Новий президент, обраний 80 відсотками голосів, збирає у своїх руках всю владу і обіцяє стрімкі реформи.
Третя революція в Киргизстані завершилася достроковими виборами президента, перемогу на яких здобув прем'єр-міністр Садир Жапаров, який прийшов до влади на хвилі протестів.
Серед його першочергових планів - зміна Конституції і зміцнення президентської влади. Противники Жапарова звинувачують його у фальсифікації підсумків голосування. Корреспондент.net розповідає подробиці.
З в'язниці в президенти
Колишній ув'язнений Садир Жапаров, який став прем'єр-міністром Киргизстану завдяки протестам, з великою перевагою отримав перемогу на президентських виборах 10 січня - він отримує 79,2 відсотка голосів.
Стосовно Садира Жапарова було відкрито дві кримінальні справи. У 2012 році йому пред'явили звинувачення в спробі насильницького захоплення влади через організації мітингу в Бішкеку з вимогою націоналізації золоторудного підприємства Кумтор. Учасники акції намагалися прорватися на територію Білого дому.
Жапарова тоді засудили до 1,5 року позбавлення волі, потім виправдали, але залишили в силі вердикт.
У 2013 році щодо Жапарова було відкрито ще одну справу за чотирма статтями, серед яких - захоплення заручника. Причиною став мітинг у Караколі через рудник.
Акція вилилася в безлади, які супроводжувалися захопленням у заручники повпреда уряду в Іссик-Кульській області Емільбека Каптагаєва і спробою штурму будівлі облдержадміністрації.
Після порушення кримінальної справи Жапаров покинув країну і кілька років жив на Кіпрі. Він збирався взяти участь у минулих виборах президента, але в березні 2017 року був затриманий на кордоні з Казахстаном. Суд засудив його до 11,5 років позбавлення волі в колонії суворого режиму, визнавши винним у захопленні заручника.
"Тюремна камера стала свого роду капсулою від помилок для Жапарова, який виявився у виграшному положенні в порівнянні з президентом і урядом, які здійснювали одну помилку за іншою", - зазначає політичний коментатор Азім Азімов.
Він, як і інші експерти, вважає феномен успіху Жапарова не виключенням для Киргизстану, а скоріше загальносвітовим трендом, коли на тлі розчарування в інститутах влади виборці роблять несподіваний вибір.
У жовтні минулого року Жапаров був звільнений з тюремного ув'язнення під час
заколоту із застосуванням насильства, спрямованого проти колишнього президента Сооронбая Жеенбекова і його уряду. Після звільнення Жапаров був призначений прем'єр-міністром.
Таким чином, у Киргизстані втретє перемогла революція. Перша - у 2005 році - закінчилася відходом президента Аскара Акаєва. На його місце прийшов Курманбек Бакієв, який у 2010 році також покинув свій пост на тлі протестів.
Сооронбай Жеенбеков підписав заяву про звільнення 15 жовтня під тиском Жапарова, який до цього часу вже обіймав посаду прем'єр-міністра.
Жеенбеков став першим у новітній історії Киргизстану обраним президентом, який добровільно пішов у відставку. Перший і другий президенти втекли з країни під час революцій. Третій президент - Алмазбек Атамбаєв - відпрацював повний шестирічний мандат і на останніх президентських виборах активно підтримував Жеенбекова.
Подібний стрімкий перехід влади наочно показує існуючу в Киргизстані нестабільність, а також наявність запеклих конфліктів між регіонами, які й зробили цю країну єдиною багатопартійною демократичною державою в регіоні, де переважають старіючі диктатори й автократії, наголошує газета Financial Times.
З метою подальшої
консолідації влади Жапарова одночасно з виборами президента було проведено національний референдум, і 81,3 відсотка його учасників підтримали пропозицію щодо зміцнення ролі президента за рахунок скорочення впливу парламенту країни, що, на думку деяких аналітиків, може підірвати політичний плюралізм у країні.
Еріка Марат, доцент розташованого у Вашингтоні і підтримуваного Пентагоном Коледжу з проблем міжнародної безпеки, назвала Жапарова "киргизьким Трампом". Експерт вважає, що його обрання може стати "початком формування чергового нестійкого і жорсткого авторитаризму".
Марат також вважає, що нинішні вибори складно назвати легітимними, оскільки з моменту прийняття рішення про їхнє проведення до безпосередньо дня голосування пройшло всього два місяці.
"З огляду на те, що це були дострокові вибори, призначення яких зовсім не відповідало процедурно Конституції або закону, це всього лише продовження спроби Жапарова і його прихильників узаконити його в якості глави держави", - вважає вона.
Кілька опонентів Жапарова, зокрема лідер партії Бутун Киргизстан Адахан Мадумаров, а також колишній глава Комітету національної безпеки Абділь Сегізбаєв, заявили, що не визнають підсумки президентських виборів.
Жапаров використовував адміністративний ресурс і фальсифікував процедуру голосування, стверджують вони.
В ОБСЄ заявили, що кандидати мали нерівні можливості, були відзначені зловживання адміністративним ресурсом і порушення процедур агітації. Явка на виборах у Киргизстані була досить низькою.
Євросоюз у світлі проблем, пов'язаних з пандемією, привітав "впорядковані й добре організовані президентські вибори" в Киргизстані.
Відзначивши, що на референдумі більшість виборців проголосували за президентську республіку, у ЄС вказали, що нова Конституція в умовах президентської системи влади повинна повною мірою забезпечити дотримання демократичних принципів у відповідності з міжнародними зобов'язаннями.
Жапаров збирається зайнятися зміцненням президентської вертикалі влади. У найближчі два місяці в Киргизстані відбудеться конституційна реформа, заявив він пізно ввечері в неділю, коли його перемога вже стала очевидною.
"Після конституційної реформи буде новий уряд, новий парламент, який обиратиметься за змішаною системою - за партійними списками і в одномандатних округах" - також сказав він і уточнив, що "все реформи повинні закінчитися до 1 червня".
Відповідно до нинішньої Конституції Киргизстану, що діє з 2010 року, однопалатний парламент має право відправити у відставку уряд і оголосити вотум недовіри президенту, а прем'єр-міністр, як і президент, може призначати міністрів.
Конституційна реформа була головною передвиборною ініціативою Жапарова, тому що за останні 10 років парламентаризм дискредитував себе в Киргизстані і зруйнував країну, стверджувала його команда.
Молода киргизька демократія, яка була народжена "революцією тюльпанів" у 2005 році і зазнала жорстокого потрясіння, страждає від корупції й організованої злочинності. Вона стикається із серйозними економічними проблемами: кредити на 1,8 мільярда доларів, надані Китаєм, складають 40 відсотків зовнішнього боргу Киргизстану.
Грошові перекази від киргизьких робітників, які емігрували за кордон (в основному в Росію і колишні радянські республіки) у 2019 році, склали, за даними Світового банку, 28 відсотків ВВП, який становить 8,5 мільярда доларів.
Зараз Киргизстан знаходиться в глибокій економічній кризі. Через пандемію і політичну кризу ВВП країни за підсумками року скоротився на 8,1 відсотка. Китай погодився відстрочити виплати за боргом лише на 2020 рік, і їхній пік дотепер припаде на поточний і наступний роки.
"Економіка країни в занепаді, так само як і промисловість, культура, сільське господарство, прокуратура, судова система. У країні багатіли тільки корупціонери... У нас є кілька ідей щодо розвитку економіки, для цього вистачить політичної волі. Хочу запевнити, що буду правити справедливо", - заявив обраний президент.
Серед інших обіцянок Жапарова - реформа судів, оптимізація міністерств "до ефективного мінімуму", а також люстрація.
Ще він планує забезпечити соціальну захищеність громадян, ввести мораторій на перевірки бізнесу, захищати інвесторів, використовувати для розвитку внутрішні резерви, створювати нові галузі та виходити на нові ринки. Ніякої конкретики з економічного розвитку поки немає.
Садир Жапаров обіцяв зробити упор на боротьбу з корупцією. Він і його команда вже зараз докладають зусиль, щоб ця діяльність виглядала бурхливою. Зараз майже кожен день киргизькі ЗМІ повідомляють про кримінальні справи або факти повернення коштів до бюджету черговим екс-чиновником, який допустив зловживання.