Корупція в Україні, як Крим прожив рік у Росії і педофіли в керівництві Великобританії в дайджесті іноземної преси.
Викрадення золотого батона - символ розчарування Євромайдану - Time
Коли революціонери увірвалися до особняку українського президента Віктора Януковича рік тому, деякі побігли нагору, гвинтовими сходами до головної ванної кімнати, чекаючи знайти там золотий туалет, який, за чутками, був в цьому будинку.
Замість цього після швидкого огляду незграбних кімнат вони знайшли щось краще або, принаймні, більш екстравагантне: золотий батон хліба вагою приблизно 2 кг, який великий бізнесмен подарував президенту у витонченому дерев'яному футлярі.
З усіх предметів карикатурної розкоші, знайдених на території палацу, золотий батон став найвідомішим символом корупції, яка привела до повстання.
Але у вівторок, 17 березня, його символізм повністю змінився, коли новий уряд України оголосив, що сам батон був похищений.
Це стало черговою прикрою невдачею уряду Порошенка, який з минулого року насилу намагається виконати обіцянки революції, в той час як Україна веде війну з підтримуваними Росією військовими формуваннями в східних регіонах.
На початку лютого рейтинг схвалення Порошенка впав нижче 50% - вперше з того часу, як він зайняв свою посаду в червні.
Минуло більше року після повстання, але жоден високопоставлений чиновник з уряду Януковича не постав перед судом за звинуваченням у корупції. Революції не вдалося поліпшити становище України у щорічному "Індексі сприйняття корупції" Transparency International, опублікованому в грудні.
Директор Інституту світової політики (Київ) Олена Гетьманчук відзначає "розчарування" населення. "Людям здається, що [уряд], можливо, навіть зацікавлений в тому, щоб цей конфлікт тривав, аби відкладати боротьбу з корупцією", - заявила вона.
Хоча новий уряд планував перетворити особняк Януковича в "музей корупції", він став пам'ятником незакінченій справі революції.
"Це все ще не вирішено", - каже Петро Олійник, колишній революціонер, який вже більше року живе в палаці в ролі неофіційного доглядача. За словами Олійника, "це місце нікому не належить". "Тільки мародери все ще приходять сюди і крадуть речі", - заявив він.
Крим: криза, зате не стріляють - Frankfurter Rundschau
Через рік після приєднання Криму до Росії настрій у жителів півострова не найбільші радісний: економічні контакти з Україною розірвані, промислове виробництво падає, кількість туристів скоротилася, а криза в Росії створює додаткові проблеми.
Місцеві жителі відчувають на собі тягар західних санкцій. Так, на півострові неможливо користуватися кредитними картами Visa і Mastercard, через гострі санкції у Криму не працюють великі російські банки.
"Легше злітати в космос, ніж отримати кредит ву Криму", - скаржиться місцева підприємниця Тетяна Пікалова.
Що стосується промислового виробництва, то в 2014 році воно скоротилося на 10%, будівництво - аж на 44,5%. Ціни на продукти харчування, за офіційними даними, виросли на 53,2%, проте кримчани говорять про стовідсоткове зростанні.
Згідно з тією ж офіційною статистикою, середня заробітна плата зросла на 52,6%, до 17,2 тис. Рублів (260 євро), що цілком відповідає показникам типової російської провінції. Однак у січні багатьом лікарям і вчителям у Криму зрізали надбавки і замість 30 тис. рублів вони отримали тільки 10 тис., що недостатньо для життя навіть у глухій російській глушині.
Також постраждав і туризм: кількість туристів на півострові скоротилося з 5,9 мільйонів чоловік в 2013 році до 3,8 мільйона в 2014-му.
"Причому всі знають, що здебільшого це пенсіонери та діти, чий відпочинок оплатила держава, - скаржиться житель Судака. - Вони живуть у пансіонатах, і у них особливо немає грошей, у результаті приватні готелі та ресторани порожні".
Практично не залишилося на півострові незалежних журналістів та ЗМІ. Так, демократична телерадіокомпанія "Чорноморська ТРК" тепер мовить тільки в інтернеті, а кримсько-татарському каналу ATR в березні взагалі загрожує позбавлення ліцензії. До того ж останнім часом ряд кримськотатарських активістів на півострові безслідно зникли.
Тим не менш, незважаючи на економічний спад, 60% жителів Криму цілком комфортно почувають себе під пропагандистською парасолькою російських телеканалів. Вони кажуть: "Дякуємо Путіну, що у нас тут, принаймні, немає війни, як на Донбасі".
Як у Китаї торгують органами - The Epoch Times
Заяви Хуана Цзефу, глави Китайського комітету з донорства та пересадки органів людини, стали офіційним підтвердженням того, в чому раніше компартія Китаю не хотіла зізнаватися: у Китаї не тільки засуджені до страти ув'язнені, а й в'язні совісті є банком живих людських органів.
Чжоу Юнкан був заарештований влітку минулого року в ході антикорупційної кампанії лідера Китаю Сі Цзіньпіна. Під виглядом боротьби з корупцією Сі звільняє і заарештовує всіх прихильників колишнього лідера компартії Цзян Цземіня.
Серед цих заарештованих, крім Чжоу, є ще багато колишніх чиновників і членів компартії, які несуть основну відповідальність за репресії послідовників Фалуньгун, організовані Цзян Цземінем в 1999 році.
Кілька експертів провели розслідування і підтвердили, що прихильники духовного вчення Фалуньгун з 2000 року є основним джерелом органів для трансплантацій до Китаю
Десятки тисяч послідовників Фалуньгун були страчені заради отримання їхніх органів, говорять дослідники. Але ще більш жахливо те, що у багатьох органи були вирізані, поки мимовільні «донори» були ще живі. Таким чином, органи поставлялися на операції з пересадки більш «свіжими».
Високопоставлені педофіли Британії - The Guardian
Поступово накопичуються свідоцтва та докази, які говорять про те, що в 1970-і і 1980-і роки існувала ціла мережа високопоставлених педофілів з так званого істеблішменту: члени парламенту, дипломати, чиновники і поліцейські.
У вівторок Незалежна комісія з розгляду скарг на поліцію оголосила, що під її наглядом буде проведено дізнання з метою з'ясування причин, з яких лондонська поліція не змогла свого часу провести розслідування сексуальних знущань над дітьми, так як до цього були причетні відомі діячі.
Того ж дня в програмі BBC Newsnight прозвучала заява про те, що в ході масштабного розслідування, проведеного столичної поліцією в 1981 році, були отримані відеозаписи, які свідчать про проведення сексуальних оргій за участю депутата парламенту від Ліберальної партії Сайра Сміта і високопоставленого керівника спецслужб.
Чиновники здійснювали сексуальні наруги над підлітками з дитячих будинків.
Однак це розслідування було несподівано припинено невідомим високопоставленим керівником, який пригрозив у рамках закону про нерозголошення державної таємниці піддати судовому переслідуванню будь-якого співробітника поліції, який оприлюднить відомі йому факти.
Якщо ця заява підтверджено фактами і є обгрунтованим, воно свідчить про те, наскільки огидна і бридка вся ця історія про нездатність поліції захистити жертв насильства.
Але це може також стати злочином зовсім іншого роду, набагато більш похмурим і страшним. Це вже буде безсовісне зловживання службовим становищем. У закону про нерозголошення державної таємниці - тільки одна мета: захищати безпеку держави.
Це засіб останньої інстанції, до якої можна вдаватися тільки в крайніх випадках. Неможливо повірити, що його використовували для припинення розслідування настільки жахливого злочину, як сексуальна наруга дорослих над дітьми.