Державі доведеться розраховуватися за діяльність колишнього власника Приватбанку.
Коли в кінці 2016 року Кабінет Міністрів прийняв рішення про націоналізацію Приватбанку, було багато розмов про те, які борги повісять колишні власники на державу.
Останнім часом виправдовуються всі найнесприятливіші прогнози.
Все нові й нові претензії до вже державного банку з'являються постійно, одночасно з цим надходить інформація і про виведення коштів із Приватбанку колишніми власниками напередодні приватизації.
Корреспондент.net розбирався, наскільки Ігор Коломойський і компанія "нагріли" державу.
Борги - всім прощаю
Перед націоналізацією влада і колишні власники Привату домовилися про реструктуризацію кредитів, виданих пов'язаним з господарями банку особам.
Але зараз Нацбанк констатує, що Коломойський і його партнери не виконують взяті на себе зобов'язання.
"На сьогодні нічого не зроблено. У нас час - до кінця червня. Не думаю, що такий портфель можна встигнути реструктуризувати за такий термін, але час ще є", - говорить Валерія Гонтарєва.
За її словами, проведена у жовтні-листопаді 2016 року реструктуризація портфеля, обсяг якої, за результатами пост-аудиту, оцінюється у 137 млрд грн., була фіктивна. "Одним фіктивним компаніям було сказано реструктуризувати - вони реструктуризували на інші фіктивні компанії. Один fraud (шахрайство) закрили іншим fraud", - підкреслила Гонтарєва.
Виведення грошей
Колишні власники і менеджмент ПриватБанку вивели 16 мільярдів гривень з банку напередодні приватизації, заявила заступниця глави Національного банку Катерина Рожкова.
"Ми називаємо це" операцією в ніч із п'ятниці на понеділок". Треба розуміти, що ці гроші не виводилися за один день. Це цілий процес", - повідомила вона.
Як розповіла Рожкова, 16 млрд грн. знаходилися на балансі банку, 12 млрд грн. із цих коштів значилися як гроші на коррахунках у латвійській доньці і на кіпрській філії.
"Там вони були записані як покриття за акредитивами, випущеними деякими відомими міжнародними компаніями на користь клієнтів, пов'язаних із колишніми власниками Привату", - сказала Рожкова.
Зобов'язання мали закінчитися в січні-лютому 2017 року, але в ніч перед націоналізацією банк ініціював дострокове списання грошового покриття зі своїх коррахунків на користь компаній, що випустили акредитиви.
Таким чином, де-юре гроші були трансформовані в дебіторську заборгованість, але де-факто їх вивели задовго до офіційного списання.
Питання - більше мільярда доларів
Журналісти проекту з розслідування корупції та організованої злочинності назвали компанії, які отримали кредитів більш ніж на мільярд доларів перед націоналізацією Приватбанку, повідомляє OCCRP.
Згідно з книгою позик, у 2015 - 2016 роках Приватбанк видав кредити 28-м харківським компаніям, які контролювалися особами, пов'язаними з екс-власником Приватбанку Ігорем Коломойським.
Кредити на суму близько 185 млн доларів видавалися без застав, що є серйозним порушенням банківської практики.
Майже всі компанії, які отримали кредити, були зареєстровані в 2015 році, у всіх, крім однієї, статутний капітал дорівнює тисячі гривень, що підтверджує фіктивність цих компаній.
Згідно з цим розслідуванням, власники харківських фірм - топ-менеджери підприємств, які контролюються Коломойським. Вони також пов'язані між собою на Facebook.
Гроші отримали компанії Віктора Шкінделя (екс-глава "Дніпроавіа") - 154,1 млн, В'ячеслава Плакасова (гендиректор "Оптима 770") - 136,8 млн доларів, Івана Маковійчука (директор туристичної компанії "Скорзонера-Закарпаття") - 154,4 млн доларів, Сергія Казарова (колишній глава "Цюрупинського Агропостачу") - 155,6 млн, Володимира Головка (голова "Запоріжнафтопродукту") - 141,2 млн, Ігоря Маланчака (гендиректор заправок "Колумбіні") - 148,8 млн доларів, Вадима Андріюка (менеджер "Укрнафти") - 115,3 млн доларів.
Ще двоє людей - Анатолій Деркач і Віталій Немов - виявилися підставними особами. Один із них працював на заправці, інший - таксистом. На двох вони отримали 50,6 млн доларів.
Всі компанії були ліквідовані на початку 2017 року.
Суркісам гроші поверне держава
Суд задовольнив позов братів Суркісів та їх родичів до НБУ, Фонду гарантування і тимчасової адміністрації Приватбанку, та скасував рішення Нацбанку про визнання їх пов'язаними з Приватбанком особами, визнавши недійсною примусову конвертацію Фондом гарантування їх коштів в акції Приватбанку під час його націоналізації.
Крім цього, з держбанку суд стягнув на користь позивачів в цілому 1,047 мільярда гривень, 266 тис. доларів і 7 тис. 864 євро.
Також, окружний адміністративний суд Києва вирішив стягнути з Приватбанку на користь А-банку списані під час націоналізації 364 мільйони гривень.
Суд визнав недійсним рішення НБУ про визнання А-Банку пов'язаною із Приватбанком особою і визнав недійсною примусову конвертацію Фондом гарантування коштів А-Банку в акції Приватбанку під час його націоналізації.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційній інстанції.
Борги перед УЄФА
UEFA звернувся до Національного банку з проханням допомогти вирішити питання боргів медіахолдингу колишніх акціонерів Приватбанку.
12 липня 2012 року UEFA уклав угоду з компанією TV media Planet LTD на телевізійну трансляцію матчів Ліги чемпіонів 2012 - 2015 років, Суперкубка UEFA 2012 - 2014 років і Ліги Європи 2012 - 2015 років на 3,2 млн євро. Гарантом зі сплати був Приватбанк.
У липні 2015 року TV media Planet LTD звернулася до UEFA з проханням продовжити терміни сплати за контрактом у зв'язку з важким фінансовим становищем в Україні. UEFA погодився надати відстрочку до 1 грудня 2016 року за умови негайної сплати половини боргу - 1,6 млн євро.
16 вересня 2015 року було підписано дві угоди з кіпрською філією Приватбанку на надання міжнародних гарантій на 1,6 млн євро щодо забезпечення оплати медійних прав UEFA. В якості застави "1+1 продакшн" надала обладнання на 58 млн грн. Заставним майном володіє "1+1 продакшн".
Напередодні націоналізації банку, 1 грудня 2016 року, TV media Planet LTD не виконала свої зобов'язання перед UEFA і 13 грудня 2016 року остання виставила письмову вимогу в банк на повну суму гарантій. Засоби перераховані не були. Тепер UEFA сподівається на сприяння української влади.
НБУ направив лист UEFA в Мінфін як власнику банку і відповів його авторам, що він не є власником банку. Регулятор також рекомендував Приватбанку вивчити можливості стягнення з "1+1 продакшн" суми боргу або заставного майна.