Давні історичні суперечки призвели до виникнення напруження між Берліном і Анкарою.
Німецький парламент прийняв резолюцію про визнання
геноциду вірмен на початку ХХ ст.
Що означає новий міжнародний скандал, розбирався Корреспондент.net.
Історія питання
Геноцид вірмен - це систематичне знищення етнічних вірмен на території Османської імперії під час і після Першої світової війни.
За різними даними, у результаті дій турецького уряду в ті роки загинули від 800 тис. до 1,5 млн вірмен.
Туреччина заперечує факт геноциду. Згідно з офіційною позицією влади, жертви під час переміщення вірмен були ненавмисними.
Позиція інших країн
Факт геноциду вже визнали 29 країн, 44 з 50 штатів США, Європарламент і Всесвітня рада церков.
Те, що до них приєдналася і Німеччина, має символічне значення. Адже в роки Першої світової війни німці були союзниками турків і не зробили нічого для того, щоб спробувати покласти край знищенню вірмен.
14 квітня 1995 року державна дума прийняла заяву, що засуджує організаторів геноциду вірмен 1915-1923 років і визнає 24 травня Днем пам'яті жертв геноциду вірмен.
29 травня 1998 року національні збори Франції ухвалили законопроект про визнання геноциду вірмен в Османській імперії в 1915 році.
7 листопада 2000 року за резолюцію про геноцид вірмен проголосував сенат Франції. Сенатори, однак, дещо змінили текст резолюції, замінивши початкове "Франція офіційно визнає факт проведення геноциду вірмен в Османській Туреччині" на "Франція офіційно визнає, що вірмени стали жертвою геноциду 1915 року".
18 січня 2001 року національні збори Франції одноголосно прийняли резолюцію, згідно з якою Франція визнає факт геноциду вірмен в Османській Туреччині в 1915-1923 роках.
12 жовтня 2006 року парламент Франції прийняв законопроект, згідно з яким заперечення геноциду вірмен стає кримінальним злочином, аналогічно до заперечення голокосту.
18 червня 1987 року підкомісія ООН з прав людини і Європарламент прийняли рішення про визнання геноциду вірмен в Османській імперії 1915-1917 років і про звернення до Ради Європи для чинення тиску на Туреччину з метою визнання геноциду.
18 червня 1987 року Рада Європи прийняла рішення, згідно з яким відмова нинішньої Туреччини визнати геноцид вірмен 1915 року, здійсненого урядом молодотурків, стає непереборною перешкодою на шляху вступу Туреччини до Ради Європи.
Реакція Туреччини
Закон про визнання геноциду вірмен в Османській імперії в 1915 році завдасть шкоди економічним, політичним і військовим зв'язкам Анкари і Берліна, заявив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
За словами Ердогана, він обговорював це питання з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. "Я думаю, це питання буде врегульоване", - говорив турецький лідер. Але в підсумку ніякого врегулювання не відбулося.
Прем'єр-міністр Туреччини Біналі Їлдирим назвав "перевіркою дружби" голосування в бундестазі щодо визнання геноциду вірмен в Османській імперії.
Він нагадав про те, що в Німеччині проживають 3,5 мільйона етнічних турків, у тому числі 400 тис. підприємців, які привносять в німецьку економіку мільярди євро і забезпечують роботою мільйони людей.
"Думаю, у Німеччині немає права розчаровувати таку чисельну когорту виборців", - сказав турецький прем'єр. Але вони виявилися розчарованими.
Після голосування Туреччина відкликала свого посла в Берліні Гусейна Авні Карслиогли для консультацій.
Як заявили в правлячій турецькій Партії справедливості і розвитку, цей крок бундестагу серйозно погіршить відносини між Берліном і Анкарою, передає Reuters.
Пізніше президент Туреччини Таїп Ердоган відреагував на резолюцію.
"Це рішення матиме серйозний вплив на відносини між Туреччиною і Німеччиною. Наш перший крок - це відгук посла для консультацій. Після його повернення в Анкару ми оцінимо ситуацію", - сказав Ердоган.
Також повідомляється про намір парламенту Туреччини розробити офіційну декларацію у відповідь на рішення бундестагу.
У свою чергу, у міністерстві закордонних справ Вірменії висловили схвалення щодо прийнятої резолюції.
Думки експертів
Турецький експерт Кемаль Шахін заявив, що визнання парламентом ФРН масового вбивства вірмен в 1915 році в Османській імперії геноцидом є кроком бундестагу проти канцлера країни Ангели Меркель.
"Визнання геноциду вірмен - частина внутрішньої політики Німеччини. Меркель і її прихильники явно були проти цього визнання. Також чомусь під час голосування було багато вільних місць в залі", - зазначив аналітик.
За словами Шахіна, зрештою, політика не зможе сильно позначитися на економічних відносинах двох країн. "Туристи будуть продовжувати приїжджати до нас", - додав експерт.
Розвиток теми вірменського геноциду з боку попередниці Туреччини - Оттоманської імперії, - зазначає аналітичний центр "Катехон", - тільки посилить соціальну напругу в Німеччині.
EPA
На тлі міграційної кризи, політичної поляризації та деяких інших проблем відкриється додатковий вимір для дестабілізації німецького суспільства. З огляду на те, що проект резолюції виходить від ліберального блоку, така витівка виглядає як навмисна провокація, спрямована на відволікання суспільства від наявних проблем, проте може статися додатковий розкол як всередині Німеччини, так і на міжнародному рівні.
Визнання Берліном геноциду вірмен може мати серйозні наслідки в рамках нових процесів у міжнародному визнанні геноциду вірмен з огляду на те, що Німеччина виступала союзником Османської імперії і вона сама несе певну відповідальність в цьому питанні, вважає науковий співробітник Інституту сходознавства НАН РВ, тюрколог Левон Овсепян.
Реакція Туреччини
Закон про визнання геноциду вірмен в Османській імперії в 1915 році завдасть шкоди економічним, політичним і військовим зв'язкам Анкари і Берліна, заявив президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган.
За словами Ердогана, він обговорював це питання з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. «Я думаю, це питання буде врегульовано», - говорив турецький лідер. Але в підсумку жодного врегулювання не відбулося.
Прем'єр-міністр Туреччини Біна Йилдирим назвав "тестом на дружбу" голосування в бундестазі про визнання геноциду вірмен в Османській імперії.
Він нагадав, що в Німеччині проживають 3,5 мільйона етнічних турків, в тому числі 400 тисяч підприємців, які вносять в німецьку економіку мільярди євро і забезпечують роботою мільйони людей.
"Думаю, у Німеччині немає права розчаровувати таке велике співтовариство виборців", - сказав турецький прем'єр. Але вони виявилися розчаровані.
Після голосування Туреччина відкликала свого посла в Берліні Хусейна Авні Карсліоглу для консультацій.
Як заявили в правлячій турецькій Партії справедливості і розвитку, цей крок Бундестагу серйозно погіршить відносини між Берліном і Анкарою, передає Reuters.
Пізніше президент Туреччини Тайіп Ердоган відреагував на резолюцію.
"Це рішення матиме серйозний вплив на відносини між Туреччиною і Німеччиною. Наш перший крок - це відкликання посла для консультацій. Після його повернення в Анкару ми оцінимо ситуацію", - сказав Ердоган.
Також повідомляється про намір парламенту Туреччини прийняти офіційну декларацію у відповідь на рішення Бундестагу.
У свою чергу, в міністерстві закордонних справ Вірменії висловили задоволення прийняттям резолюції.
Історія питання
Геноцид вірмен - це систематичне знищення етнічних вірмен на території Османської імперії під час та після Першої світової війни.
За різними даними, в результаті дій турецького уряду в ті роки загинули від 800 тисяч до 1,5 мільйона вірмен.
Туреччина заперечує факт геноциду. Згідно з офіційною позицією влади, жертви при переміщенні вірмен були ненавмисними.
Позиція інших країн
Факт геноциду вже визнали 29 країн, 44 з 50 штатів США, Європарламент і Всесвітня рада Церков.
Те, що до них, приєдналася і Німеччина, має символічне значення. Адже в роки Першої світової війни німці були союзниками турків і не зробили нічого для того, щоб спробувати покласти край знищенню вірмен.
14 квітня 1995 року Державна Дума прийняла заяву, що засуджує організаторів геноциду вірмен 1915 - 1922 роки і визнає 24 травня днем пам'яті жертв геноциду вірмен.
29 травня 1998 року Національні Збори Франції ухвалили законопроект про визнання геноциду вірмен в Османській імперії в 1915 році.
7 листопада 2000 року за резолюцію про геноцид вірмен проголосував Сенат Франції. Сенатори, однак, дещо змінили текст резолюції, замінивши початкове "Франція офіційно визнає факт проведення геноциду вірмен в Османській Туреччині" на "Франція офіційно визнає, що вірмени стали жертвою геноциду 1915 року".
18 січня 2001 року Національні Збори Франції одноголосно прийняли резолюцію, згідно з якою Франція визнає факт геноциду вірмен в Османській Туреччині в 1915-1923 рр.
12 жовтня 2006 року парламент Франції прийняв законопроект, згідно з яким заперечення геноциду вірмен стане кримінальним злочином, аналогічно до заперечення голокосту.
18 червня 1987 року Підкомісія ООН з прав людини і Європарламент прийняли рішення про визнання геноциду вірмен в Османській імперії 1915 - 1917 років та про звернення до Ради Європи для чинення тиску на Туреччину з метою визнання геноциду.
18 червня 1987 року - Рада Європи прийняла рішення, згідно з яким відмова нинішньої Туреччини визнати геноциду вірмен 1915 року, здійсненого урядом младотурків, стає непереборною перешкодою на шляху вступу Туреччини до Ради Європи.