ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Країни на зраді. З ким Київ посварився у 2016 роціСюжет

Корреспондент.net, 26 грудня 2016, 16:22
0
4542
Країни на зраді. З ким Київ посварився у 2016 році
Фото: Getty
У Польщі часто спалюють прапор України

Підсумки 2016 року: український МЗС, ймовірно, недалекоглядно пропрацював лінію своєї дипломатії.

 

Цими вихідними відносини між Україною та Ізраїлем дали тріщину через резолюцію Радбезу ООН, яка засуджує будівництво поселень у Східному Єрусалимі.

З 15 членів одного з головних органів ООН за резолюцію не проголосував тільки Вашингтон, але він і не скористався своїм правом вето. Зазначимо, що США вперше з 1980-их років не наклали вето на антиізраїльські резолюції.
 
Емоційна реакція Ізраїлю
 
Документ розлютив прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, і тепер він збирається переглянути взаємодію з ООН і скоротити фінансування організації, а Вашингтон він назвав зрадниками.
 
Нетаньяху також викликав до себе послів дев'яти країн, з якими в Ізраїлю дипвідносини, із числа тих, хто проголосував проти поселень.
 
Ізраїльський глава заборонив кабміну контактувати з країнами, які підтримали резолюцію, протягом трьох тижнів і скасував свою зустріч з британським колегою Терезою Мей.
 
Дональд Трамп назвав резолюцію поразкою Ізраїлю і пообіцяв із цим розібратися після вступу на посаду президента.
 
Для України
 
Що стосується України, то ізраїльський глава скасував візит прем'єр-міністра Володимира Гройсмана.
 
Сам Гройсман, якого раніше назвали в п'ятірці найвпливовіших євреїв світу, закликав не драматизувати ситуації, а свій візит до Ізраїлю переніс на невизначений час.
 
Український постпред в ООН Володимир Єльченко пояснив, чому Україна підтримала резолюцію: "Ізраїльські поселення на окупованих територіях суперечать міжнародному праву, як і окупація Криму Росією".
 
Він закликав розглядати скасування візиту Гройсмана як емоції Нетаньяху.
 
За 2016 рік зіпсувалися відносини України з кількома країнами. Корреспондент.net згадує, з ким і чому.
 
Нідерланди

На початку минулого року Амстердам прийняв рішення провести референдум з питання асоціації України з ЄС. На плебесціт прийшла лише третина виборців, 60% з яких висловилися проти України.
 
Хоч референдум і мав консультативний характер, Нідерланди відмовилися ратифікувати угоду - єдина країна з 28 членів ЄС.
 
При цьому Амстердам довго не міг сформулювати умови для підписання асоціації. Тільки 12 грудня прем'єр Марк Рютте окреслив вимоги Голландії: ЄС не повинен брати на себе додаткові зобов'язання щодо фінансової і військової підтримки Києву.
 
Окрім того, голландці не хочуть, щоб в українців були права на вільне пересування і роботу.
 
Зазначимо, що сам Рютте підтримує безвіз і асоціацію, а референдум назвав катастрофою, підкресливши, що абсолютно проти плебісцитів про міжнародні угоди.
 
15 грудня стало відомо, що Рютте домовився c Брюсселем про додаткове пояснення до угоди про асоціацію. Але його ще мають затвердити в самих Нідерландах, а потім й у Європарламенті.
 
За цей рік у відносинах між Україною і Нідерландами сталося ще дві знакові події: картинний скандал і суд щодо скіфського золота.
 
Реакція України. Київ, звісно, реагував на цю ситуацію стримано. Остання заява президента Петра Порошенка було 16 грудня. Тоді він сказав, що Україна відстояла своє.
 
США
 
Усім відомо, у тому числі Дональду Трампу, що українська влада робила ставку на перемогу Гіларі Клінтон у президентських перегонах у США.
 
ЗМІ і різного роду експерти відразу напророкували Україні важкі часи через її політичну позицію, оскільки Трамп розповідав про свої симпатії до Володимира Путіна і можливість визнати Крим російським.
 
Провалом України щодо США можна вважати скандал навколо голови передвиборного штабу Трампа Пола Манафорта, який нібито мав відношення до чорної каси Партії регіонів. У розпал цього скандалу Манфорт пішов зі штабу республіканців.
 
Однак після перемоги Трампа в партії Порошенка почали захищати Манафорта, і незабаром НАБУ визнало компромат на нього фальшивкою.
 
Зазначимо, як говорив Путін, у перемогу Трампа на виборах президента вірила тільки Росія.
 
Окрім того, новий президент США хоче зробити главою пентагону Джеймса Меттиса на прізвисько Скажений Пес, який виступає за більшу підтримку Україні і звинувачує Росію у військовому вторгненні.
 
Ймовірно, призначення друга Путіна Рекса Тиллерсона держсекретарем США не так уже й погано для України. По-перше, буде легше домовитися з Кремлем. По-друге, політика держдепу визначається не його главою. Ну і по-третє, у Трампа не багато свободи дій: усі його рішення мають бути погоджувані із сенаторами і конгресменами.
 
Реакція України. Як уже говорилося вище, у Порошенка змінили політику щодо Трампа після його перемоги.
 
24 листопада президент України розповів про свою телефонну розмову з новим лідером США. За його словами, Трамп сам порушив тему анексії Криму, але деталі розкривати не став.
 
Польща
 
З 2014 року кількість українців, які мігрували до Польщі, значно збільшилася, що спровокувало зростання націоналістичних настроїв у суспільстві. За цей час поляки неодноразово спалювали прапор України і руйнували пам'ятники, які мають стосунок до української історії.
 
10 грудня учасники "Маршу орлят перемишльських і львівських", який відбувся під патронатом мера міста, вигукували: "Смерть українцям!" Громадяни України також неодноразово зазнавали насильства з боку поляків.

Але влітку цього року вже польська влада порушила питання про Волинську трагедію. Верхня палата польського парламенту закликала сейм встановити 11 липня Національним днем ​​пам'яті жертв геноциду, вчиненого проти громадян Другої Республіки Польща.
 
Польський сейм ухвалив постанову про це 22 липня. У документі наголошується, що в роки Другої світової війни на околицях Польщі йшла боротьба двох тоталітарних режимів: німецького і радянського - і в цих рамках діяли українські націоналістичні організації, з якими польські підпільники не змогли знайти спільну мову.
 
У Польщі зняли фільм про Волинську трагедію, у якому УПА виглядають як явно більше зло порівняно з німецькими нацистами.
 
 
Окрім того, у польський парламент внесли законопроект, який прирівнював український націоналізм до тоталітарного строю. Після його прийняття в Польщі знесли б усі пам'ятники, пов'язані з Україною, але законопроект відхилили.
 
Реакція України. У Раді з'явився законопроект про геноцид українців з боку Польщі в 1919-1951 роках. Порошенко сказав, що шкодує через визнання такого геноциду, і закликав до взаємного прощення.
 
Що стосується фільму, то його показ в Україні скасували, щоб не розпалювати ненависті між українцями і поляками.
 
Посол України в Польщі Андрій Дещиця при цьому сказав, що стрічка дуже емоційна і не до кінця антиукраїнська.
 
Білорусь
 
Президент Білорусі Олександр Лукашенко намагається всидіти на кількох стільцях відразу, тому в Мінська половинчасті відносини як з Росією, так з Україною і ЄС.
 
У цьому році сталося кілька подій, які продемонстрували, що між Києвом і Мінськом не все настільки гладко.
 
21 жовтня Україна повернула літак Бєлавіа до Києва, пригрозивши підняти винищувачі на перехоплення. Після посадки був знятий один пасажир. Порошенко вибачився перед Лукашенком.
 
 
 
Київ наполягає, що міжнародні норми - на українському боці, але виплатить компенсацію за повернення літака.
 
У листопаді Білорусь намагалася заблокувати резолюції ООН з прав людини в Криму, у якій Росія вперше визнається країною-агресором, яка окупувала півострів.
 
На претензії Києва Мінськ відповів, що голосування в ООН щодо резолюції з прав людини в Криму не має стосунку до питання територіальної цілісності України.
 
 
Реакція України. Постпред України при ООН сказав, що ця позиція Білорусі є антиукраїнською: "Ми не можемо миритися з тим, що наші найближчі сусіди відкрито виступають проти нас в ООН".
 
Що стосується літака, то, як говорилося вище, Україна заплатить за компенсацію, хоч і наполягає на своїй юридичній правоті.
ТЕГИ: УкраинаПольшаСШАБеларусьИзраильитоги года
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах