ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Огляд зарубіжних ЗМІ: короткозорість Заходу в Україні та надокучливий ПутінСюжет

Корреспондент.net, 27 листопада 2014, 12:35
0
521
Огляд зарубіжних ЗМІ: короткозорість Заходу в Україні та надокучливий Путін
Фото: AP

Українська криза впливає і на внутрішню ситуацію в західних країнах.

Ризики української оборонної промисловості - The Los Angeles Times

Українські заводи протягом десятиліть були головним постачальником військової машини Кремля, забезпечуючи Росію з її ядерним арсеналом реактивними двигунами, урановим паливом і електронікою.

Тепер ця взаємозалежність ставить перед Україною стратегічну загадку: як зберегти роботу безлічі місцевих робітників оборонної промисловості, коли результат їхньої праці може опинитися в руках сепаратистів, які ведуть війну - часто використовуючи зброю, поставлену Росією - проти уряду в Києві.

AP

Танки і бронетранспортери щорічно сотнями сходили з конвеєрів заводу імені Малишева у Харкові, а "збройові приціли і оптика Дзержинського машинобудівного заводу дозволяли російським солдатам краще цілитися по потенційних супротивниках".

У березні, незабаром після того, як російський президент Володимир Путін анексував Крим, Укроборонпром оголосив мораторій на військовий експорт до Москви.

За словами оборонних аналітиків, керівники підприємств у таких східних промислових містах з нестійкою ситуацією, як Дніпропетровськ, Жовті Води та Запоріжжя, обходять заборону на експорт, виписуючи накладні на поставки як на цивільне обладнання або передаючи їх посередникам з третіх країн, йдеться в статті.

Путін набрид Меркель - Forbes

Судячи з усього, канцлер ФРН Ангела Меркель сита по саме горло Володимиром Путіним. Спілкуючись з Путіним частіше за інших західних лідерів, Меркель, за деякими повідомленнями, вирішила, що російському президенту не можна довіряти і що швидке політичне рішення української кризи не видається можливим.

AP

Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) на чолі з міністром закордонних справ Франк-Вальтером Штайнмаєром - партнери Меркель по коаліції - іншої думки.

У СДПН побоюються, що повернення до холодної війни зведе нанівець їхнє досягнення за період після її закінчення - Ostpolitik Віллі Брандта, відповідно до доктрини партії, привела до об'єднання Німеччини і поклала кінець існуванню радянської загрози.

Внутрішній конфлікт німецької коаліції почав набирати обертів після саміту G-20 в Брісбені. Коли Меркель зайняла більш жорстку позицію щодо Путіна, Штайнмаєр вирушив до Москви, щоб провести з Путіним переговори один на один в пошуку "мирного вирішення" ситуації в Україні.

Німецька коаліція не може продовжувати існувати при двох конкуруючих зовнішньополітичних курсах.

Путін намагається посіяти розбрат між Меркель і СДПН, сподіваючись на те, що російська політика соціал-демократів візьме гору над канцлером ФРН - "найпотужнішою політичною фігурою в Німеччині і в Європі".

Якщо коаліція розвалиться через Russlandspolitik, у Меркель виявиться більше шансів перемогти на нових виборах, ніж у Соціал-демократичної партії.

Інша впливова політична сила Німеччини - "Зелені" - поділяє радикальне неприйняття канцлером дій Росії в Україні.

Путін знову грає в небезпечну, ризиковану гру. Він може зіткнутися з єдиною антипутінської опозицією в новому німецькому уряді на чолі з дуже роздратованою Ангелою Меркель.

Недалекоглядні США та ЄС - The Washington Post

Уряд США і провідні ЗМІ представляють драму в Україні як повчальну історію.

Українці протестували проти Януковича, бо хотіли приєднатися до країн Заходу і вибрали демократичні цінності. За словами Хілларі Клінтон і деяких інших, Путін - це експансіоніст, зневажає міжнародне право, і його слід змусити «заплатити високу ціну» за агресію. Була застосована політика ізоляції та введені поетапні санкції.

Далі, якщо такі «яструби» з числа сенаторів, як республіканець від штату Арізона Джон Маккейн і республіканець від штату Південна Кароліна Ліндсі Грем, доб'ються свого, Україна отримає зброю для «стримування» російської «агресії».

AP

Однак подібне розуміння кризи спотворює реальні факти. Хоча ніхто не сумнівається, що Росія сприяла зростанню напруженості в регіоні, все, що відбулося можна було передбачити і запобігти.

Захід мав зрозуміти, що спроба ЄС залучити Україну до укладення угоди підніме на поверхню глибокі і давно існуючі розбіжності в Україні та в самому Євросоюзі, а також спровокує реакцію Росії.

Незважаючи на попередження Росії та угоди про протилежне, США впродовж двох останніх десятиліть розширювали НАТО, просуваючи альянс до російських кордонів. Також розширився і Євросоюз, прагнучи залучити країни Східної Європи і колишні радянські республіки в сферу свого політичного та економічного впливу. Росіяни неодноразово попереджали, що вважають розширення НАТО загрозою, і чітко роз'яснили свою позицію щодо спроб приєднати до ЄС колишні радянські республіки Грузію і Україну.

Нещодавно колишній держсекретар США, 91-річний Генрі Кіссінджер висловився на підтримку цих аргументів і подібного розуміння кризи. Кіссінджер вважає, що Захід почасти несе відповідальність за нагнітання напруженості і погіршення ситуації, заявивши, що Європа і США недооцінили того «особливого значення», яке Україна представляє для Росії. «Помилкою було те, що ситуацію не зрозуміли».

Кіссінджер відзначає, що при тому, що Заходу не потрібно і не слід визнавати анексію Криму, «ніхто на Заході не запропонував конкретної програми з повернення Криму»

Ніхто не хоче воювати за схід України. Така сувора реальність життя. З іншого боку, Кіссінджер відзначає, що Росія є найважливішим партнером США у вирішенні кризових ситуацій, починаючи від Ірану і Сирії, і закінчуючи загрозою від ядерних арсеналів. Він вважає, що Захід міг би ретельно оцінити всі ці реальні проблеми безпеки, перш ніж вставати в позу і нагнітати ситуацію в Україні.

Ніхто не хоче воювати за схід України - крім самих українців і, можливо, росіян. Україна має знайти спосіб мирного співіснування з Росією

А НАТО слід заспокоїти росіян і попередити українців, заявивши, що альянс не має наміру розширюватися за рахунок територій України або, якщо вже на те пішло, Грузії. Євросоюз повинен залучити Путіна до пошуку способів врегулювання кризи за рахунок активніших дій щодо дотримання домовленостей про припинення вогню, у яких російський президент виступав посередником, і відмови від нагнітання конфлікту. А «яструбам» слід відступити. Кількість людських жертв зростає.

Падіння цін на нафту - девальвація валюти - Bloomberg

Не дивно, що ті нафтовидобувні країни, які зважилися на зниження курсу своїх валют цьогоріч, вельми оптимістично дивляться на падіння цін. Міністр енергетики Алжиру Юсеф Юсфі заявив минулого місяця, що його країна «дуже спокійно» дивиться на падіння нафтових цін, хоча для забезпечення балансу бюджету Алжиру імовірно потрібна ціна 113 доларів за барель. З початку року алжирський динар подешевшав на 9%.

Міністр нафти Ірану Біжан Намдара Зангане (Bijan Namdar Zanganeh) пообіцяв не знижувати частку своєї країни на світовому нафтовому ринку «ні на барель», хоча Ірану для забезпечення бездефіцитного бюджету потрібна ціна на нафту в 153 долара. За цей рік курс ріала по відношенню до американського долара опустився на 7,2%.

Такого знецінення валют недостатньо, щоб компенсувати в повному обсязі зниження нафтових цін, проте авторитарні уряди Алжиру та Ірану знають, що вони можуть девальвувати свої валюти і далі, якщо це буде необхідно, а ось скорочення видобутку неминуче призведе до зменшення доходів уже в найближчій перспективі.

Схоже, що і Нігерія вважає себе здатною вижити в умовах зниження цін. Її найра цього року подешевшала по відношенню до долара майже на 10%.

Крім того, є такі нафтовидобувні країни як Катар, Об'єднані Арабські Емірати і Саудівська Аравія, що не девальвували свої валюти, але в змозі збалансувати бюджети в умовах досить низьких цін. Вони також не зацікавлені в зниженні видобутку.

Незахищеними виявляються тільки ті країни, у яких така можливість для маневру відсутня, через що вони голосно закликають до скорочення видобутку. Користується американським доларом Еквадор, а також Венесуела, де уряд контролює курс валюти з традиційно катастрофічними наслідками, готові піти на будь-які кроки, аби зупинити зниження цін.

Росія та інші країни, які вирішили пережити період здешевлення нафти за рахунок девальвації своїх валют, можуть компенсувати своїм громадянам частину втрат. Це обійдеться їм не дуже дорого, якщо більша частина товарів, придбаних найбіднішими верствами населення, виробляється всередині країни.

Саме так йдуть справи в Росії, де уряд Путіна розраховує на політичну підтримку нижчих класів суспільства і працівників державної сфери, чекаючи, коли зниження нафтових цін вимотає американських виробників сланцевої нафти до такої міри, що вони скоротять видобуток. Коли це станеться, перевищення пропозиції над попитом закінчиться, і ціни почнуть зростати.

 

ТЕГИ: нефтьРоссия-СШАНАТОНАТО-УкраинаПутинГерманияМеркельцены на нефть
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах