Фото: Reuters
У Керченській протоці залишилися 60 саркофагів зі знешкодженою хімзброєю
Невживання Україною заходів з утилізації похованої на дні Чорного та Азовського морів хімзброї дає підставу говорити про реально існуючу загрозу екологічної катастрофи в регіоні. Про це свідчать документи, що має в своєму розпорядженні ZN.UA.
Як відомо, Україні
хімічна зброя дісталася з часів Другої світової війни. Контейнери та боєприпаси
з іпритом, люїзитом, зарином і зоманом затоплені практично по всьому кримському
узбережжю Чорного моря, є і в Азовському. Наразі Росія має координати всіх
місць затоплення, але надати дані українській стороні відмовляється, тому
пошуки затопленої хімзброї Україні довелося вести своїми силами, передає ZN.UA.
Як повідомляє
видання, технологія знешкодження проста: контейнери (як правило, металеві бочки)
омонолічуются (поміщаються в саркофаг - залізний каркас, який заливають
спеціальним бетоном), а потім перезатоплюються на великих глибинах, не менше 130
метрів. У 1996 році Кабінет міністрів своєю постановою №1415 затвердив
Програму пошуку та знешкодження залишків хімічної зброї, затопленої у виключній
(морській) економічній зоні України. Спочатку необхідні роботи планувалося
виконати протягом 1997-2002 рр.., але потім терміни ще двічі продовжували - до
2006, а потім - до 2010 року. Термін дії програми закінчився в 2010 році з
показником виконання 36-44%, але Кабмін відмовився її продовжувати.
У розпорядженні ZN.UA опинилося відомче листування - звернення голови Рахункової палати України
Валентина Симоненка до Президента Віктора Януковича, узгодження різними
відомствами та міністерствами проектів постанов Кабінету міністрів, листи
науковців у профільні міністерства про необхідність продовження держпрограми зі
знешкодження залишків хімічної зброї. Всі нормативні документи, прийняті стосовно
цієї держпрограми, закриті для громадськості, хоча стосуються вони інформації,
доступ до якої за чинним законодавством не може бути обмежений.
Згідно з довідкою,
підписаною Петром Неботовим - директором департаменту економіки оборони та
безпеки Міністерства економіки, акваторія мису Лукулл обстежена частково,
Керченська протока - на 2/3, а південно-східне узбережжя Криму - лише на
чверть. "У Керченській протоці залишилися 60 саркофагів зі знешкодженою
хімічною зброєю, які вимагають перезатоплення на великих глибинах, що являє
навігаційну та екологічну загрозу", - йдеться у довідці.
З іншого документа
випливає, що технологічні майданчики, куди транспортують омонолічені саркофаги,
знаходяться на малій глибині: "Наразі 46 саркофагів (77% від омонолічених)
знаходяться на робочій площадці в прибережній смузі Керченської протоки на
глибині п'ять метрів, але не перепоховані на великі глибини відповідно до
технології знешкодження контейнерів із залишками хімічної зброї", -
повідомляв Президенту Віктору Януковичу голова Рахункової палати Валентин
Симоненко, інформуючи у вересні 2010 р. про зрив виконання держпрограм № 1415 і
75, передає видання.
Про те, яка
концентрація небезпечних речовин у місцях, де іприт або люїзит вже просочилися
з проіржавілих бочок, які знаходяться не за 15 км від берега, а в безпосередній
близькості від популярних пляжів і місць промислового рибальства, дізнаємося
завдяки листу Валентина Симоненка президенту Януковичу: "У Керченській
протоці, в районі населеного пункту Героївське, що є зоною масового відпочинку
населення, зміст арсену (продукт розкладання бойових отруйних речовин) в пробі
води перевищує допустимий рівень у 3,5 рази. Знайдений в липні 2007 р. в цьому
районі частково зруйнований контейнер L 400 з хімічною зброєю досі залишається
на місці знаходження неомоноліченим. У районі мису Білий, де розташовані плантації
мідій, зміст арсену перевищує допустимий рівень у 3,46 рази".
Нагадаємо, 23
вересня екологічні організації Севастополя вимагали заборонити видобуток піску в Чорному морі. З цим проханням вони звернулися до керівників держав і
міжнародного співтовариства, релігійних лідерів, вчених і "до всіх,
небайдужих до стану навколишнього природного середовища посприяти у цій справі".
У відкритому
тексті-зверненні голови Ради громадських екологічних організацій міста
Маргарити Литвиненко наголошується, що Севастопольська міська рада на підтримку
місцевих громадських екологічних організацій звернулася до уряду України та
Верховної Ради з пропозицією "розробити і прийняти нормативні документи
про заборону видобутку піску в акваторії Чорного моря держави Україна, а також
вжити всіх можливих заходів щодо фактичного припинення діяльності з його
видобування".