Колишній офіцер управління Державної охорони України майор Микола Мельниченко продовжує стверджувати, що вирішив встановити записуючий пристрій у кабінеті другого президента України Леоніда Кучми після того, як просидів кілька годин у шафі в президентському кабінеті і почув багато цікавого.
В інтерв’ю газеті Известия в Украине, Мельниченко
розповів: "Я відповідав за охорону Кучми. У Леоніда Даниловича була у
кабінеті шафа, де могла сховатися людина і вбити президента. Мене ігнорували усі,
кому я про це говорив. Одного дня я вирішив перевірити і сам сховався у цій
шафі. Це був просто експеримент. Але я не встиг вибратися - несподівано до
кабінету увійшов Кучма. Виходити при ньому я побоявся і кілька годин простояв у
шафі. За цей час я почув таке!"
За словами Мельниченка, того дня, коли він знаходився у шафі, розмова йшла
про виборчу кампанію Кучми. "Я переконався, що Леонід Данилович, м’яко
кажучи, не свята людина. Коли він присягався на Євангелії служити Україні, він
цинічно брехав. Я це усе бачив і кипів. Я не знав, що робити. Я став погано
спати. У мене була депресія. Думав, може, пристрелити його... Але вирішив, що
тоді він стане мучеником. У мене був вибір: звільнитися або закрити на усе очі
і залишитися при "годівниці". Тоді я вирішив записувати Леоніда
Даниловича. І ви навіть не уявляєте, як це було страшно", - заявив екс-охоронець.
На ремарку журналіста про те, що складно повірити в історію з шафою, коли
охоронця протягом кількох годин ніхто не помітив у шафі, Мельниченко заявив, що
"часто доводив експериментально" слабкість організації охорони у
глави держави.
"Колись, задовго до історії з шафою, я поїхав до Криму - дивитися, як
організована охорона Леоніда Даниловича. Там усе було серйозно. Кілька кругів
охорони. Я подивився плани. Бачу: за забором котельна, яку ніхто не охороняє. А
від неї до будинку йде теплотраса. Я туди поліз, а там прохідний двір. Можна
було легко потрапити до будинку, де знаходився Кучма, минувши сигналізацію, три
кордони охорони. Я доповів про це, але мене проігнорували. Тоді я покликав Женю
(начальник охорони екс-президента України Леоніда Кучми Євген Астаф’єв), і ми організували замах на
Кучму. Умовно, звичайно. Відкрили люк і безперешкодно пройшли до будинку. Так я
показав вразливе місце. Теж сталося і з шафою. Я туди на свою голову
заліз", - стверджує Мельниченко.
За його словами, перший раз під час прослушки Кучми він заховав диктофон не
під диваном, а у кімнаті відпочинку, але відстань була велика і нічого не було
чути.
"І тоді я почав підкладати його все ближче і ближче до кабінету Кучми.
Наприклад, колись я ховав диктофон під панеллю над батареєю. Там він міг лежати
кілька діб. Але якість теж була погана, адже відстань 7-8 метрів. І потім я
зрозумів, що все геніальне просто, і почав ховати диктофон під диван. Це було
найближче місце", - запевнив майор.
За його словами, у нього були "різні моделі диктофонів", які він
ховав "не лише у кабінеті, але і в різних залах: робочий кабінет, обідній
зал, де екс-президент їв у вузькому колі, зал засідань".
"Я чітко стежив за графіком прибиральниць. Аби вони не зачепили
диктофон шваброю, я заходив вранці забирав його, а потім заносив і ховав
знову", - сказав Мельниченко.
Нагадаємо, раніше Мельниченко вже розповідав історію з шафою у кабінеті
Кучми.
На зауваження одного з українських експертів, звичка таємно записувати
Кучму перетворилася у Мельниченка на свого роду маніакальну пристрасть.
За матеріалами: Известия в Украине