Фото: Reuters
Колишнім топ-менеджерам "Приватбанку" вручили підозри
Вручення підозр екс-менеджерам "Приватбанку" правоохоронці називають проривом у розслідуванні розкрадання коштів цієї фінустанови. Однак політологи та антикорупціонери застерігають, що з висновками не варто поспішати.
Детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) затримали екс-заступника голови правління "Приватбанку" Володимира Яценка. Літак, на борту якого 22 лютого він саме прагнув вилетіти до Австрії, правоохоронці примусово посадили на столичному міжнародному летовищі "Бориспіль".
Наступного дня генпрокурорка Ірина Венедіктова погодила повідомлення про підозру ще двом експосадовцям цього банку - колишньому голові правління Олександру Дубілету та екс-керівниці одного з підрозділів "Приватбанку", яка одночасно обіймала посаду першої заступниці голови правління у пов'язаній страховій компанії, Людмилі Шмальченко. В НАБУ та прокуратурі не виключають розширення кола підозрюваних.
Провадження у справах "Приватбанку"
Після націоналізації "Приватбанку" у грудні грудня 2016 року міжнародна детективна агенція Kroll заявила, що банк був "об'єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій упродовж десяти років до його націоналізації, і ці дії спричинилися до збитків банку принаймні у 5,5 мільярдів доларів". Повернення цих коштів є однією з умов продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом, міжнародними інвесторами та США, де триває власне розслідування відмивання в цій країні коштів, ймовірно виведених з "Приватбанку" його ексвласниками - Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. Тим часом адвокати обох бізнесменів подали до українських судів понад 500 позовів у намаганні оскаржити націоналізацію банку і провадять аналогічну кампанію за кордоном.
Раніше заступниця голови правління нині державного "Приватбанку" Галина Пахачук стверджувала, що пов'язані з Коломойським і Боголюбовим компанії винні держбанку 240 мільярдів гривень. Утім, оголошені цими днями трьом екс-менеджерам "Приватбанку" підозри у розтраті стосуються лише одного епізоду. Як повідомило НАБУ, у грудні 2016 року, за день до визнання "Приватбанку" неплатоспроможним, згадані менеджери "на підставі неправдивих документів виплатили коштом банку понад 136,89 мільйона гривень на користь страхової компанії, пов'язаної з кінцевими бенефіціарами "Приватбанку".
Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Скомаров також заявив про перевірку "значної кількості епізодів злочинної діяльності", збір доказів та про міжнародну правову допомогу в різних державах світу. Джерела в НАБУ повідомили DW про розслідування "понад 15 епізодів у провадженні щодо "Приватбанку", зміст і деталі яких не розкриваються в інтересах слідства". Генпрокурорка Ірина Венедіктова ще минулого тижня заперечувала проти переслідування найвищих керівників скандального банку. Але зараз стверджує, що нинішні троє підозрюваних є лише початком більш масштабних дій. "Я точно знаю, що ще багато підписів ми побачимо на різних підозрах", - пообіцяла Венедіктова.
Активність правоохоронців?
НАБУ передало проекти підозр фігурантам справи "Приватбанку" до Офісу генпрокурора ще минулого року, нагадала у розмові з DW заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан. Вона зазначила, що призначення Венедіктовою самої себе процесуальною керівницею справи "Приватбанку" та її несподівано активна співпраця з НАБУ необов'язково означає швидке з'ясування ролі Коломойського в інших епізодах цієї справи - зокрема, у виведенні з рахунків "Приватбанку" за кордон сотень мільярдів гривень через кредити його підприємствам. "Важливо, щоби Венедіктова не зупинялася на цих підозрах, інакше це виглядатиме як намагання дати шанс топовим фігурантам справи "Приватбанку" втекти, що створить ще більші проблеми для слідчих", - пояснила Щербан.
В українській пресі нуртують чутки про спонукання Венедіктової вручити підозри екс-топ-менеджерам "Приватбанку" з боку президента України Володимира Зеленського. Раніше його підозрювали у тісній співпраці з Коломойським і навіть фінансуванні олігархом виборчої кампанії теперішнього глави держави. Директор Інституту світової політики Євген Магда не виключив, що Зеленський і справді вирішив "підняти ставки" у стосунках з Коломойським. "Це елементи боротьби Зеленського за своє політичне збереження під час нинішньої, а також наступної президентської каденції", - вважає Магда.
Натомість політолог Володимир Фесенко звернув увагу на те, що сам Коломойський не відреагував на підозри його колишнім довіреним особам, а підконтрольні олігархові депутати Верховної Ради майже одностайно підтримали ухвалення важливого для президента закону про держслужбу. Експерт вбачає у врученні підозр колишнім топ-менеджерам "Приватбанку" демонстрацію українському суспільству і західним партнерам, що правоохоронні органи працюють і що в Україні немає недоторканих. "Українська правоохоронна система іноді може демонструвати швидкі дії, затримання, підозри, але слідство і судові процеси в Україні ідуть не дуже швидко. Тому наразі не варто поспішати із висновками", - застеріг Фесенко.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet