У середині лютого розумні політтехнологи організували загальнонаціональний флеш-моб - провели гучну акцію "Замов мітингувальників і не прийди з ними розплатитися". Виглядала ця історія весело для спостерігачів і вельми сумно для професійних мітингувальників, пише Ольга Байвидович у №4 Журналу Кореспондент.
Замість обіцяних кількох сотень гривень вони чесно заробили нежить і злість. Спершу їх рекрутували у спеціалізованих каналах того ж Телеграма, Вайбера, а то і через сайти оголошень. А потім нехитро "кинули". Історія ця з варіаціями повторилася в Одесі і Києві, Харкові та Дніпрі. Ну і ще деінде.
Найбільш потішний із фейкових мітингів був організований у Харкові: там запрошували постояти за кандидата від народу Анатолія Онопрієнка. І ніхто з охочих постояти із плакатами на підтримку Онопрієнка не звертав уваги на те, що ім'я, прізвище та фото персонажа збігаються з даними маніяка - серійного вбивці, який кілька років тому помер у місцях позбавлення волі. Наївним пообіцяли заплатити по 1000 грн за три години. Зрозуміло, не заплатили.
Навіщо це робили? Думки розходяться. А організатори розіграшів до слави не рвуться, тому що не жадають опинитися побитими тими, кого розіграли. Є дві основні версії.
Перша: політтехнологи зробили щеплення проти демпінгу - тепер конкурентам складніше буде набирати команди.
Друга: політтехнологи підвищили свою затребуваність - в обхід них складніше буде найняти команди для участі в публічних акціях.
Хто ж вони такі, ці польові гравці? Наймасовіші спеціальності - агітатори, учасники публічних акцій, інтерв'юери, скупники голосів, спостерігачі на дільницях і члени дільничних комісій. У польових командах зайняті багато хто, але на ті позиції з вулиці кандидатів не рекрутують. Оскільки ті ж працівники штабу, керівники дільничних комісій (ними стають деякі члени комісій, спеціально підготовлені) - це позиції, на які допускати випадкових людей категорично не можна.
Агітатор
Одна з найпопулярніших професій, без яких не обходиться жодна партія, це агітатор, що стоїть у наметі. До його обов'язків входить не тільки роздача агітаційних матеріалів - газет, листівок, календарів із зображенням кандидатів і емблемами партій, але і промацування ґрунту серед населення. З нами погодилася поспілкуватися Анна Привалова (ім'я змінено), яка брала участь у виборчих кампаніях, починаючи із 2004 року - вона пройшла всі сходинки: від агітатора до члена виборчкому. Анна поділилася секретами роботи агітатора - "полювання" передусім іде на тих виборців, які вибір ще не зробили: "Саме для них і розставлені такі своєрідні пастки, повз яких людина проходить кожного дня. І вже коли настає час Х, вона буде готова поставити галочку біля прізвища, яке бачив щодня на наметі біля дому".
Оплата? Від 80 гривень за годину постояти в наметі і до кількох тисяч гривень за місяць - це якщо вести моніторинг роботи групи агітаторів. І якщо агітатор у наметі пасивний, то робочий день йому може бути і не зараховано.
Набирають агітаторів зазвичай за допомогою вже спаяних команд, які уже не вперше працюють на виборах. Але і сайтами оголошень не гребують: у разі введення у графу пошуку "робота на виборах" відразу вискакує з десяток пропозицій, в тому числі і для агітаторів. У різних містах, переважно в мільйонниках.
Робота ця не особливо марудна, просто вимагає бути товариським і не лінивим. Але є одна обставина, про яку наймачі зазвичай мовчать: рекламні матеріали, що надаються агітаторами для роздачі, не завжди виявляються надрукованими в установленому законом порядку. Наприклад, якщо в газеті, на календарі або у брошурі не вказано, де і яким тиражем вони були надруковані, то розповсюджувачам згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення загрожує штраф від 51 до 85 гривень. Ну і погода в лютому-березні також не завжди налаштовує на роботу на свіжому повітрі. Тобто потрібні витрати на придатні для таких цілей одяг і взуття.
Учасник мітингів і публічних акцій
Ще одна досить мирна спеціальність - учасник мітингу. До його обов'язків входить разом із такими самими, як він, прийти на місце, вказане організаторами, і простояти там до закінчення акції. За одну-дві години можна заробити від 100 до 300 гривень.
Утім, якщо тримати при цьому прапор або плакат із партійною символікою, то винагорода цілком може вирости вдвічі. А якщо це "носій труни", тобто якогось великого об'єкта, - запросто запропонують втричі більше. Дуже цінуються організаторами "десятники" й "сотники" - ті, хто за пару годин зможе зібрати для участі в мітингу кілька десятків, а то й сотню осіб.
Зрозуміло, що "сотники" і "десятники" отримують зовсім інші гроші - їхня винагорода залежить від числа рекрутованих "голів" і може вимірюватися тисячами гривень за одну подію. Утім і ризики високі - один із постраждалих від уже описаного розіграшу "десятників" скаржився в Мережі, що був змушений роздавати приведеним ним людям особисті гроші. І дуже-дуже активно шукав організаторів "лжемітингу" - щоб подякувати за новий життєвий досвід, мабуть.
Як правило, мітинги проходять із дозволу влади. Іноді трапляються несанкціоновані акції, але за них цінник принципово інший. Так ось на легальних мітингах їхнім учасникам практично нічого не загрожує. Хоча і від нападу радикалів або найманих бійців ніхто ніколи не застрахований.
Гроші за участь в акції практично завжди видають після її завершення. Так організатори мотивують учасників залишатися до кінця і точно слідувати отриманим вказівкам. Основна маса учасників публічних акцій - малозабезпечені особи або студенти менших курсів. Великою мірою це найбільш невдячна і низькооплачувана спеціальність.
Інтерв'юер
Головне, чого вимагають від інтерв'юера, - чесність. Він не повинен "малювати" дані в анкетах, він зобов'язаний скрупульозно ставити місцевим жителям перераховані там питання, старанно фіксувати відповіді. Робиться це, передусім, щоб скласти уявлення про те, як готові проголосувати в тому чи іншому мікрорайоні. Зазвичай, якщо люди перевірені, то і результати голосування збігаються з очікуваннями штабу, сформованими за підсумками опитувань і подальших дій. А якщо ні, то можуть бути відчутні розбіжності в даних.
Щоправда, не всім штабам вдається закрити "своїми" людьми ці вакансії. Тоді на допомогу знову приходять сайти оголошень, через які набирають інтерв'юерів. Наприклад, як у Києві, так і в Дніпрі така робота оплачується однаково - від 50 гривень за анкету.
Дедалі популярнішими стають телефонні інтерв'ю - за них платять від 80 грн за штуку.
Ще один вид опитування, поширений на виборах, - екзит-поли, тобто на виході з виборчої дільниці. Його результати використовують штаби для контролю офіційного підрахунку голосів. І звичайно, для тиску на потенційних фальсифікаторів у виборчих комісіях. Як стверджує заступник директора центру соціологічних досліджень Соціополіс Сергій Литвинов, це найдорожчий вид опитування, у багато разів дорожчий від звичайного опитування суспільної думки.
Зате з боку правоохоронців інтерв'юерам нічого не загрожує. Хоча за спробу підкупу виборців після анкетування цілком можна опинитися під слідством, а потім і отримати термін у кілька років позбавлення волі.
Скупники голосів
Ті, хто підкуповує виборців, завжди у великій ціні із двох причин. По-перше, тому що гарантують результат. По-друге, тому що ризикують дуже не по-дитячому - за таке можуть дати від двох до семи років позбавлення волі. І прецеденти бували. За словами радника юридичної компанії Dega Partners Руслана Чорнолуцького, подібне сталося на початку грудня 2018 року, коли скупника голосів на місцевих виборах в Одеській області, що проходили у квітні 2018 року, засудили на 5 із гаком років із подальшим позбавленням права обіймати певні посади.
А як розповів Корреспонденту радник глави МВС Іван Варченко, з початку виборчої кампанії проти тих, хто підкуповує виборців, вже було відкрито близько 30 кримінальних проваджень, і це ще не кінець.
Саме тому і платять за таку діяльність дуже щедро, адже ризики надто високі. До слова, ризикують і ті, хто продає голоси: їм загрожує кримінальна відповідальність. І навіть реальний термін - 1-2 роки.
Спостерігач за виборами
Досить високо цінуються послуги спостерігачів за виборчим процесом, адже вони допомагають захистити результати і відбити спроби конкурентів вкрасти голоси. Така робота є разовою, але дуже інтенсивною. Наприклад, у день виборів доводиться бути активними майже добу і безперервно. Платять за таке від 500 до 3000 грн, залежно від складності поставленого завдання, ситуації в регіоні та інших обставин.
Що таке поставлене завдання? Можуть попросити просто стояти і стежити за тим, щоб не порушувалася процедура. А можуть поставити задачу контролювати голосування "своїх" виборців, що вже може викликати конфлікт із законом.
Набирають спостерігачів за місяць до дня голосування. Зазвичай штаби намагаються укомплектувати такі позиції мотивованими волонтерами, та де ж їх набрати. Ось і доводиться залучати знайомих, але за гроші. У крайньому випадку - шукають через сайти оголошень.
Коли команда спостерігачів збита, для них проводять тренінги - там розбирають конфліктні ситуації, які можуть виникнути в день виборів. У середині лютого ставки були ще не особливо великі. Наприклад, за відвідування двох-трьох зборів і один день роботи на виборчій дільниці в Подільському районі Києва пропонують 2700-3500 грн. Немає сумнівів, що до середини березня ставки підростуть. Брати участь як спостерігач краще за умови, що є напарник або напарниця - тоді є можливість підстраховувати один одного. Щоб, наприклад, у момент короткострокової відлучки за фізіологічними потребами спостерігачі від конкурентного штабу не накоїли справ.
Ризиків у спостерігачів немає, головне не вплутуватися у протиправні дії. За таке вліплять адмінштраф у кілька тисяч гривень. А якщо вже зовсім жорсткі дії на кшталт вкидання бюлетенів, то і тюремний термін можна заробити.
Члени виборчої комісії
Це реально аристократія польового штабу - до їхніх обов'язків входить присутність на одних-двох зборах, що проводяться за два-три тижні перед виборами, одне-два чергування на дільниці попередньо, а також робота у день виборів. Працю членів виборчкомів оплачує держава - близько 1 тис. грн за день виборів. А ось власний штаб платить стільки, за скільки вдалося домовитися, - від 2500 грн і до сум втричі-вчетверо більших.
Якщо від члена виборчкому вимагають конфліктувати із законом, оплата вимагається зовсім інша, але і ризики відповідні. У руках члена виборчої комісії знаходяться бюлетені, так що простір для маніпуляцій є, на жаль. І потрібно пам'ятати, що за роботою членів виборчої комісії ретельно стежать виборці, спостерігачі та інші члени комісії - від конкурентного кандидата.
Участь у фальсифікації загрожує: за вкидання бюлетенів члена комісії можуть оштрафувати до 3400 грн, або призначити виправні роботи до двох років, або на ті ж два роки позбавити волі. Такі ж жорсткі санкції, а то і гірші, будуть за інші правопорушення.
Бережіть здоров'я
Участь у виборчій кампанії вимагає сил і незвичайного здоров'я. Стояння під снігом і дощем в агітаційному наметі. Топтання в мітинговому натовпі, а тим більше - зіткнення з оплаченими конкурентом хуліганами. Добове перебування на виборчій дільниці в день голосування. Це все серйозні навантаження. І тому до всього цього потрібно бути готовим.
Наприклад, бути впевненим у власній здатності витримати такі навантаження. А під час перебування на виборчій дільниці мати в запасі воду, їжу, необхідні медикаменти і ліки "про всяк випадок" також.