Зміна клімату торкнеться не тільки наших нащадків, а й зітре сліди наших предків.
Нове дослідження говорить про те, що екстремальні погодні явища, пов'язані з глобальним потеплінням, загрожують безцінним культурним пам'яткам, які перебувають під охороною ЮНЕСКО.
Екстремальні погодні події, підвищення рівня моря та інші проблеми, пов'язані зі зміною клімату, загрожують знищенням безцінних культурних пам'яток, попереджає дослідження вчених з Великої Британії, Кенії і США, опубліковане на порталі Azania.
Для їх збереження необхідно "значне втручання", кажуть вчені. Корреспондент.net розповідає про них подробиці.
Суакін, Судан
Bertramz
Місто-порт, історія якого налічує понад три тисячоліття, колись було головним пунктом на Червоному морі. Є ряд посилань на проживання венеціанських купців у Суакіні і Массауа в 14 столітті.
Деякі дослідники вважають, що в 13 столітті це місто було центром християнства. Збереглися свідчення того, що місто було пунктом від'їзду паломників з Ефіопії, що відправляються в Єрусалим аж до захоплення порту Селімом I в 1517 році.
Не минуло й 50 років, як Суакін став резиденцією паші османської провінції Хабеш, до складу якої входили міста Аркіко і Массауа (нині в складі Еритрея) до кінця правління Османа.
Однак вплив християнства поступово зникло після падіння нубійського царства в 14 столітті, і віряни або вимерли, або прийняли іслам у 16 столітті під впливом сусіднього Сеннара.
Зараз старе місто, побудоване з коралів, яке вважається останнім пунктом работоргівлі, лежить у руїнах.
Старе Місто Ламу, Кенія
Wikimedia
Місто Ламу, яке, імовірно, засноване в 1370 році, є найстарішим постійно населеним містом в Кенії; воно було одним з перших населених пунктів народу суахілі на узбережжі Східної Африки.
Деякі джерела згадують історію кораблів китайського мореплавця Чжен Хе, які затонули біля берегів Кенії в 1415 році. Моряки, які врятувалися, влаштувалися на острові і взяли в дружини місцевих жінок. ДНК-тестування деяких жителів острова показало, що у них є китайські предки.
Місто вперше згадується в письмових джерелах арабським мандрівником Абу-аль-Махасіні, які зустріли суддю з Ламу, який відвідував Мекку в 1441 році.
Історія міста була відзначена португальським вторгненням в 1506 році. Через 70 років жителі Ламу повстали проти португальців. У 1652 Оман надав допомогу остров'янам. Роки під Оманським протекторатом (до 19 століття) стали для Ламу "золотим століттям".
В цей час Ламу став центром поезії, політики, мистецтв, ремесел і торгівлі. Багато будинків міста були побудовані в цей період у витриманому характерному класичному стилі.
У Ламу є кілька десятків зразків традиційної архітектури суахілі. У списку об'єктів Всесвітньої спадщини старе місто Ламу описане як "найстаріше і найбільш добре збережене поселення суахілі в східній Африці".
Узбережжя Коморських островів
tripadvisor.com
На Коморських островах, вулканічному архіпелазі біля узбережжя Східної Африки, є кілька добре збережених пам'яток архітектури, в тому числі, історична медина (квартал) і палац, побудовані сотні років тому.
Однак це місце, якому найсильніше загрожує підвищення рівня моря в Африці. Згідно з імовірним сценарієм глобальних викидів вуглецю, "значна частина прибережної зони Африки буде затоплена до 2100 року". І ці місця - не виняток.
Прибережні форти і замки в Гані
braperucci.africa
На узбережжі Гани стоїть безліч торгових пунктів, заснованих між 1482 і 1786 роками. Вони простягаються практично на 500 кілометрів уздовж узбережжя.
Замки і фортеці в цих місцях колись давно були зайняті торговцями з Португалії, Іспанії, Данії, Швеції, Голландії, Німеччини та Великобританії. Ця інфраструктура зіграла свою роль у торгівлі золотом, а пізніше і в підйомі і падінні работоргівлі між Африкою та Америкою.
Наскальні малюнки в Твіфелфонтейні, Намібія
retas.de
Твіфелфонтейн - це долина в посушливому гірському районі Дамара в Намібії. Приблизно, 130 мільйонів років тому намитий пісок, з'єднавшись з грунтом, утворив ці химерні піщано-кам'яні гори.
За часів неоліту (третє тисячоліття до н. е.) тут люди зробили тисячі наскальних малюнків. Племена, які займалися полюванням і збиранням, використовували долину для здійснення ритуалів.
Дженні, Малі
andygilham.com
Місто Дженні виникло в 13 столітті на торговому шляху через Сахару як місце обміну товарів (у першу чергу, солі) між суданськими купцями-мусульманами і жителями тропічних лісів Гвінеї.
Засновник Сонгайскої імперії Сонні Алі взяв його після семирічної облоги в 1473 році. В його державі Дженні стало другим за значенням культурним і торговим центром після Томбукту.
У 1893 році Дженні перейшло до французів, які перенесли більшу частину торгівлі в сусіднє місто Мопті.
Найбільш значне спорудження міста - Велика мечеть, вибудувана з пресованої цегли в традиційному для цих місць стилі ще в 13 столітті, що багаторазово руйнувалася і придбала свій нинішній вигляд в 1907 році.