RU
ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Закон про мову набув чинності. Що потрібно знатиСюжет

Корреспондент.net, 16 липня 2019, 15:25
0
527
Закон про мову набув чинності. Що потрібно знати
Українська мова набула статусу єдиної державної. Що буде з російською в Україні?

За українською мовою закріплено статус єдиної державної. Російська та інші мови нацменшин дозволені в особистому спілкуванні.

 
В Україні 16 липня набув чинності закон Про забезпечення функціонування української мови як державної. Мовний закон був прийнятий незадовго до вступу Володимира Зеленського на посаду президента. Він позиціонує себе двомовним політиком і обіцяв закон "ретельно проаналізувати".
 
Головним противником мовних нововведень стала Росія, їх вона називає "тотальною українізацією". Москва вже вдруге скликає Раду безпеки ООН з цього питання - у перший раз обговорювати його не стали. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 
Мовний закон: що змінюється
 
Державний статус української мови гарантує Конституція. Але деталі використання мов у різних сферах життя в Україні до 2012 року визначав радянський закон Про мови в УРСР.
 
Після нього був "мовний закон Ківалова-Колесніченка", який надавав можливість послуговуватись замість державної мови регіональною. На початку минулого року Конституційний Суд визнав цей закон неконституційним. З того часу мовна політика України ніяк не регулювалася.
 
Норми закону встановлюють обов'язкове використання української мови в державному і комунальному секторах, у транспорті і громадському харчуванні, на маркуваннях товарів і послуг, у медичній, освітній і художньої сферах, а також у засобах масової інформації.
 
Мовні права національних меншин мають бути гарантовані окремим законом, проєкт якого уряд має розробити і подати парламенту через пів року після вступу в силу закону про державну мову.
 
 
Деякі положення закону набудуть чинності з відтермінуванням. Підприємства, установи й організації всіх форм власності, підприємці та інші суб'єкти у сфері обслуговування зобов'язані перейти на державну мову через 18 місяців.
 
Знання української мови для отримання громадянства стане обов'язковим у липні 2021 року. На два роки також відтермінували видачу сертифікатів про рівень володіння державною мовою топчиновникам і депутатам.
 
Зовнішнє тестування і вступні іспити складатимуть українською мовою з 2025 року.
 
Через 30 місяців після вступу в силу "мовного закону" друковані ЗМІ зобов'язані виходити українською мовою (через 60 місяців - для місцевих ЗМІ). Друкарство іншими мовами допускається при одночасному випуску тиражу українською мовою в один день.
 
Нові мовні квоти на телебаченні і радіомовленні вступлять в силу через п'ять років. Тижневий обсяг мовлення загальнонаціональних або регіональних ЗМІ українською мовою має становити не менше 90 відсотків.
 
Адміністративну відповідальність за порушення мовного закону відкладено на три роки. За цей час в усіх областях мають бути створені центри з вивчення української мови.
 
За порушення мовної політики загрожує штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів - зараз це від 3400-5100 гривень. Детально про те, де українська мова стане обов'язковою, у матеріалі Корреспондент.net Мовний закон. Що думають соцмережі і країни-сусіди.
 
Що буде з російською мовою
 
Російська в Україні остаточно втрачає статус мови міжнаціонального спілкування і стає мовою національних меншин, права яких гарантовано окремим законом у рамках Європейської хартії регіональних мов і мов нацменшин.
 
Кабмін повинен розробити і подати цей законопроєкт через півроку після вступу в силу закону про українську держмову.
 
Вжиття мов нацменшин, у тому числі російської, ніяк не обмежується в приватному спілкуванні і в релігійних обрядах. Цими мовами можуть видаватися книги, журнали, газети та інша преса, але їх тиражі не можуть перевищувати тиражі українською.
 
Інтернет-сайти зобов'язані мати україномовні версії, які повинні відкриватися за замовчуванням. Ця норма вступає в силу через півтора року після вступу в силу закону.
 
Усі культурно-масові заходи мають проводитися винятково державною мовою. Театральні вистави іншими мовами мають супроводжуватися субтитрами українською.
 
У науковій сфері йдеться про використання української мови і мов країн Євросоюзу.
 
Телепередачі російською чи іншими мовами повинні дублюватися українською, а якщо хтось із учасників програми говорить іншою мовою, то мовник має забезпечити синхронний переклад.
 
Українська мова стає обов'язковою в дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах. Але в молодшій школі і в дитсадках допускається паралельне навчання російською та іншими мовами нацменшин. Для цього дозволено створювати окремі класи чи групи.
 
Росія чекає розколу через мову
 
18 травня Росія скликала Радбез ООН через український закон про мову. На голосування було поставлене питання про розгляд цього питання, але проти проголосували шість держав-членів, тому засідання скасували.
 
Москва вважає, що мовний закон забороняє російську мову і суперечить як Конституції України, так і міжнародним нормам.
 
Пізніше глава МЗС Павло Клімкін пояснив, що українська мова не отримала ніяких особливих прав і, з точки зору міжнародної практики, не відбулося нічого екстраординарного.
 
"Уже зараз ясно, що ми маємо справу з рішенням, яке лише посилює розкол українського суспільства, ще більше віддалить перспективи регулювання пережитої Україною кризи", - заявляли в російському Міністерстві закордонних справ.
 
Але згідно із соціологічними дослідженнями останніх років, мовне питання не входить у число потенційних проблем, які могли б змусити українців вийти на вуличні акції.
 
1 липня російська делегація повторно запросила проведення зустрічі в Раді безпеки ООН для обговорення українського мовного закону. Попередньо його розгляд заплановано на 16 липня.
 
Минулого разу члени Радбезу пояснювали, що мовний закон не може ставитися на один рівень з важкою гуманітарною ситуацією на Донбасі.
 
Що говорить Зеленський
 
Зеленський заявив, що підтримує закон і обіцяє захищати українську мову відразу після оприлюднення екзит-полів. Але після прийняття закону заявив, що його схвалили "без попереднього досить широкого обговорення з громадськістю".
 
"До проєкту закону внесено понад дві тисячі поправок, що свідчить про відсутність згоди щодо окремих його положень навіть у Верховній Раді. Сьогодні важко спрогнозувати наслідки прийняття цього закону", - написав він на своїй сторінці у Facebook, причому ім'я на ній змінив на український варіант.
 
Зеленський вважає, що розвивати мову потрібно "шляхом стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань", і пообіцяв після вступу на посаду ретельно проаналізувати закон.
 
Пізніше глава Офісу президента Андрій Богдан заявив, що в разі повернення Луганська і Донецька їм можна було б дозволити офіційно послуговуватись російською мовою як регіональною.
 
На запитання, чи розуміють в Офісі президента силу прецеденту і чи не призведе це до ланцюгової реакції (дозволили Донецьку і Луганську, потім приходить Одеса і каже, що теж хоче), Богдан відповів: "Угробмо-бо ще п'ятнадцять тисяч наших громадян у війні?"
 
На наступний день представнику Зеленського в Раді Руслану Стефанчуку довелося пояснювати скандальну заяву Богдана. Він зазначив, що це "його особисте бачення".
 
Через тиждень Зеленський заявив, що "у нас в цілому немає цієї проблеми".
 
"Якщо буде в донеччан якесь там спеціальне прохання, що для них дуже важливо, щоб вони, там, документи могли, наприклад, заповнювати російською мовою, (то) я не бачу жодної проблеми", - сказав президент.
 
Цікаво, що радник президента з політичних питань Микита Потураєв пропонує перейменувати Росію на Московію, а російську мову - на росіянську.
 
"Вони ж хочуть повернутися до витоків? Допоможімо ж їм. Повернімо росіянам різноманітність історичну", - сказав він.
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.
СПЕЦТЕМА: Мовне питання. Угорщина блокує Україну
ТЕГИ: Языковой вопросРусский языкукраинский языкгосударственный язык Украинызакон о языкахЯзыковой закон
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах