представляє погляд зсередини на методи роботи правоохоронної машини. Колишні слідчі і співробітники апарату МВС кажуть про розподіл між окремими службами міліції сфер "кришування" і збору "данини" з того чи іншого злочинного бізнесу, наприклад торгівлі наркотиками, зброєю чи проституції.

Ставлення начальників до підлеглих часом гірше, ніж до худоби, стверджує Ростислав Федорей, колишній слідчий одного з одеських РВВС.

"Так виматюкають, що у вухах свистить, і вважається, що чим грубіше, тим краще будуть працювати", – згадує Федорей.

Міліцейська структура пронизана двома десятками великих кланів і тримається на корупційних відносинах по вертикалі, розповідають екс-працівники МВС. Український аналог поліції загруз у кумівстві, хабарництві та тісній співпраці з кримінальним світом, додають вони. Захист населення давно не є пріоритетом людей у ​​погонах.

Корінь розкладання органів слід шукати в далеких 1990-х. Тодішні невиплати зарплат штовхали правоохоронців до пошуку нелегального заробітку

Корінь розкладання органів слід шукати в далеких 1990-х. Тодішні невиплати зарплат штовхали правоохоронців до пошуку нелегального заробітку. Ті, хто не хотів скочуватися до криміналу, змушений був звільнитися, тим самим позбавивши міліцію переважно середнього прошарку співробітників – головних носіїв професійного досвіду в розслідуванні злочинів. З того часу плани з розкриття тільки зростали, а зарплати радикально не збільшувалися.

"Правоохоронна система проїла саму себе, перетворившись на монстра, поглинаючи і переварюючи всіх чесних людей, хто йшов у неї служити, – резюмує генерал-лейтенант міліції, нині народний депутат Геннадій Москаль, який віддав службі багато років. – Міліціонери розуміють, що особливо в останні три роки вона котиться в пекло, але зламати систему не можуть".

Кримінальний оркестр

Перші негласні правила, які засвоюють молоді міліціонери, які починають кар'єру в правоохоронних органах з патрульно-постової служби (ППС) або помічниками дільничного, – це методи збору хабарів з торгових точок, розповідає Юрій, полковник, який відслужив 28 років у київському карному розшуку і попросив не називати його прізвище у пресі.

Дільничні і пепеесникі "контролюють" об'єкти нелегальної торгівлі в районі – від вуличних продавців продуктів до наркодилерів. За словами Юрія, міліція не припиняє, а, навпаки, дає добро на таку діяльність за хабарі. Водночас Беркут, у чиє завдання входить тільки охорона громадського порядку, намагається відламати шматок від цього пирога.

Полковник міліції стверджує, що щотижня за право вільно збувати свій товар правоохоронці беруть із кожного нелегального торговця від 100 грн., а з дрібного наркодилера – до 2-3 тис. грн.

Ця нагорода – істотна надбавка до платні. За даними МВС, зарплата молодшого начальницького складу в Києві становить лише близько 3 тис. грн.

Дільничні, Беркут і ППС вже багато років конкурують між собою за сфери "кришування", найчастіше підставляючи один одного

При цьому дільничні, Беркут і ППС вже багато років конкурують між собою за сфери "кришування", найчастіше підставляючи один одного.

"Тоді, наприклад, [в ЗМІ] з'являється інформація, що беркутівці продавали наркотики, – продовжує Юрій, – але все це лише результат внутрішньої боротьби".

Такі відносини складаються і між відділом з боротьби з незаконним обігом наркотиків (ВБНОН) й аналогічним підрозділом Служби безпеки України, що виявляє діяльність великих наркоугруповань, розповідає Павло Скляров, колишній оперуповноважений ВБНОНу.

За його словами, ключових наркоторговців ВБНОН не чіпає, а домовляється з містечковими наркобаронами, які збувають товар, наприклад, у великому районі Києва або невеликому містечку. Ті в обмін на гарантії безпеки підставляють для показового затримання дрібніших дилерів.

У результаті і вовки ситі, і вівці цілі: наркобарон залишається на своєму місці, а в міліцейських зведеннях з'являється інформація про затримання дрібної пташки під час реалізації порівняно невеликої кількості зілля.

"Ця система ніяк не впливає на наркотрафік, а тим більше на тих, хто реально, а не за статистикою вживає наркотики, – їх незмінно багато", – каже Скляров.

Фальсифікація й обман – основа правоохоронної системи України, вважає Крутчак. Його самого начальник змушував покращувати статистику пошуку зниклих людей

Фальсифікація й обман – основа правоохоронної системи України, вважає Крутчак. Його самого начальник змушував покращувати статистику пошуку зниклих людей. Потрібно було вибрати підозрюваного у будь-якій кримінальній справі, який регулярно приходить давати свідчення, зареєструвати його як безвісти зниклого, а через тиждень викликати на допит й одночасно зафіксувати, що він "знайшовся". У результаті кількість тих, хто знайшовся, врівноважувала кількість зниклих безвісти, що й покращувало статистику.

Фото Наталі Кравчук
Колишній слідчий Василь Крутчак каже, що міліція часто розкриває злочини шляхом підлогу й обману

"Начальнику я відмовив, за що і втратив роботу, – завершує розповідь Крутчак. – Міліція – це прогнила структура, яка не терпить іншої думки".

Принцип вертикалі правоохоронної влади добре знайомий колишньому аналітику з економічних злочинів Сергію Андрієнку, який п'ять років пропрацював в апараті МВС. У міністерстві, обласних управліннях та райвідділах діє кланова система, стверджує він, в основі якої стоїть корупційна піраміда, коли хабарі розподіляються від нижчих до вищих за посадами.

Практично кожен генерал, отримуючи нове призначення, перетягує за собою відданих йому підлеглих для підтримки системи хабарництва. З тієї ж причини крісла та звання в міліції коштують дуже дорого

Крім того, практично кожен генерал, отримуючи нове призначення, перетягує за собою відданих йому підлеглих для підтримки системи хабарництва.

З тієї ж причини крісла та звання в міліції коштують дуже дорого. Наприклад, щоб стати генералом, чиї зірочки дозволяють отримати відповідний портфель, наприклад начальника районного чи обласного управлінь МВС, у 90% випадків потрібно дати хабар у сумі з шістьма нулями, розповідає Андрієнко. І такі витрати з лишком окупаються.

Експерт передає почуту розмову двох генералів, які поперемінно очолювали Дніпропетровську область. "До тебе приходила дівчина з 1 млн в кейсі [сукупні хабарі, отримані всією вертикаллю УВС області, які вручаються новому начальнику] після призначення?" – "Так. А до тебе?" –  "Теж". Обидва посміялися і розійшлися", – додає Андрієнко.

Якби внутрішня служба безпеки МВС працювала як належить, через вісім місяців практично весь склад 300-тисячної міліції опинився б за ґратами

Аналітик вважає, що, якби внутрішня служба безпеки МВС працювала як належить, через вісім місяців практично весь склад 300-тисячної міліції опинився б за ґратами.

Поки цю місію доводиться брати на себе громадським організаціям. Відомий вінницький правозахисник Дмитро Гройсман з міліцейським свавіллям щодо співвітчизників стикається постійно.

Так, начальник РВВС Могилів-Подільського району Вінницької області Василь Шрамко прямо на вулиці без пояснення причини побив і закував у наручники місцевого жителя Фердоусі Сафарова. Правоохоронця не зупинило навіть те, що чоловік ніс на руках малолітню дочку. У дільниці знущання над затриманим продовжилися – з нього буквально вибивали кийком зізнання у скоєнні дрібного хуліганства, розповідає Гройсман.

У результаті розпочатого за підтримки правозахисників судового розгляду було встановлено, що правоохоронці намагалися повісити на Сафарова чужий злочин. На початку липня 2013 року Шрамко був засуджений до п'яти років позбавлення волі за перевищення службових повноважень.

"Якщо так жорстоко чинять ветерани правоохоронної служби, які відслужили по 25 років, то що можна очікувати від молодих?" – задає Гройсман риторичне питання.

Злочинний слід

Випадки багатомісячної затримки зарплати в середині 1990-х років заклали основу для морального розкладання правоохоронних органів, вважають офіцери у відставці. Вище керівництво МВС і уряд, на їхню думку, довгі роки залишалися байдужими до потреб рядових співробітників органів.

Сьогодні мінімальний оклад в міліції отримує сержант ППС – 2,8 тис. грн., а максимальний, близько 11 тис., – працівник апарату міністерства. Більшість правоохоронців отримують в середньому 3,5 тис. грн. на місяць.

"У міліції всі розуміють, що чесно на такі гроші прожити практично неможливо, особливо якщо є сім'я і діти", – каже Скляров.

Невелика кількість тих, хто порахував, що заробляти на життя злочинними методами для офіцера неприйнятно, звільнилася, а з ними пішли досвід і спадкоємність
професійних традицій

Невелика кількість тих, хто порахував, що заробляти на життя злочинними методами для офіцера неприйнятно, звільнилася, а з ними пішли досвід і спадкоємність професійних традицій, вважає Скляров. Нове покоління міліціонерів потрапляє прямо в систему цінностей корумпованої й деморалізованої маси, що залишилася.

Причому розбещення особового складу золотим тільцем починається з навчальної лави. Міліціонерів привчають до хабарництва вже в стінах інститутів. У вузах МВС є факультети слідства та дізнання, які називають "15-тисячниками", куди менше ніж за $ 15 тис. не вступиш, розповідає Крутчак.

Ціна прохідного балу є настільки високою, оскільки випускники цих факультетів потрапляють у "грошові" відділи з боротьби з економічними злочинами – ті самі, що, за словами колишнього опера з Коломиї, займаються незаконними поборами з підприємців і компаній.

Корупція порушує і природний кар'єрний ліфт, адже молоді міліціонери починають розуміти, що посади можна купити лише за великі гроші, а не отримати внаслідок професійного зростання

Корупція порушує і природний кар'єрний ліфт, адже молоді міліціонери починають розуміти, що посади можна купити лише за великі гроші, а не отримати внаслідок професійного зростання.

Ситуацію погіршує і горезвісна гонитва за показниками. Система, за якої згори спускається план з виявлення правопорушень, дісталася нинішнім майорам Проніним у спадок від СРСР. Приміром, за словами Федорея, дільничному необхідно за всяку ціну, навіть оформляючи липові справи, скласти на квартал 30 протоколів про дрібне хуліганство, 20 – про розпивання алкоголю в громадському місці і 20 – про самогоноваріння.

Тим часом МВС рапортує, що українські міліціонери розкривають 60% злочинів, однак за результатами розслідування Генпрокуратури у першому півріччі поточного року реальний показник розкритих злочинів склав 20%.

При цьому розкриття умисних вбивств, навіть за офіційними підрахунками Генпрокуратури, опустилося до катастрофічно низького рівня – з 4,5 тис. справ до суду доведені лише 535.

З професійного кодексу правоохоронця геть зникло поняття презумпції невинності – кожен перехожий для нього є потенційним злочинцем. Не дивно, що, за даними
Інституту соціології, міліції сьогодні довіряють лише 0,8% українців

З професійного кодексу правоохоронця геть зникло поняття презумпції невинності – кожен перехожий для нього є потенційним злочинцем. Не дивно, що, за даними Інституту соціології, міліції сьогодні довіряють лише 0,8% українців.

Цей показник у всіх цивілізованих країнах є непрямим мірилом якості роботи правоохоронних органів. Для порівняння: у Польщі поліції довіряють 57%, в Німеччині – 55%, у Грузії – 87%.

Такого результату кавказька республіка досягла, втіливши масштабну реформу в поліції. За 2005-2009 роки її штат був оновлений наполовину, а як антикорупційний захід поліцейським підняли платню до $ 600-800 за середньої зарплати по країні $ 200.

Тим самим шляхом пропонують піти й українські експерти. Позицію керівництва МВС з цього приводу, як і з інших проблем роботи міліції, Корреспонденту з'ясувати не вдалося. Прес-служба міністерства не змогла протягом п'яти днів відповісти і на офіційний запит журналу.

Для колишніх співробітників органів відповідь на запитання про те, як навести порядок в органах, очевидна.

"Косметичні поліпшення ніколи не змінять міліцію в Україні, – вважає Скляров. – Єдиний вихід – розформування МВС і створення з нуля нової правоохоронної системи".

***

Цей матеріал опубліковано в №29 журналу Корреспондент від 26 липня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.