Curiosity знайшов на поверхні планети високий вміст газу, який можуть виробляти мікроорганізми.
Марсохід Curiosity виявив в атмосфері Марса високий вміст метану, який є одним з біомаркерів. Американська газета New York Times пише, що це може свідчити про існування життя на Червоній планеті.
Але в NASA
нагадують, що й колись знаходили метан у марсіанській атмосфері, який може утворитися внаслідок взаємодії між камінням і водою. Але у Curiosity немає інструментів, щоб визначити джерело газу.
Корреспондент.net розповідає подробиці.
Метан як біомаркер на Марсі
Під час вимірювань за 19 червня Curiosity виявив на поверхні Марса неймовірно високий рівень виділення метану - газу, який на Землі зазвичай виділяють живі організми.
Через два дні вчені, задіяні в місії марсохода, активно обговорювали новини, не чекаючи офіційного оголошення NASA, пиcала NYT 22 червня.
Фахівці місії на Землі відправили нові інструкції марсоходу, щоб отримати додаткові дані, скасувавши раніше заплановані дослідження. Очікується, що нові дані будуть отримані 24 червня, відзначала газета.
Палеонтологи вважали, що близько 4 мільярдів років тому Марс був більш теплою, більш вологою і більш придатною для життя планетою.
Тепер вчені розглядають гіпотезу про те, що, якщо на Марсі колись було життя, вцілілі після нього мікроорганізми могли мігрувати глибоко в надра планети і зберегтися там.
На Землі мікроби, звані метаногенами, живуть у місцях, де мало або зовсім немає кисню, і виділяють метан.
Але метан утворюється й у результаті геотермальних реакцій, які ніяк не пов'язані з біологією. Наприклад, викиди вулканів або реакції води із залізомісткими породами, особливо в теплих місцях.
Тому можливо, що марсіанський метан мільйони років зберігається під поверхнею планети й іноді потрапляє в атмосферу через тріщини.
Уперше метан на Марсі знайшов апарат Mars Express 15 років тому. Але тоді наукове співтовариство засумнівалося в достовірності цієї знахідки, оскільки станція працювала на межі можливостей, і багато хто вирішив, що це помилка.
Пізніше, у 2013 році, Curiosity зафіксував раптове, стрімке зростання рівня метану в атмосфері - до семи частинок на мільярд. Через два місяці його концентрація знизилася.
На початку червня вчені оголосили, що марсохід Curiosity зробив два важливих відкриття на поверхні Червоної планети - знайшов сліди стародавньої органіки і довів, що рівні метану в його атмосфері сильно змінюються при настанні зими і літа.
"З цими новими відкриттями Марс говорить нам продовжувати шукати ознаки життя. Я впевнений, що наші незупинні, як і наступні, місії готують ще більш захопливі відкриття на Червоній планеті", - говорив тоді голова відділу наукових програм NASA Томас Зурбучен.
Дослідження Curiosity показали, що концентрація метану в атмосфері Марса зростає під час літа і падає під час зими, досягаючи концентрацій у 2,5 і 6,5 частини на десять мільярдів. Докладно в матеріалі
Намацали життя: нове відкриття Curiosity на Марсі.
Атмосферні процеси не можуть пояснити такі зміни. Це говорить на користь теорії, що метан утворюється в нижніх шарах ґрунту Марса, або в результаті діяльності мікробів, або внаслідок розкладання клатратів, з'єднань метану і води, або ж завдяки якимсь геотермальним процесам.
Крім того, в атмосфері Марса тривалість життя молекул метану не перевищує декількох сотень років, оскільки їх руйнують сонячне світло і хімічні реакції, що вимагає постійного джерела його поповнення.
Згідно з даними, отриманими минулого тижня, концентрація метану склала 21 частку на мільярд - це рекордне значення серед усіх попередніх вимірювань.
Варіант існування таких форм життя, що замінили метаном кисень як життєво-важливий елемент, розглядають й багато хто з дослідників Титана - найбільшого супутника Сатурна.
У Титана є щільна атмосфера і, як і у Землі, рідина на поверхні - суміш вуглеводнів (метану і етану).
Рідка вода на Марсі
У липні минулого року вчені оголосили, що вперше виявили свідчення наявності на Червоній планеті води в рідкому стані - підлідну водойму діаметром близько 20 кілометрів на Південному полюсі Марса став першим переконливим доказом.
Імовірно, темература води в озері негативна. Але, як і на Землі, домішки у воді і тиск маси льоду можуть знижувати температуру її замерзання, тому вона залишається рідкою.
Високий вміст солей добре сприяє збереженню рідкого стану води, але стає проблемою для життя. Якщо концентрація солей у зовнішньому середовищі вища, ніж усередині клітин, тоді солоний розчин витягує з них воду, і вони стискаються і висихають.
"Життя може до цього пристосуватися..., але є певний поріг солоності, після якого висока концентрація солей в клітині вже буде заважати біохімічним процесам", - говорить Марк Сефтон, який досліджує життя в екстремальних умовах в Імперському коледжі Лондона.
Імовірно марсіанська вода насичена солями хлорної кислоти, токсичними для більшості форм земного життя. Але є бактерії під назвою Dechloromonas aromatica. Вони зменшують концентрацію цих солей, розкладаючи їх на хлор і кисень, яким потім дихають.
Імовірно, пройде ще якийсь час, перш ніж вчені зможуть досліджувати воду під південним полюсом Марса, щоб побачити, чи не ховається там хоч яке життя.
"Дістатися туди і отримати остаточні дані про те, що це дійсно озеро, буде непростим завданням. Знадобиться літаючий робот, здатний пробурити 1,5 кілометра льоду, а це, напевно, вимагатиме деяких технологічних напрацювань, які нам зараз недоступні", - пояснив відкривач озера Роберто Оросеї з Національного інституту астрофізики в Болоньї.