RU
ГоловнаУкраїнаПолітика
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

DW: Якого президента України хотіли би бачити в ЄССюжет

Українська служба DW, 18 квітня 2019, 16:35
1
1514
DW: Якого президента України хотіли би бачити в ЄС
У другому турі за посаду президента України змагаються Петро Порошенко та Володимир Зеленський

Безперечний лідер симпатій українців перед виборами президента Володимир Зеленський для політиків у Брюсселі досі є "чорною скринькою". Вони хочуть, щоб Україна після голосування надалі шла до ЄС, але і це не головне.

У Євросоюзі президентські вибори в Україні перед першим туром коментували надзвичайно обережно не лише чиновники, але і євродепутати та навіть експерти. Вони наголошували: кого обирати - це справа самих лише українців, а згадувати імена кандидатів намагалися якомога рідше.

Чи сприйняли Зеленського в Брюсселі?

Другий тур, який відбудеться у неділю, 21 квітня, принаймні євродепутати, коментують більш охоче. У ЄС чиновники та політики завжди наголошують, що не мають уподобань на виборах у інших країнах. Водночас можна було помітити їхню більшу прихильність до чинного президента Петра Порошенка як до варіанту відомого, з меншими ризиками. Володимир Зеленський, який посів перше місце у другому турі, у Брюсселі був "терра інкогніта".

За час, який пройшов після першого туру, змінилося небагато. Євродепутат з фракції Європейської народної партії Едуард Кукан визнає, що ім'я Зеленського стало більш відомим. На його думку, політики за межами України як не вважають "фантастичними" його дії досі, так і не мають "фантастичних" очікувань від нього. Кукана також хвилюють можливі зв'язки Зеленського з олігархом Ігорем Коломойським. Сам кандидат політичний вплив на себе заперечує.

Соціал-демократ Каті Пірі зазначає, що для Брюсселя Зеленський залишається "чорною скринькою". Те, що він мало спілкувався з журналістами, не давав прес-конференцій і переважно вів кампанію переважно через соцмережі в інтернеті, вона називає "сучасним популізмом". Причина цього, на її думку, в тому, що Зеленський зміг здобути підтримку дуже різних груп виборців. "І тієї миті, коли він почне формулювати деталі своєї політики, він почне губити частину цих груп виборців", - каже Пірі, яка входить до делегації Європарламенту з асоціації з Україною. Її дуже цікавить позиція Зеленського щодо ЄС, Росії та ключових реформ у країні.

Директор з політичних питань брюссельського аналітичного Центру Мартенса Роланд Фройденштайн підтверджує, що загальне сприйняття в Брюсселі: Зеленський - досі "чорна скринька". "Але люди в Брюсселі починають усвідомлювати, що, цілком імовірно, буде зміна президента України", - додає експерт. Нагадаємо, опитування КМІС, опубліковане цього тижня, продемонструвало перевагу Зеленського над чинним президентом Порошенком майже утричі.

Ставлення до Порошенка

Чинного президента України в Брюсселі традиційно і хвалять за реформи, і критикують. "У нас були труднощі з Порошенком, проте ми бачили реформи, хоч іноді й надто повільні, на нашу думку", - зауважує Пірі.

Кукан вдається до більш дипломатичної відповіді: "В українців достатньо знань та досвіду з президентом Порошенком, і вони вирішуватимуть відповідно до того, наскільки він втілив свої колишні обіцянки".

Євродепутат Гельмут Шольц, який є спікером фракції Лівих щодо України, вільніше коментує керівництво України: "Порошенко не виконав того, за що його обрали 2014 року, не зробив прориву". Водночас він не приховує скепсису і щодо Зеленського: "Я не знаю, чи він справді уособлює те оновлення, на яке розраховують люди".

Головні очікування Євросоюзу

У Брюсселі дещо розчаровані тим, як проходила кампанія після першого туру. "Головну критику громадян викликає корупція та брак довіри до політиків", - каже Каті Пірі. І тоді, коли політики вдаються до брудних методів під час кампанії, вони лише посилюють таке сприйняття серед населення.

Кукан також шкодує, що тема аналізів на наркотики та організації передвиборних дебатів домінувала в суспільній дискусії над обговоренням питань про те країні "рухатися вперед". Але найважливішим для міжнародної спільноти євродепутат називає одне: "Вибори повинні відповідати стандартам вільних і чесних виборів".

Хто з кандидатів поведе Україну до ЄС?

Зеленський у своїй передвиборній кампанії загалом висловлювався за інтеграцію до ЄС і НАТО, однак у деталі не заглиблювався. Порошенко, натомість, зробив цю тему однією з ключових. Під час виступу на стадіоні "Олімпійський" минулої неділі чинний президент заявив, що Україні "абсолютно реально" до 2023 року відповідати критеріям членства у ЄС та укласти план дій щодо членства в НАТО.

Коли ставиш політикам у ЄС запитання, наскільки це реалістично, то будь-яка дипломатичність зникає. "Ні. Це абсолютно нездійсненно", - відрубує Каті Пірі та нагадує, що Україна не те, що не є кандидатом на членство, а всередині ЄС є значний спротив тому, щоб надати їй цей статус.

Едуард Кукан 2023 рік називає "оптимістичною та нереалістичною датою". Він очолював МЗС Словаччини тоді, коли його країна вела переговори про вступ до ЄС, і займається зараз країнами Західних Балкан у комітеті Європарламенту із закордонних справ, які є кандидатами у члени. "Мій досвід говорить, що це набагато довший і складніший процес", - говорить він.

Яким має бути президент України?

У Брюсселі, звісно, хотіли би бачити президента, який би вів Україну шляхом євроінтеграції. Але Фройденштайн наголошує, що не це найважливіше: "Ми хотіли би президента-реформатора. Це важливіше, ніж те, чи хоче він привести Україну до ЄС або НАТО". За його словами, у Брюсселі хочуть бачити президента, якого приймають самі українці, а також який "реформує країну, не втручається в судову систему, не захищає вплив олігархів, а також справді бореться проти корупції та нестачі прозорості".

З цим погоджуються всі співрозмовники DW. Пірі хотіла би подолання корупції та зміни політичної атмосфери в Україні, коли багато громадян відчувають, що істеблішмент їх не представляє, а олігархи - досі "керують країною". Шольц додає: "Треба забезпечити верховенство права, скоротити бюрократію, подолати олігархічні структури - це перешкоди на шляху сучасного, соціального та демократичного розвитку України".

"Справи України можуть виглядати зараз похмурими, бо люди настільки розчаровані. Утім, я думаю, через десять років Україна буде далеко попереду своїх сусідів Росії та Білорусі", - ділиться своїм оптимізмом Фройденштайн. Секрет, за його словами, в українській молоді, значна частина якої має професійні знання, розмовляє іноземними мовами та розуміє, чого хоче.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

 

СПЕЦТЕМА: Вибори-2019
ТЕГИ: президент
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах