RU
 

Кореспондент: Покращене планування. За новим генпланом через 20 років Київ перетвориться на надсучасне місто

24 вересня 2013, 08:13
0
472
Кореспондент: Покращене планування. За новим генпланом через 20 років Київ перетвориться на надсучасне місто
Фото: Reuters
Через 12 років за новим генпланом Київ перетвориться на надсучасне місто

У Києва з'явився новий Генплан, який через 15-20 років перетворить столицю з міста борців за виживання на місце, де радіють життю. Якщо план буде реалізований, з мегаполісу зникнуть пробки, він істотно позеленішає, матиме власне сіті і навіть Кремнієву долину, пише Максим Бутченко у №37 журналу Корреспондент від 13 вересня 2013 року.

Столичний район Троєщина виблискує скляними фасадами офісних хмарочосів, а правобережна околиця Києва радує око високотехнологічним комплексом Bionic Hill – аналогом каліфорнійської Кремнієвої долини. Завдяки появі містких багаторівневих підземних і надземних стоянок автомобілі більше не паркують уздовж трас чи на тротуарах, і вони не заважають городянам, які кудись їдуть або гуляють. А прибережні київські пагорби від музею Великої вітчизняної війни до Подолу перетворені на суцільну пішохідну зону.

Таким Київ має постати вже у 2025 році, обіцяють експерти комунальної корпорації Інститут Генерального плану Києва (ІГП), які розробили стратегію розвитку столиці на найближчі 15-20 років.

"Зараз у Києві зручніше жити, ніж у Москві, – упевнений Сергій Целовальник, головний архітектор Києва, – але хочеться, що б столиця України стала такою ж зручною, як Мюнхен".

Кошторис перетворень становить 500 млрд грн., і це навіть для багатої столиці дуже великі гроші – для порівняння: річний бюджет міста складає 18 млрд грн.

Новий проект забудови прийде на зміну нині чинному Генплану, який не врахував зростання населення міста, числа автомобілів та ділової активності. Розробка нового документа зайняла чотири роки, і найближчим часом концепція буде затверджена Київрадою та Кабміном. Кошторис перетворень становить 500 млрд грн., і це навіть для багатої столиці дуже великі гроші – для порівняння: річний бюджет міста складає 18 млрд грн.

Згідно зі свіжим Генпланом, у Києві з'явиться безліч транспортних розв'язок, нова лінія метро, два підземні автомобільні тунелі, три мости через Дніпро і з десяток ділових центрів. Крім того, майже вдвічі мають збільшитися площі житла і зелених насаджень.

"Новий Генплан дозволить зменшити пробки на дорогах, поліпшить екологію і створить напрям в економічному розвитку столиці", – малює майбутнє Києва Сергій Броневицький, начальник ІГП.

Перебудова з прискоренням

Рівно через рік поблизу спального району Осокорки, на березі дніпровської затоки Берковщина, загудуть бульдозери і трактори, сподіваються чиновники Київської міської державної адміністрації (КМДА), – розпочнеться підготовка грандіозного будівництва.

Офісні висотки, десятки кафе і ресторанів – таке коротке резюме нового бізнес-центру Kyiv City на 30 тис. робочих місць. Для реалізації цього проекту КМДА планує залучити майже 10 млрд грн. іноземних і вітчизняних інвестицій.


Інститут МіськЦивільПроект
У районі Осокорків за рік розпочнеться будівництво ділового центру Kyiv City

Kyiv City стане першим каменем, закладеним у здійснення головної ідеї Генплану – перенесення ділової активності з центру на околиці. Сьогодні на лівому березі Дніпра проживають 36,2 % населення столиці, проте робочих місць тут лише 19,7 %.

Результат дисбалансу – перевантажені мости і пробки на дорогах.

Розосередити ділову активність просто, вважають містобудівники, які пропонують створити робочі місця поруч з житловими масивами, побудувавши десять бізнес-центрів у різних районах.

"На роботу можна буде ходити в домашніх капцях", – усміхається Броневицький.

Забудовники ставляться до планів влади і архітекторів більш ніж стримано

Однак забудовники ставляться до планів влади і архітекторів більш ніж стримано. На думку Олексія Говоруна, заступника директора будівельної компанії ТММ, щоб змусити потенційного роботодавця перенести офіс, наприклад, на Троєщину, необхідні вагомі аргументи – скажімо, дуже низька орендна плата і розвинена транспортна інфраструктура – хороші розв'язки і вже побудована лінія метро.

Цим умовам в найближчому майбутньому зможуть відповідати лише окремі проекти – такі як Kyiv City або бізнес-центр в районі Одеської площі, вважає Говорун.

Тим часом столичним чиновникам бачаться набагато більші перспективи: не обмежуючись центрами ділової активності, вони пропонують побудувати в передмісті Києва аналог підмосковного Сколкова, а точніше – каліфорнійської Кремнієвої долини.

Технопарк Bionic Hill – центр інновацій, зона високотехнологічних виробництв і житлові комплекси для їхніх співробітників – виросте біля селища Коцюбинське. Ціна питання - понад $ 1 млрд. У проекту вже є перший інвестор – Київська інвестиційна група. За словами її власника Василя Хмельницького, будівництво розпочнеться в поточному році.


Інститут генерального плану Києва
У технопарку Bionic Hill у Святошинському районі Києва будуть розміщені інноваційні та високотехнологічні виробництва

Архітектори сподіваються: створення Кремнієвої долини по-київськи збільшить кількість робочих місць (крім IT-сфери, тут розквартируються творці фармацевтичних та енергоефективних технологій та біотехнологій), а також знизить транспортне навантаження на центр міста.

Транспортному колапсу, що насувається з кожною новою купленою в столиці машиною, КМДА сподівається запобігти і шляхом спорудження багаторівневих паркінгів, трьох транспортних переходів через Дніпро і двох автодорожних тунелів.


Інститут генерального плану Києва
Багаторівневі наземні парковки мають бути побудовані біля станцій метро і залізничного вокзалу, а також на околицях Києва

Тим часом у наборі рецептів покращення життя передбачена і гірка пігулка, яку, на думку авторів Генплану, столиці рано чи пізно доведеться проковтнути, – аеропорт Київ, розташований у Жулянах, з метою безпеки польотів має бути винесений за межі міста.

Правда, фахівці вважають це перспективою, яка далеко виходить за часові рамки цього Генплану. Зовсім недавно аеропорт був модернізований, і вкладені в нього інвестиції окупляться нескоро.

Проте авіаційне сполучення столиці отримає новий виток розвитку: Генплан передбачає резервування території під будівництво в передмісті Києва третього аеропорту – між селами Велика Бугаївка і Рославичі.

На Берлін

Нині чинна концепція забудови Києва розроблялася в 1997 році і вже морально застаріла, вважають архітектори. Наприклад, старий Генплан був розрахований на 700 тис. автомобілів, зареєстрованих у мегаполісі, у той час як зараз їх 1,1 млн, не рахуючи ще кількох сотень тисяч, які приїжджають з передмістя.

За досвідом неодноразово їздили до Західної Європи, зокрема в Берлін, який став прикладом для прийдешніх перетворень у Києві

Зодчі, які працювали над новим проектом, підійшли до завдання ґрунтовно, розповідає Сергій Петрик, начальник відділу з роботи з громадськістю ІГП, – за досвідом неодноразово їздили до Західної Європи, зокрема в Берлін, який став прикладом для прийдешніх перетворень у Києві.

У столиці Німеччини давно реалізована ідея компактності в плануванні: історичний центр використовується переважно як туристична Мекка, а ділові центри розкидані по місту і розташовані поблизу житлових районів.

Також сучасний Берлін випереджає Київ за площею різноманітних насаджень, хоча і українська столиця завжди вважалася зеленим містом. На кожного берлінця припадає 30 кв. м, зайнятих клумбами, кущами і деревами, тоді як киянину дістається лише 18 кв. м.

Справа в тому, що за останні десять років Київ втратив майже половину своєї рослинності: дерева безжально вирубувалися під різне будівництво, констатує Броневицький.

Тепер головний розробник Генплану має намір запустити зворотний механізм – для цього міська влада повинна скасувати рішення щодо землевідведень на загальній площі 2 тис. га і за рахунок цього розширити зелену зону з 5,1 тис. до 7,4 тис. га.

Тетяна Меліхова, депутат Київради від фракції БЮТ, дивиться на такі пропозиції скептично.

"Рішення щодо землевідведення приймала більшість на чолі з фракцією Леоніда Черновецького і Партії регіонів, – міркує вона. – Немає жодних причин, щоб змусити їх передумати".

Ще один сумнівний пункт в концепції модернізації столиці знайшов Георгій Духовичний, віце-президент Національної спілки архітекторів. Пункт цей стосується створення автономного округу, що об'єднує 37 дніпровських островів. З плану незрозуміло, що там будуватиметься – ресторани , вертолітні майданчики або житлові будівлі, зазначає архітектор.

Духовичний наполягає на тому , щоб наміри влади щодо островів були оприлюднені.

Ще одним слизьким місцем у київському майбутньому експерти називають поселення всіх без винятку автомобілів в підземні та надземні паркінги. Цю ідею складно втілити в життя, вважає Говорун, з причини високих тарифів на паркування та лояльності влади до порушників ПДР.


Фото Дмитра Ніконорова
Олексій Говорун, заступник директора компанії ТММ, вважає лише невелику частину генплану Києва цікавою для інвесторів

"Наприклад, в центрі місячна підземна парковка коштує 3 тис. грн., – міркує забудовник. – Зрозуміло, що поки автомобілям дозволено паркуватися на тротуарах, в підземні паркінги їх мітлою не заженеш".

І, нарешті, найслабша ланка міської перспективи, на думку фахівців, є в тому, що проект робить ставку на зростання економіки країни, збільшення інвестиційної привабливості Києва і широке використання іпотеки. Це поки що здається фантастикою.

Без дотримання ключових умов більша частина заходів залишиться на папері, впевнений Говорун. Проте його скепсис не бентежить оптимістично налаштованого Броневицького, за розрахунками якого, 70% фінансування реалізації Генплану ляже на плечі приватних інвесторів. Для них відкривається хороша можливість у найближчі п'ять-десять побудувати бізнес на перспективних земельних ділянках, запевняє чиновник.

"Відповідаючи на запитання, чи є реальним Генплан, скажу так, – резюмує Броневицький, - Можливо, через два роки сьогоднішні темпи наповнення бюджету здадуться сміхотворними і криза закінчиться" .

 


Столиця в перспективі

Головні напрями Генерального плану Києва, затвердженого у серпні 2013 року. Його реалізація розрахована на 15-20 років, щорічні інвестиції повинні скласти в середньому 20,8 млрд грн.

1. Збільшення житлового фонду з 59,9 млн до 86,4 млн кв. м за рахунок багатоквартирної забудови вільних ділянок, а також комплексної реконструкції застарілого житла

2. Збільшення місткості дитячих садків з 79,5 тис. до 107,9 тис. місць та загальноосвітніх шкіл з 308,3 тис. до 358,8 тис. місць за рахунок побудови нових та реконструкції старих

3. Введення в експлуатацію 40 станцій метро за рахунок продовження наявних ліній і будівництва двох нових. Оновлення рухомого складу, відкриття додаткових входів – виходів на деяких станціях

4. Спорудження багаторівневих наземних і підземних паркінгів, відкриття денних парковок поблизу ділових центрів. Розміщення паркінгів з перехоплення на в'їздах у місто, біля залізничного вокзалу і станцій метро

5. Створення трьох транспортних переходів через Дніпро і двох автодорожних тунелів. Реконструкція мосту ім. Патона. Будівництво транспортних розв'язок на перетині основних магістралей міста

6. Збільшення площі озеленених територій з 5,1 тис. до 7,4 тис. га. Благоустрій нових скверів і бульварів, розширення паркових територій. Обладнання 100 км велосипедних доріжок

7. Реконструкція та облаштування водних об'єктів, очищення русел річок. Створення нових пляжів, об'єднання 37 дніпровських островів в одну адміністративну зону для розвитку екотуризму

8. Розвиток аеропорту Бориспіль і вантажного терміналу аеродрому Гостомель. Резервування території для будівництва аеропорту Рославичі. Закриття аеропорту Київ, перенесення його за межі міста

9. Створення на територіях промислово-виробничих районів (Нивки, Троєщина, Позняки, Дніпровський, Подільсько-Куренівський ) ділових центрів та інноваційних парків, зокрема Kiev City на лівому березі і Boinic Hill у Святошинському районі

10. Розширення мережі культурних закладів (кінотеатрів, театрів і бібліотек), облаштування зон для проведення масових заходів, а також територій для відпочинку і проведення дозвілля в спальних районах

Дані Інституту Генерального плану міста Києва

***

Цей матеріал опубліковано в № 37 журналу Корреспондент від 20 вересня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: генпланКиївреконструкціяреалізація
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі