Чорний список розширили через міграційну кризу, в організації якої західні країни звинувачують режим у Мінську.
Євросоюз, США, Британія та Канада ввели нові санкції проти Мінська у відповідь на "зухвалу зневагу режимом Лукашенка міжнародними нормами та благополуччям своїх громадян". Причиною розширення чорних списків стала міграційна криза та кілька сотень білоруських політв'язнів.
Західні країни виступили із запровадженням санкцій одночасно, але самостійно визначили нових фігурантів. Так, під обмеження США та Канади потрапив син білоруського правителя, під обмеження ЄС - держкомпанія Белавіа, а Британія запровадила санкції проти Білоруськалію. Мінськ обіцяє жорстку відповідь. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Санкції націлені на важливі джерела доходу режиму
Мінфін США ввів санкції щодо 20 осіб, 12 організацій та трьох білоруських літаків через міграційну кризу, що виникла на кордоні Білорусі та країн Євросоюзу. У Вашингтоні кажуть, що фігуранти нових санкцій брали участь в організації нелегальної міграції до ЄС.
У санкційний список США серед інших потрапив середній син білоруського правителя Олександра Лукашенка Дмитро, який очолює Президентський спортивний клуб, який також потрапив до списку; співробітники МВС республіки та член виконкому білоруського Олімпійського комітету Дмитро Басков.
Американські санкції також були введені проти наступних організацій: Білоруська калійна компанія, Трансавіаекспорт, Славкалій та Білтехекспорт.
Крім того, заходи стосуються нових випусків білоруського держборгу - Мінфін США вказує на заборону угод із боргом, випущеним на понад 90 днів. З червня цього року аналогічні обмеження вже застосовуються Євросоюзом, Канадою та Швейцарією.
На зовнішніх ринках Білорусь востаннє розміщувалася влітку 2020 року - тоді було випущено два транші єврооблігацій сукупним обсягом 1,25 мільярда доларів, кредитний рейтинг країни і на той момент не був інвестиційним, а тепер, наприклад, Standard & Poor's оцінює його на рівні B з негативним прогнозом.
Олександр Лукашенко раніше заявляв про плани розміщення держборгу на російському ринку. В умовах дії санкцій такий варіант фактично є єдиною альтернативою внутрішнім розміщенням.
Про що говорять резонансні слова Лукашенка про Крим
Влада Євросоюзу оголосила про введення санкцій щодо 11 організацій та 17 фізичних осіб, у тому числі проти білоруської держкомпанії Белавіа та сирійського перевізника Сham Wings, Центрокурорту, Оскартури та трьох мінських готелів.
Штрафні заходи також діють щодо суддів та співробітників прикордонної служби та міністерства закордонних справ Білорусі, компаній Гродно Азот та Білорусьнафта.
Ці санкції полягають у заморожуванні всіх активів на території ЄС. Європейським особам та компаніям заборонено надавати кошти або ресурси тим, хто числиться у списку. Крім того, фізичним особам зі штрафного переліку заборонено в'їжджати до країн Євросоюзу. Обмежувальні заходи набули чинності негайно.
До санкцій також приєдналися Великобританія та Канада. У спільній заяві Захід зажадав, щоб "режим Лукашенка негайно та повністю припинив організацію незаконної міграції через кордон із Євросоюзом". Також вони закликали звільнити майже 900 політичних ув'язнених у Білорусі.
"Ці санкції, як і раніше, націлюються на важливі для режиму Лукашенка джерела доходу і накладають жорсткі обмеження на відповідальних за серйозні антидемократичні дії в Білорусі", - заявила міністр закордонних справ Британії Ліз Трасс.
Після затвердження п'ятого пакету санкцій ЄС щодо Білорусі у списку числяться 183 особи та 26 організацій із цієї країни.
Після не визнаних Заходом президентських виборів у Білорусі 9 серпня 2020 року Євросоюз запровадив чотири пакети персональних санкцій проти режиму Олександра Лукашенка. Три з них - минулого року, четвертий - у червні цього року. За підсумками чотирьох пакетів у списку санкцій опинилися 166 фізичних осіб, включаючи самого Лукашенка, а також 15 установ та підприємств.
Крім того, у червні 2021 року Євросоюз запровадив щодо Білорусі економічні санкції. Серед них - часткові обмеження на імпорт калійних добрив та нафтопродуктів із цієї країни.
2 грудня Єврокомісія також запропонувала тимчасово надати Латвії, Литві та Польщі екстрені повноваження щодо спрощення європейських норм прийому мігрантів. Претендувати на отримання притулку зможуть громадяни країн, які не входять до Євросоюзу, які незаконно в'їхали до ЄС із Білорусі або перебувають на кордоні.
У прес-релізі ЄК уточнюється, що запропоновані заходи "мають надзвичайний та винятковий характер". Серед пропозицій комісії:
-
збільшити термін реєстрації заявок на притулок з декількох днів до чотирьох тижнів
-
процедура розгляду заявки на отримання притулку може тривати до 16 тижнів
-
пріоритет потрібно віддавати мігрантам із проблемами зі здоров'ям, а також сім'ям та дітям
-
приділяти основну увагу задоволенню основних потреб, що включають отримання тимчасового притулку, харчування, води, одягу, адекватної медичної допомоги
-
також спростити процедури витурення тих мігрантів, хто отримає відмову у наданні притулку
Лукашенко відповідає зближенням із Росією
Коментуючи нові санкції, в МЗС Білорусі особливо зупинилися на діях ЄС, заявивши: "Глибина абсурду як безпосередньо рішення Європейського союзу про чергові санкції проти суверенної Білорусі, так і самого його змісту вже важко піддається розумінню".
"Єврочиновники вигадали якусь агресію з боку мирної Білорусі і, незважаючи на здоровий глузд, надані факти, розпочаті технічні консультації та додаткові заходи щодо стримування нелегальної міграції, що вживаються білоруською стороною, лицемірно завдали санкційного удару", - наголосили там.
"Винятково як відповідь нами, як і заявлялося раніше, буде вжито жорстких, асиметричних, але адекватних заходів", - йдеться в заяві МЗС Білорусі.
Водночас міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей захищав режим із трибуни ОБСЄ у Стокгольмі, де глави МЗС зібралися на засідання.
"Мою країну, як, втім, і всі наші країни, можна за багато чого критикувати. Ніхто не ідеальний. Але чи запитували ми, кому вигідно санкційний тиск на Білорусь? Хто буде бенефіціаром руйнування державності країни?", - питав він колег і журився, що Білорусь виставляють "сатанинським кодлом" лише через те, що вона "показала темний бік європейської демократії".
Як у Мінську, так і в Москві про нові санкції вкотре говорять "у загальному контексті боротьби проти Росії". Таке формулювання використав за кілька годин до оголошення про нові обмежувальні заходи Лукашенко. Після зустрічі з ним також говорив речник Держдуми РФ В'ячеслав Володін.
На початку листопада, відповідаючи на ідею європейських країн запровадити проти Мінська нові санкції у зв'язку з міграційною кризою, Лукашенко заявив про готовність зупинити транзит товарів до ЄС територією республіки, а також перекрити газопровід Ямал - Європа.
1 грудня Лукашенко ще раз заявив, що може зупинити транзит енергоносіїв із Росії через територію Білорусі.
"Слухайте, коли мене душитимуть поляки або ще якісь там, я дивитимуся на якісь контракти? Та ну, про що ви говорите?.. А якщо я закрию?.. Перш ніж робити з їхнього боку заяви, треба мізки свої курячі взяти в руки і подумати, що ти брязкаєш", - сказав він.
При цьому у Кремлі заявили про розуміння грубої риторики Лукашенка. "[Путін] сказав, що Білорусь стає об'єктом безпрецедентного тиску з боку низки західних країн. Це абсолютно невиправданий тиск, це агресивний тиск, що не може не призводити до жорсткої контрреакції з боку Білорусі", - заявив речник президента РФ Дмитро Пєсков.
За його словами, Володимир Путін розуміє жорсткі відповіді Лукашенка, але сподівається на те, що "це жодним чином не призведе до зриву виконання наших зобов'язань перед європейськими одержувачами газу".
Декілька кроків на зло Заходу невизнаний президент вже зробив - заявив про "де-юре приналежності Криму Росії" і плани вирушити на анексований півострів зі своїм "рідним братом Путіним", готовність розмістити на території республіки російську ядерну зброю і про те, що Мінськ підтримає Росію у війні із Україною.
Заяви про ядерну зброю глава російської дипломатії Сергій Лавров порадив Заходу сприймати "як серйозне застереження, яке продиктоване насамперед тією безрозсудною політикою, яку проводить Захід".
Схоже, що єдиною зброєю Лукашенка проти західних санкцій є ще більше зближення, якого йому вдавалося уникати багато років. Нагадаємо, на початку листопада Путін та Лукашенко підписали інтеграційний декрет щодо програм двох країн у рамках створення Союзної держави та затвердили нову військову доктрину та міграційну концепцію.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet