Візит парламентарів на півострів викликав обурення Києва і Парижа, але самі депутати не звертали на це уваги.
Наприкінці минулого тижня група французьких депутатів відвідала Крим.
МЗС Франції заявив, що візит 10 французьких парламентарів на анексований півострів є їхньою особистою ініціативою, що порушує міжнародне право.
Київ вже готує заборону на в'їзд на територію України для цих депутатів, але самих французів це не особливо переймає. У Криму вони зустрілись з місцевим керівництвом, купили футболки з Володимиром Путіним і пообіцяли "привезти інший образ" півострова до Франції.
Французька Le Huffington Post аналізує цілі і мотиви своїх співвітчизників, котрі прислужились своїм візитом Росії, і доходить висновку, що історії вже добре відомі схожі випадки.
Корреспондент.net наводить переклад статті про відвідування французами Криму.
Історія повторюється
Улітку 1933 року метою зробленого Сталіним голоду в Україні було зламати опір селян насильницькій колективізації. П'ять мільйонів українців загинули, чутки про незліченні жертви почали просочуватись на Захід.
Тоді радянський уряд зорганізував поїздку Едуара Ерріо, колишнього глави уряду і майбутнього мера Ліона і голови Національних зборів Франції, щоб той пересвідчився у благополуччі українців.
Від 26 до 31 серпня 1933 року Ерріо їздив Україною і роздивлявся сфальшований СРСР: у Києві та селах йому представляли переодягнених робітниками і селянами агентів НКВС.
На шляху "корисного ідіота" звели потьомкінські села.
Відомий звичкою гарно попоїсти Ерріо їв від пуза впродовж усієї поїздки. Скуштувавши суп в їдальні, він вигукнув: "Готовий заприсягтися, що це чудовий суп: він гідний ресторану в Ліоні - центру французьких гурманів!"
Він був дуже задоволений тією виставою, яку влаштував йому НКВС, коли насправді міліціонери розганяли ставших скелетами дітей. "Я проїхав всією Україну, - захоплено розповідав він. - І кажу вам, що бачив там рай. Так що дозволю собі не повірити запевнянням про якийсь голод і спустошення."
Хто зустрічав французів
Через 80 з лишком років делегація французьких парламентарів на чолі з Тьєррі Маріані повторила сумний подвиг Ерріо. 23 і 24 липня цього року депутати відвідали Крим, який занексувала Росія за цілковитого ігнорування міжнародного права, щоб розповісти про щасливе життя під південним сонцем.
Але коли когось з членів делегації і можна було б назвати "корисним ідіотом", та не самого Маріані. Від 2012 року він займає посаду співголови асоціації "Французько-російський діалог" разом з головою Російських залізниць Володимиром Якуніним.
Якунін - колишній офіцер розвідки і представник найближчого оточення Володимира Путіна. Коли судити за книгою, що вийшла друком в 2010 році (у ній він розповідає про підривну тактику Заходу у маніпулюванні російськими соцмережами), збереження путінського режиму - один з головних напрямків його діяльності.
Відомий під прізвиськом Православний Чекіст (через активну участь в ідеологічних проектах Московського патріархату) Якунін опинився під прицілом американських санкцій. Окрім того, зустрічав парламентарів і Леонід Слуцький, голова комітету Держдуми у справах Співдружності Незалежних Держав, євразійської інтеграції і зв'язків зі співвітчизниками і президент Російського фонду миру. Він теж виявився в переліку санкцій Європи, США і Канади.
Головні тези гостей
Як зазвичай, Тьєррі Маріані не відмовив собі в задоволенні виголосити гучні заяви. Так, він назвав повстання на майдані "державним переворотом" за підтримки чи навіть організації США.
Він вкотре висловився проти західних санкцій і пожартував, що Володимиру Путіну слід було б дати Нобелівську премію миру за його стриману реакцію. Він говорив про кримський референдум як про вільне волевиявлення жителів півострова, хоча той попередньо окупувала російська армія.
І він навіть наважився заявити, що анексія вберегла населення від повторення долі Донбасу, хоча війну там влаштував східний сусід.
Загалом Тьєррі Маріані та інші члени делегації виступають за зняття санкцій і повернення до звичних ділових відносин з Росією.
Агенти Кремля в Парижі
Зараз вже навряд чи когось здивує пропутінська і антиєвропейська позиція Марін Ле Пен, Жан-П'єра Шевенмана і Жан-Люка Меланшона (Jean-Luc Mélenchon): усі вони - відомі поборники суверенітету і противники США.
Не дивує і позиція Маріані, котрий зараз розігрує російську карту. Однак самий факт того, що 8 з 10 депутатів виявились членами партії "Республіканці" Ніколя Саркозі, може багато про що сказати.
Тим більше що одна з відданих прихильниць Ніколя Саркозі Надін Морано нещодавно створила в Європейському парламенті групу на підтримку Росії. Складається враження, що "Республіканці" намагаються затриматись на націоналістичній ниві, створивши рух на користь зняття санкцій і зближення з Росією на шкоду міжнародному праву і справжнім інтересам Франції та Європи.
У книзі "Великий терор" знаменитий історик Роберт Конквест аналізує наслідки візиту Едуара Ерріо до СРСР в 1933 році: "Такі коментарі відомого державного діяча, очевидно, справили величезний вплив на європейську громадську думку. Нехлюйство Ерріо переконало Сталіна зробити ставку на довірливість Заходу, якою він так вміло скористався кілька років потому".
Виходить, що історія так нічому і не навчила декого з французьких обранців?