Візит білоруського лідера до Сочі відбувся на тлі наймасштабніших протестів після виборів президента.
Переговори президентів Олександра Лукашенка і Володимира Путіна в Сочі завершилися домовленостями про новий кредит і активізацію економічного співробітництва. Путін також схвалив плани щодо конституційної реформи Білорусі. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Кредит і військові навчання
14 вересня в Сочі, де в обох лідерів є свої резиденції, переговори проходили тет-а-тет протягом майже чотирьох годин. Жодних заяв і договорів за їхніми підсумками зроблено не було, проте на початку зустрічі російський лідер заявив, що Москва надасть Мінську кредит в 1,5 мільярда доларів.
"Ми домовилися про те, що Росія надасть Білорусі в цей складний момент кредит державний - 1,5 мільярда доларів - і ми це зробимо!. Зараз, наскільки відомо, наші міністри фінансів ведуть щодо цього роботу на професійному рівні", - сказав Путін на зустрічі в резиденції Бочарів Струмок у Сочі.
Зустріч була призначена на тлі протестів у Білорусі, які почалися місяць тому через незгоду з результатами виборів, за якими переміг чинний президент з традиційними для нього 80 відсотками голосів.
Росія деякий час зберігала нейтралітет, але потім стала на сторону Лукашенка. Путін говорив, що підготував резерв із співробітників силових структур для можливого надання допомоги президенту Білорусі.
Візит Лукашенка відбувся на наступний день після того, як 13 вересня в Мінську пройшли наймасовіші з другої половини серпня протести, які зібрали, за оцінкою tut.by, близько 150 тисяч осіб. Було затримано рекордну з середини серпня кількість протестувальників - 400 осіб, за оцінкою МВС.
Як зазначили в Кремлі після зустрічі в Сочі, Лукашенко є легітимним президентом, а силові методи при розгоні мітингувальників у Білорусі не обговорювалися, оскільки це не питання двосторонніх відносин.
Більше того, за словами прес-секретаря президента Росії Дмитра Пєскова, резерв співробітників російських силових структур на кордоні з Білоруссю буде знято. Також не піднімалося питання про розміщення баз РФ на білоруській території.
Під час зустрічі президенти назвали Росію та Білорусь найближчими союзниками. Лукашенко при цьому зазначив, що республіці необхідно тісніше триматися зі "старшим братом", а білорусів і росіян назвав "фактично одним народом".
"Росія залишається прихильною всім нашим домовленостям, включаючи домовленості, що випливають з Договору про Союзну державу, про ОДКБ. Ми розглядаємо Білорусь як нашого найближчого союзника і, безумовно, як я вже вам казав неодноразово в телефонних розмовах, виконаємо всі взяті нами на себе зобов'язання", - сказав Путін.
Він зазначив, що Росія повинна виконувати взяті на себе зобов'язання, "незалежно від того, хто перебуває при владі в даний момент часу".
"Ми за те, щоб білоруси самі, без всяких підказок і тиску ззовні, в спокійному режимі і в діалозі один з одним розібралися в цій ситуації і досягли спільного рішення, як вибудовувати свою роботу далі", - цитує Путіна прес-служба Кремля.
Російський президент назвав пропозицію білоруського лідера розпочати конституційну реформу своєчасною і доцільною. Він зазначив, що завдяки конституційній реформі у Білорусі з'являться умови для подальшого розвитку.
Путін також відзначив, що 14 вересня починаються заплановані ще торік військові навчання, які триватимуть кілька днів. А білоруський лідер попросив президента Росії доручити скласти багаторічний план спільних військових навчань.
Росія продемонструвала, що білоруські кордони - це кордони Союзної держави і "нікому не дозволено брязкати там зброєю", сказав Лукашенко, наголосивши, що вдячний Москві за таку підтримку.
При цьому він зазначив, що економіка лежить в основі відносин з Росією, і Мінськ завжди дотримувався цієї лінії.
Негативний прогноз. Ситуація в економіці Білорусі
"А ці події (масові протести після президентських виборів і реакції на них Заходу - ред.) показали, що нам треба тісніше триматися з нашим старшим братом і співпрацювати з усіх питань, в тому числі і економіці", - сказав білоруський президент.
Росія - основне джерело зовнішніх запозичень для уряду Білорусі. На російські кредити станом на кінець першого кварталу 2020 року припадало 48 відсотків зовнішнього держборгу країни - 7,92 мільярда доларів.
Починаючи з 2008 року уряд Росії і ВЕБ.РФ видали Білорусі щонайменше вісім кредитів. Про умови нового кредиту в 1,5 мільярда доларів не повідомляється.
Ще раніше білоруська влада почала вести з Росією переговори про рефінансування боргу в розмірі одного мільярда доларів. Сума зобов'язань Мінська перед Москвою на 2021 рік становить 600 мільйонів доларів. Білорусь просила виділити кошти для рефінансування терміном на 15 років.
"Що стосується наших економічних взаємин, Росія залишається найбільшим інвестором в білоруську економіку", - зазначив російський президент на зустрічі.
Відомо, що частка Росії в зовнішньоторговельному обігу Білорусі в останні роки коливається на рівні 48-49 відсотків.
На порівняння кредиту Лукашенкові і ситуації з кредитом президенту-втікачу України Віктору Януковичу Пєсков відкинув повторення "українського сценарію".
Він зазначив, що частина виданих Білорусі коштів буде направлена на рефінансування раніше наданого кредиту.
Експерти кажуть, що Путін штовхає Лукашенка до перевиборів
Агентство Bloomberg напередодні повідомило з посиланням на джерела в Кремлі, що Путін не вірить у повалення Лукашенка в результаті народних протестів, але водночас не довіряє і самому Лукашенкові, який перед виборами нерідко критикував Росію, і буде тиснути на нього, щоб він поступово відійшов від влади на прийнятних для Москви умовах.
На думку доцента факультету світової економіки та політики НДУ ВШЕ Андрія Суздальцева, режим Лукашенка ніколи не піде на інтеграцію з Росією. Зараз, як зазначає Суздальцев, ми спостерігаємо третє коло спроб посилити інтеграцію в рамках Союзної держави. Допомога Москви допоможе Лукашенкові оговтатися, але в цілому ситуацію не врятує.
"Це буде безкінечне затягування. Наша підтримка буде подібна підтримки, яку ми надали Януковичу в грудні 2013 року. Реальна економічна інтеграція загрожує владі Лукашенка", - цитує експерта газета Ведомости.
Як зазначає експерт білоруського аналітичного центру Стратегія Валерій Карбалевич, два роки тому видача Мінську кредитів припинилася через небажання Лукашенка йти на поглиблення інтеграції.
"Тепер знову повертаються економічні дотації через революцію, яка відбувається в Білорусі", - сказав експерт.
Арсеній Сивицький, директор мінського Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень каже, що підтримка Кремлем Лукашенка не є залізобетонною.
"З одного боку, він (Кремль - ред.) підтримує Олександра Лукашенка як формально обраного президента, з іншого боку, залишає канали відкритими для комунікації з так званою новою опозицією, до створення якої Кремль в якомусь плані і доклав руку", - цитує його DW.
Політологи, опитані Бі-бі-сі, зазначили, що під час зустрічі Путін першим підняв питання про зміни до конституції Білорусі. Політолог Олександр Класковський вважає, що саме Москва може підштовхувати Лукашенка до якихось кроків у цьому напрямку.
"Навіть Кремль, я думаю, жахнувся від тієї брутальності, яку силовики Лукашенка продемонстрували в перші дні після виборів. І, швидше за все, Кремль хотів би більш цивілізованої розв'язки внутрішньобілоруської кризи. Тому швидше за все це ініціатива Кремля - затіяти якусь подобу конституційної реформи" , - вважає він.
Білоруський політолог Валерій Карбалевич каже, що Путін схиляє Лукашенка до реформи конституції і дострокових виборів.
"Але Олександр Григорович такого сценарію не хоче і намагається викручуватися. Сьогодні Лукашенко може пообіцяти все. А потім, якщо йому вдасться зміцнити владу, він всі ці обіцянки забере назад", - сказав політолог.
Політолог Юрій Чаусов згоден з тим, що російська сторона дійсно може схиляти Лукашенка до перетворень: "Але не актуальних, а до тих, які в перспективі могли б стати для Москви гарантією того, що біля керма буде той правитель, який буде відповідати російським інтересам" .
Москва буде приймати рішення в міру надходження проблем, вважає Валерій Карбалевич. Виходячи з того, що білоруська влада надала в ОБСЄ, нова конституція повинна бути прийнята у 2022 році - тому до виборів альтернативного лідера час є.
Експерти не відкидають, що в перспективі Росія буде придивлятися до нових політичних фігур, які могли б замінити Лукашенка.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet