Стипендія на те, щоб нічого не робити? Звучить абсурдно. Але в цьому є сенс, вважають у Гамбурзькій вищій школі образотворчих мистецтв. Чого там хочуть досягнути завдяки експерименту?
"Добрий вечір, пані та панове, доброго ранку, любі митці", - так часом іронізують про людей мистецтва. Тепер у Гамбурзькій вищій школі образотворчих мистецтв за неробство ще й оголосили стипендію. Подати заявку на неї може кожен, незалежно від того, є він митцем чи ні. Трьом стипендіатам і стипендіаткам ініціатор проекту Фрідріх фон Борріс обіцяє по 1600 євро кожному. Обрати їх із числа кандидатів має журі.
Але авторам цього, як вони кажуть, мистецького проекту, ідеться не стільки про La Dolce Vita - "солодке життя", - скільки про те, аби з'ясувати, що саме більше не хочуть робити стипендіати і як довго вони планують цього не робити. "Це може бути радіоведуча, яка вирішила під час передачі п'ять хвилин нічого не говорити. Або хтось, хто хоче протягом місяця не залишати за собою жодного пластикового сміття", - каже фон Борріс у розмові з DW. Результат він хоче представити в листопаді на виставці "Школа відсутності наслідків" (Schule der Folgenlosigkeit) у Гамбурзькому музеї мистецтва та ремесел.
Жодного "швидше, вище, сильніше"
І що ж стається, коли ми чогось не робимо? Яких наслідків вдається таким чином уникнути - для довкілля, суспільства, здоров'я, клімату? За допомого ініційованої ним стипендії архітектор за освітою, куратор, теоретик дизайну та письменник хоче допомогти змінити суспільство.
"Для екосоціальної трансформації нам потрібні культурні зміни, для цього ми повинні змінити свою поведінку, - каже фон Борріс. - Але цього можна досягти, лише показуючи позитивні перспективи, замість пропагувати відмову!". Відмовлятися від чогось - це, мовляв, завжди виглядає негативно: "Витягнути ноги - це подобається кожному. Але ось така постановка питання, як "те й те тобі більше не можна!", нікому не подобається".
"Відсутність наслідків" фон Борріс розуміє також і як прощання із орієнтацією на досягнення і результат. На його думку, слід покінчити з цим вічним прагненням робити все "вище, швидше, сильніше": "Ідеться про те, аби вийти зі спіралі прагнення успіху, з цього колеса білки". Фон Борріс звертає увагу на те, що соціальний статус досі визначається тим, наскільки великий будинок, наскільки швидко їде авто і наскільки крутий годинник.
"Якщо ми хочемо жити в суспільстві, яке використовує менше енергії, витрачає менше ресурсів, то це неправильна система цінностей, - каже Фрідріх фон Борріс. - Чи не було б краще, аби престижним у суспільстві стало казати: "Я маю час для мрій, час, аби піти з дітьми в басейн, зустрітися з друзями, витягнути ноги, час для неробства". Саме цю дискусію і хоче викликати науковець за допомогою свого проекту та сформувати таким чином суспільство завтрашнього дня.
Дискусія про безумовний базовий дохід
У Німеччині вже давно триває дискусія про запровадження безумовного базового доходу. Але як змінюється життя людей, якщо вони щомісяця отримують гроші - без жодних умов, незалежно від того, потребують вони їх чи ні? Знайти відповідь на це питання хочуть Німецький інститут економічних досліджень (DIW) спільно з ініціативою Mein Grundeinkommen ("Мій базовий дохід"), а також Інститутом Макса Планка і Кельнським університетом.
У вівторок, 18 серпня, з їхньої подачі стартувало перше в історії країни довгострокове дослідження безумовного (гарантованого) базового доходу. Подати заявку на участь у проекті може кожен: 120 добровольцям, яких оберуть, будуть виплачувати з весни 2021 року щомісяця 1433 євро. Виплати учасникам дослідження фінансуватимуться за рахунок приватних пожертвувань. "Ми хочемо знати, як це (отримання базового доходу. - Ред.) впливає на поведінку та стосунки, і чи може базовий дохід допомогти впоратися з поточними викликами в нашому суспільстві", - розказав Міхаель Бомаєр з ініціативи Mein Grundeinkommen.
Представляючи проект, Юрґен Шупп з DIW зазначив, що, хоча в усьому світі вже проводилися дослідження на цю тематику, їхні результати були обмежені. "Вони або застаріли, або не піддаються узагальненню, або вивчають базовий дохід тільки для безробітних. У цьому сенсі ми дійсно закладаємо нові наукові підвалини в Німеччині за допомогою цього дослідження", - сказав він.
Критики прогнозують втрату мотивації
На підтримку ідеї запровадження такого доходу виступає, приміром, голова Лівої партії Німеччини Катя Кіппінґ, а також засновник мережі магазинів косметики і товарів для дому dm Ґетц Вернер. На їхнє переконання, отримувати такий дохід має кожен - багаті, бідні, немовлята, люди похилого віку. Критики вказують на великі кошти, необхідні на таке задоволення, а також прогнозують, що такі виплати можуть знизити мотивацію працювати та бути креативним і, зрештою, зробити людей менш щасливими.
Критикують і проект Фрідріха фон Борріса в Гамбурзі. Утім, за його словами, критика на його адресу пролунала поки що лише від Спілки платників податків Німеччини. Там зацікавилися, хто фінансує проект. Фон Борріс переконаний: "Прагнення успіху залишається у кожного, зокрема і в того, хто фінансово забезпечений".
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet