Людству сьогодні необхідно майже дві планети для задоволення зростаючих темпів споживання.
Світова економіка у 2019 році витратить умовний запас відновлюваних природних ресурсів, які можуть відновитися за рік, уже 29 липня - на три дні раніше, ніж рік тому.
На сьогоднішній день людству необхідно 1,75 планети Земля, щоб задовольнити всі потреби без незворотного збитку для екосистеми, говориться в
доповіді Всесвітньої мережі екологічного сліду.
Повсякденне життя людей є основним джерелом шкоди, і стан навколишнього середовища залежить від діяльності кожної людини. Опитування серед українців показало екологічну усвідомленість і бажання допомогти планеті. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Екологічний борг людства
З 29 липня 2019 року світова економіка почне витрачати ресурси планети "в кредит" - на три дні раніше, ніж у минулому році. У 2000 році, наприклад, цей день настав 1 жовтня.
Дату екологічного боргу дослідники Глобальної мережі екологічного сліду (Global Footprint Network - міжнародний науково-дослідний інститут з філіями в Північній Америці, Європі та Азії) почали обчислювати з початку 1970-х років, коли вона припадала на кінець грудня.
З тих пір дата стрімко наближається до середини року. Варто зазначити, що з 2010 року темпи зростання споживання ресурсів почали знижуватися.
Як відзначають дослідники, існування людства на Землі залежить від таких факторів, як здорова їжа, чиста вода, стабільний клімат, свіже повітря.
Але людина у своїй діяльності справляє великий негативний вплив на планету, дедалі більше споживаючи і виробляючи відходи, що забруднюють навколишнє середовище. Головним видом відходу є двоокис вуглецю (CO2), який вивільняється в атмосферу при спалюванні викопного палива.
Протягом десятиліть попит людства на природні ресурси перевищував здатність Землі до відновлення. Сьогодні людство споживає на 50 відсотків більше того, що біосфера в змозі заповнити.
Якщо сучасні тенденції попиту збережуться, то до 2050 року люди використовуватимуть екологічні ресурси і послуги, на які потрібно майже три такі планети, як Земля, попереджають екологи.
Скільки людству знадобитися планет, якщо жити так само, як люди в цих державах
Щоб визначити середній показник дня екоборгу для планети, у Global Footprint Network обчислюють обсяги споживання біоресурсів, таких, як продовольство і деревина, і співвідносять їх зі здатністю екосистем відновлюватися.
Як відзначають у GFN, перевитрати ресурсів спричинюють руйнування екосистем - виснаження ґрунтів, опустелювання, зростання дефіциту питної води, зниження біорізноманіття, що вже призводить до економічних втрат і соціальних конфліктів.
При цьому відбувається накопичення парникових газів в атмосфері, що завдає шкоди як екосистемі, так життю і здоров'ю людей, у тому числі сприяючи почастішанню екстремальних погодних явищ.
У 2015 році 197 країн підписали Паризьку угоду, метою якої є боротьба зі зміною клімату і подолання зубожіння. Її ратифікували 185 країн. Угода набула чинності у 2016 році, але формально починає дію в січні 2020 року.
Угода передбачає:
-
утримання зростання глобальної середньої температури набагато нижче 2 °C і обмеження зростання температури величиною 1,5 °C;
-
обмеження викидів парникових газів до рівня, коли їх повністю поглинатимуть рослини і океани, до кінця поточного сторіччя;
-
фінансову допомогу з боку розвинених країн іншим державам у боротьбі зі зміною клімату.
Однак, як зауважують у Всесвітньому фонді дикої природи, повсякденне життя людей є основним джерелом екологічного сліду - 68 відсотків.
Свідомі українці... на словах
Соціально-економічні фактори, рівень доходів, продукти харчування, споживані товари і послуги, а також відходи, що утворюються, - усе це стає частиною екологічного сліду держави.
Рівень впливу на планету залежить від поведінки кожної людини: скільки енергії і води споживається, як утилізується сміття, у якій упаковці купуються продукти, з яких матеріалів купуються одяг і меблі.
Без зміни звичок і поведінки людей ніякі стандарти, заборони і закони не допоможуть людям зупинити руйнування навколишнього середовища і досягти гармонії з природою, кажуть екологи.
Напередодні компанія Kantar TNS опублікувала соціологічне дослідження, яке показало, що українці екологічно свідомі споживачі. При цьому 66 відсотків опитаних жителів України заявили, що природу потрібно зберегти заради неї самої, а не як джерело ресурсів для майбутніх поколінь.
Більше половини респондентів - 53 відсотки - заявили, що намагаються не користуватися в побуті пластиком і поліетиленом, ще третина мають намір перейнятися цим у майбутньому. Третина ж звертає увагу на безпеку упаковки під час покупок.
Але, незважаючи на такі заяви, продукти в поліетиленові пакети регулярно пакують 82 відсотки українців, і тільки 21 відсоток використовує для цього тканинні сумки.
Утім, половина українців готова купувати товари в екологічно безпечній упаковці і навіть платити за неї більше.
Українці достатньо позитивно ставляться до ідеї сортування сміття, але вказують на відсутність відповідних умов.
37 відсотків опитаних українців сортують сміття, ще 43 відсотки планують це робити. Не збираються займатися сортуванням власного сміття 14 відсотків.
75 відсотків кажуть, що сортувати сміття їх спонукає турбота про природу, ще близько третини наслідують приклад європейських країн. Менше п'яти відсотків кажуть, що слідують моді чи прикладу своїх знайомих.
Більшість з тих, хто відмовляється сортувати сміття, посилається на відсутність відповідної інфраструктури або на потрапляння відсортованих відходів на ті ж самі сміттєзвалища.