Кримські аграрії втратили вже половину врожаю зернових культур. Найбільше потерпає східна частина анексованого півострова.
У Криму оголосили режим надзвичайної ситуації через посуху. Повідомляється, що вже втрачено близько 50 відсотків урожаю зернових на анексованому півострові.
Причини посухи в Криму
Через аномальну засуху в декількох районах Криму в червні було оголошено надзвичайну ситуацію.
У першу чергу страждає сільське господарство, яке до анексії було можливо вести завдяки воді з Дніпра, яка надходила на півострів по Північно-Кримському каналу.
Цей канал забезпечував 85 відсотків потреб півострова у воді. Але чотири роки тому українська влада перекрили воду в Крим.
На Північно-Кримському каналі у 2014 році звели дамбу, щоб вода не надходила на півострів. Тепер її називають старою, а
нова дамба майже готова, вона розташована ближче до адмінкордону. Як тільки її добудують - можна буде давати воду Криму.
Однак Україна не подасть анексованому півострову ані краплі води з Північно-Кримського каналу, поки туди не повернеться українська влада.
"Знімаються шандори - і вода йде на Крим. Питання одного, двох, трьох днів", - сказав
Радіо Свобода очільник 2-го відділення управління Північно-Кримського каналу Іван Біган.
Російський аграрний експерт Володимир Решетняк каже, що посуха в Криму була передбачена вченими ще в 1990-х роках.
У населених пунктах східного Криму в липні ситуація з водозабезпеченням населення різко погіршилася. Як розповідають місцеві жителі, воду дають протягом двох годин і через добу. При цьому зрошувати угіддя їм не дозволяють, погрожуючи штрафами.
У попередніх роках Крим легше переносив поливні сезони завдяки великій кількості опадів.
Проблеми є не тільки в східних районах, а також у Севастополі. Єдина водойма, яка може служити додатковим джерелом поставок води в місто, - озеро в районі гори Гасфорта. Ця територія у 2015 році перейшла в довгострокову оренду російським байкерам з клубу "Нічні вовки".
На сьогоднішній день єдиною водоймою, що живить увесь Севастополь, є Чорноріченське водосховище. Його експлуатаційний обсяг дорівнює 44,3 мільйона кубічних метрів води, повідомляє
Крим.Реалії.
Наслідки і збитки
Кримські агрономи кажуть, що через посуху гине навіть стійкий соняшник. Тільки по цій культурі на одному з кримських сільськогосподарських підприємств Джанкойського району збиток становить близько 25 тисяч доларів.
А ярого ячменю тут зібрали в півтора разу менше, ніж у минулому році. З 2014 року підприємство взагалі не вирощує рису і не розводить корів.
"Великої рогатої худоби немає, тому що кормової бази як такої теж немає. Ні кукурудзу, ні люцерну без поливу не виростити", - розповідає агроном кримського сільськогосподарського підприємства Віра Пивоваренко.
Вона не розуміє, чому українська влада не продає Криму прісну воду, а зливає її в море.
"Усе-таки 28 господарств у Криму. Ми тільки, одне господарство, 1,5 мільйона платили за воду. Гривні платили. Що це мало їм?! Усе-таки це гроші. Навіщо зливати прісну воду в море і не взяти за це якісь гроші?!" - говорить вона.
Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України від 13 червня опублікувало дані, отримані за допомогою супутникових знімків, зроблених у 2016 і 2018 роках, що підтверджують значне зменшення рослинності на анексованому півострові.
За даними дистанційного зондування землі встановлено, що протягом двох років індекс NDVI (показник кількості активної біомаси), який використовується для кількісної оцінки рослинного покриву, у деяких частинах Криму знизився до найнижчої позначки - 0,3.
Загалом у червні 2018 року, порівняно з аналогічним періодом 2016 року, зниження значення загального індексу NDVI по території півострова становило 23 відсотки.
Загальні збитки кримських аграріїв становлять близько 16 мільйонів доларів, таку оцінку дав російський глава Криму Сергій Аксьонов. Вони можуть збільшитися у два рази. Мінсільгосп Криму повідомляє, що втрачено до 50 відсотків урожаю зернових.
Олександр Лієв, який до анексії працював в уряді Криму головою комітету з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства, а потім - і міністром туризму, сказав
Радіо Свобода, що така сума є замалою для Криму, оскільки дорівнює виручці, яку отримувало до 2014 року одне з найбільших овочівницьких господарств у Первомайському районі.
Доктор сільськогосподарських наук, академік-секретар відділення рослинництва Олександр Іващенко зазначає, що в Криму зараз піднімають воду зі свердловин для поливу, що призводить до засолення грунтів.
Експерти при цьому говорять, що з питною водою в Криму колапсу не буде, оскільки на ці потреби буде достатньо внутрішніх ресурсів півострова.
Як вирішують проблему
Москва раніше заявляла, що в Криму реалізований проект з використання підземних вод для організації водопостачання населення півострова.
Так, у вересні 2016 року завершилося будівництво трьох водозаборів, були пробурені 36 свердловин, загальний обсяг води, що подається, становив 195 тисяч кубометрів за добу.
Росія також планує до 2020 року прокласти магістральний водовід до Керчі протяжністю близько 220 кілометрів. Вважається, що він вирішить проблему з водопостачанням східних регіонів півострова, де проживають 400 тисяч осіб.
На сьогоднішній день Сімферополь живиться від трьох водосховищ природного стоку: Сімферопольського, Аянського і Партизанського. Заявляється, що вони заповнені на 80 відсотків, а стоки з гір продовжують надходити.
Що стосується південного берега Криму, то на 78 відсотків заповнене й Чорноріченське водосховище, яке забезпечує водою Севастополь і прилеглі до нього території.
Найбільш проблематичним залишиться забезпечення східного Криму. Цей регіон отримує воду з декількох джерел: це Білогірське водосховище і два підземних водозабори в Нижньогірському районі.
3 липня Аксьонов заявив, що підготував звернення на ім'я голови уряду Росії Дмитра Медведєва з проханням виділити до 166 мільйонів гривень для компенсації прямих втрат кримськими сільгоспвиробниками через посуху на півострові.