Зовнішня політика президента Франції, якого вважають новим лідером Євросоюзу, налаштували проти нього багатьох політиків.
Недавні заяви президента Франції Еммануеля Макрона про імміграцію через нелегальні "болгарські і українські мережі", про "смерть мозку" НАТО, а також його рішення заблокувати переговори про вступ Албанії і Північної Македонії в ЄС налаштували проти нього європейських глав, у тому числі канцлера Німеччини Ангелу Меркель.
Макрон також говорив про необхідність реформування процесу прийому нових членів в ЄС. На цьому тижні у Франції представили новий план на шести сторінках для розблокування розширення Євросоюзу, але експерти вважають, що Макрон хоче "втопити" процедуру в бюрократії. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Ще рік тому Макрон їздив з робочими візитами по всіх країнах Європи, в тому числі і на сході, які французька еліта ігнорувала і не брала до уваги або навіть зневажала, як пише французька газета Le Monde.
Однак все змінилося після того, як у жовтні минулого року президенту Франції довелося перервати один з таких турів, щоб повернутися на батьківщину, де зароджувався протестний рух "жовті жилети".
Макрон повернувся до набагато більш традиційних французьких зовнішньополітичних поглядів на ці країни. Заяви, що прозвучали за кілька тижнів, образили регіональні столиці.
31 жовтня французький лідер розкритикував імміграцію через "таємні болгарські або українські мережі" в порівнянні з "легальними мігрантами" з Гвінеї або Кот-д'Івуар.
Кілька днів по тому в інтерв'ю британському часопису Economist Макрон взявся за Боснію-і-Герцеговину, назвавши цю балканську країну "бомбою уповільненої дії" через "проблеми повернення джихадистів".
Як зазначає видання, аргумент викликав тим більший шок, що Макрон використовував його для виправдання свого жовтневого вето на відкриття переговорів про вступ до ЄС двох інших балканських країн: Албанії та Північної Македонії.
На це накладається нова російська політика Макрона, який хоче "переосмислити зв'язок Франції" з Москвою та Володимиром Путіним і каже, що у НАТО настала "смерть мозку".
Ці слова занепокоїли більшість країн сходу. Так, польський прем'єр Матеуш Моравецький назвав їх "небезпечними" і виступив на захист "найважливішого у світі альянсу для збереження миру і свободи". Таку думку поділяють і сусіди Польщі.
У всьому регіоні тільки один лідер прихильно поставився до слів Макрона - прем'єр Угорщини Віктор Орбан. Напередодні він заявив, що Угорщина "зможе забезпечити власну безпеку до 2026 року". Президент Франції, своєю чергою, відкрито дав зрозуміти, що розраховує на угорського прем'єра для подолання опору Польщі.
"Мова йде про тривожну риторику і вражаючий поворот відносно Росії і Угорщини", - цитеє Le Monde віденського експерта по Центральній Європі Пауля Лендваї.
У жовтні угорського прем'єра прийняли в Єлисейському палаці, чого не було з 2010 року. Той, своєю чергою, веде себе примирливо відносно президента Франції, відійшовши від нападок часів виборів до Європарламенту.
Орбан відомий своєю проросійською позицією і грає роль порушника спокою на Балканах: він надав колишньому македонському прем'єру Ніколі Груєвському притулок від судового переслідування на батьківщині, а також підтримує близькі до його націоналістичної лінії політичні утворення і ЗМІ.
Пояснюючи зміни політики Макрона, хорватська газета Advance пише, що причина, за якою він противиться розширенню Європейського Союзу доволі прозаїчна: різко проти розширення виступає французька громадськість.
А на тлі протестів жовтих жилетів, цей вогонь, який затухає, але продовжує тліти, Макрон вирішив, що краще більше не суперечити французьким виборцям, зазначає газета.
Оглядач Bloomberg Леонід Бершидський пише, що опір розширенню ЄС у Франції та інших країнах Західної Європи невиправданий.
Замість того, щоб потурати страхам виборців, відповідальні керівники повинні пояснювати, чому розширення має сенс, вважає експерт. Серед іншого, цей процес ще більше убезпечить зовнішні кордони ЄС.
Пропонована Макроном процедура прийняття нових членів до Євросоюзу нітрохи не краща за ту, що діє зараз. Швидше за все, Макрон просто намагається втопити в бюрократичних запереченнях питання про подальше розширення Євросоюзу, пише автор на сторінках Bloomberg.
Діюча процедура вимагає від країн-кандидатів на вступ визнання і реалізації європейських правил у 35 областях. Вони повинні довести свою прихильність демократії і влади закону, а також свою здатність функціонувати як ринкових економік. Не має значення, з яких областей країна почне здійснювати зміни.
Французький лідер пропонує вести цей процес відповідно до чотирьох принципів: його треба зробити більш поступовим, потрібно ввести чіткі і такі умови для переходу від одного етапу вступу до іншого, що легко перевіряються, треба пов'язувати проходження кожної перевірки з відчутними економічними вигодами, необхідно ввести правило, яке свідчить, що процес можна повернути і в зворотному напрямку.
При цьому реформи потрібні не тільки тим країнам, які хочуть вступити в Європейський Союз, але вже і чинним членам.
Європейські дипломати відреагували досить різко на пропозиції Макрона і поставили під сумнів бажання французів приймати інші країни в ЄС в принципі.