Існують різні версії атаки на Кримський міст: від морських беспілотників і гідроскутера з вибухівкою до влучання іранського "шахеда".
Кримський міст знову закривають на ремонт. В ніч на 17 липня там пролунали декілька вибухів, в результаті – пошкоджена автомобільна частина мосту. При цьому, як заявляє окупаційна влада півострова, залізнична частина об'єкту не постраждала, також вибух витримали всі опори.
Росія назвала цей інцидент терактом і традиційно звинуватила в підриві українські спецслужби. Офіційний Київ в свою чергу не бере на себе відповідальність за атаку.
Чим могли атакувати об’єкт
У РФ офіційно заявили, що Кримський міст нібито атакували два українські безпілотні надводні апарати зі збільшеною до 500 кг бойовою частиною.
Український військовий експерт Роман Світан також звертає увагу на те, що сьогоднішня "бавовна" в Криму сталась без оголошення окупантами повітряної тривоги, тому також припускає, що міст дійсно могли атакувати надводними безпілотниками.
"У нас є такі глісери-безпілотники, один з них може нести 100-200 кг вибухівки. Скоріш за все їх було два, їх запускають парами", – пояснив Світан в ефірі Радіо Свобода.
В свою чергу інший військовий експерт - полковник Петро Черник також зазначив, що найімовірніше, для удару по Кримському мосту були застосовані судна морського класу, які можуть мати на борту до 200 кілограмів вибухівки, хоча і крилаті ракети також надаються до завдання таких ударів.
При цьому він додав, що поки не треба аж надто радіти, бо основне - це залізнична частина мосту, якою ідуть важкі ешелони з боєприпасами і технікою, – не була пошкоджена.
"Я б не стверджував, що саме це "бавовнування" переріже цю логістичну артерію, але крок уперед зроблено правильно. Важлива лише частота таких кроків. Сподіваємося, що вона буде наростати", – сказав Черник в ефірі телемарафону.
Аналітики спеціалізованого ресурсу Defence-ua припускають, що удар міг бути здійснений катерами-камікадзе, які подібні до автономних катерів, що використовувалися при атаці на корабель Іван Хурс.
ЗМІ припускає, що окупанти "проспали атаку" катерів-камікадзе завдяки їх вдосконаленню в плані малопомітності і безшумності. Для виходу на об'єкт атаки морські безпілотники могли йти спеціально на малій швидкості і в малошумному режимі.
Екперти зазначають, що нові безпілотні морські катери мають довжину корпусу всього 5 метрів, що робить їх майже невидимими особливо вночі. Також припускається, що конструктори оснастили нові човни малошумним, але швидкісним водометним двигуном, які розганяє катер-камікадзе до 80 км/год.
Інші версії
Колишній командир роти батальйону Айдар і військовий експерт Євген Дикий вважає сумнівною версію з атакою морських дронів, оскільки в такому разі було б пошкоджено насамперед мостові опори. Він також зазначив, що перед вибухами на Кримському мосту окупанти закрили поромну переправу через Керченську протоку через погану погоду. Як вважає експерт, погодні умови завадили б і морському безпілотнику виконати бойове завдання.
"У погану погоду, в таку хвилю, коли не ходить пором, привести на точку морський дрон – завдання дуже нетривіальне. Хоча це теж виключати не можна. Якщо виконали – то це найвищий професіоналізм. Якщо це дійсно вдалося зробити морськими дронами – це буде прецедент у світовій історії, такого складного завдання ще ніхто не виконував", – пояснив Дикий телеканалу Настоящее время.
Військовий також назвав ще три версії атаки: БПЛА, ракета або автомобіль із вибухівкою. Він зазначив, що поки інформації недостатньо, щоб виділити якийсь один із них.
Військовий аналітик і OSINT-дослідник Віталій Кононученко припускає, що Україна могла завдати удару по Кримському мосту за допомогою гідроскутера, який був начинений вибухівкою. На його думку, до Керчі морські дрони навряд могли дістатися – відстань від узбережжя Одещини дуже велика, а берег Азовського моря окупований росіянами.
"Запустити морські дрони з берегу окупованого Криму чи території Росії – завдання практично нереальне. Тому найбільш ймовірним є варіант, що під ударний засіб було перетворено один з цивільних засобів пересування. До прикладу, гідроскутер чи суміжний з ним транспорт. При цьому бойова частина в такому випадку може містити більше вибухівки, ніж досить малий за розміром морський дрон. Окреме питання – як його могли перетворити в безпілотний засіб. Але з прикладу переробки росіянами радянських танків та тягачів у безпілотні, можна зрозуміти, що це не є складним завданням для професіоналів", – сказав військовий оглядач в коментарі УНІАН.
В свою чергу очільник громадської ради при Одеській обласній військовій адміністрації Сергій Братчук під час національного телемарафону припустив, що у Кримський міст міг влучити "шахед", який росіяни запускали по території України.
"Я б висловив таку версію: опори впали саме з боку Кубані. Давайте згадаємо таке собі місто Приморськ-Ахтарськ в Краснодарському краї, звідки запускаються ті самі сумнозвісні "шахеди" іранські, які летять в бік України і завдають шкоди, відповідно, цивільним об'єктам. Не виключено того, що такий мопед міг втомитися і впасти на опори Кримського мосту. Така версія має право на життя", – сказав він.
Водночас Братчук не виключає, що Росія звинуватить Україну і, можливо, навіть будуть скликати засідання Ради безпеки ООН.
"Версію про російську провокацію на тлі пролонгації "зернової угоди" не просто не відкидаю. Вона, можливо, є однією з основних", – сказав речник Одеської ОВА.
Хто може стояти за підривом мосту
Ще з самого ранку видання Українська правда з посиланням на джерела в спецслужбі повідомило, що начебто за такою на Кримський міст стоять співробітники СБУ та Військово-морських сил України.
Водночас речник ВМС України Дмитро Плетенчук у коментарі Суспільному сказав, що не має такої інформації, та закликав дочекатись офіційних повідомлень.
Пізніше речник СБУ Артем Дехтяренко повідомив у коментарі РБК-Україна, що відомство розкриє всі деталі атаки на Кримський міст після перемоги у війні проти Росії.
"Поки ж ми з цікавістю спостерігаємо, як один із символів путінського режиму вкотре не витримав воєнного навантаження", – сказав Дехтяренко.
Він також нагадав, що в одному з інтерв’ю голова спецслужби Василь Малюк заявляв, що норми міжнародного права, аналіз оперативної обстановки та традиції ведення війни дозволяють перерізати логістичні шляхи противника.
В свою чергу Головне управління розвідки Міноборони України відмовилось коментувати причини інциденту на Кримському мосту.
"Зараз весь світ бачить багато кілометрові затори і порушення мостових конструкцій. Що стосується додаткових коментарів причин цього – ми не коментуємо. Можна лише процитувати слова керівника ГУР МОУ Кирила Буданова про те, що "Кримський міст – конструкція там зайва", – заявив речник відомства Андрій Юсов.
Він також додав, що через руйнування моста у росіян виникнуть проблеми з логістикою.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet