Рішення суду обов'язкове до виконання, проте російська сторона відмовилася його виконувати. Які можуть бути наслідки?
Міжнародний суд ООН у Гаазі вимагає від Росії негайно зупинити війну в Україні. За словами Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, українська сторона отримала від суду все, що хотіла. У Кремлі заявили, що відмовляються виконувати рішення суду. Корреспондент.net розповідає про подробиці.
Росія завдає непоправної шкоди
16 березня Міжнародний суд ООН у Гаазі вимагає від Росії призупинити військові дії на території України як забезпечувальні заходи до розгляду скарги Києва на хибне тлумачення Москвою Конвенції про геноцид як привід для агресії. Це проміжна ухвала суду.
Росія, як йдеться в позові України, не тільки не мала законних підстав для вторгнення, а й сама планує геноцид і вже "навмисне вбиває і завдає серйозних каліцтв" українцям. Тому Україна просить суд ООН терміново вжити забезпечувальних заходів, зобов'язавши РФ, зокрема, негайно припинити військові дії.
Суд визнав, що заходи необхідні, оскільки існує реальний і неминучий ризик того, що до того, як він винесе остаточне рішення у справі, яку розпочав 7 березня, Україні та її громадянам буде завдано непоправної шкоди.
Крім припинення військових дій, Росія також має припинити просування своїх збройних сил та підтримку діяльності всіх збройних формувань "ЛДНР", йдеться в ухвалі суду.
Як повідомив Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, це саме те, що вимагала Україна. "Ми отримали все, що просили", - написав він на своїй сторінці у Facebook.
Кулеба також перерахував значення рішення Міжнародного суду ООН:
-
на найвищому юридичному рівні констатовано факт вторгнення Росії та визначено, що безпідставна агресія Росії має припинитися
-
суд не знайшов жодних доказів тверджень Росії про геноцид на території України
-
13 суддів підтримали рішення, проти були лише двоє (РФ та Китай), це потужний результат, що надає вагу рішенню
-
рішення суду є юридично зобов'язуючим відповідно до норм міжнародного права
-
рішення стане точкою відліку для інших юридичних та політичних оцінок російської агресії
"... Відповідальність Росії неминуча. На останній стадії розгляду справи вирішуватиметься питання репарацій. Не сумніваюся, що і тут ми переможемо, і, врешті, грошима Росія також заплатить", - додав Кулеба.
Які наслідки очікують Росію
Рішення суду обов'язкове до виконання, проте експерти сумніваються, що Росія його виконає, вказуючи на те, що представники Москви бойкотували засідання суду.
17 березня спікер Кремля Дмитро Пєсков заявив, що "Росія не зможе взяти до уваги рішення Міжнародного суду".
Суд не має засобів для примусу сторони, що програла суперечку, до виконання вердикту. Проте, він може стати знаковим для посилення міжнародного тиску на Росію.
На думку спікера МЗС України Олега Ніколенка, після відмови від виконання рішення суду Росія має відмовитись від права вето у Раді безпеки ООН.
"Росія хоче всидіти на двох стільцях одночасно. З одного боку, не виконувати обов'язковий наказ Міжнародного суду ООН, а з іншого боку - продовжувати користуватися привілеями міжнародного права", - сказав Ніколенко агентству Інтерфакс-Україна.
Колишній член української делегації в ПАРЄ Борислав Береза з посиланням на "міжнародних юристів найвищого рівня", пише, що заява Пєскова також матиме наслідки.
"Тепер це питання буде порушено на Раді безпеки ООН. Цього разу РФ не матиме права вето. Стаття 27.3 Статуту ООН прямо позбавляє право голосу країну учасницю спору. А ця ухвала тепер є в рішенні суду", -
написав він 17 березня на своїй сторінці у Facebook.
Береза зазначив, що важливим буде рішення Китаю, але навіть якщо він заблокує рішення Ради безпеки, то питання буде винесене на Генасамблею ООН.
Він нагадав, що востаннє 2 березня Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, в якій засуджує вторгнення Росії до України та закликає негайно вивести усі сили з України 141 голосом.
"І ось тут найцікавіше. Справа в тому, що тепер після звернення України ГА ООН може ухвалити рішення про введення миротворців. Голоси сьогодні є. І тоді Путіну доведеться вирішувати, чи готовий він воювати з усім світом і згоріти в пожежі війни, чи він відступить", - пише політик.
На його думку, це один із найкращих сценаріїв на сьогодні для примусу російського президента припинити обстріл та бомбардування України.
"ООН змушена буде йти на жорсткий сценарій, якщо не хоче повторити долю імпотентної Ліги Націй. Це хороший сценарій і такими ж правовими методами можна добитися не лише припинення вогню, а й прописування рішення про примусові репарації Росії на користь України", - пише екс- нардеп.
Подібний позов був задоволений лише раз
У позові проти Росії українська сторона посилається на Конвенцію з геноциду, яку було прийнято у 1948 році. Конвенцію ратифікувала 141 країна, включаючи Росію та Україну. Саме цей документ дав Україні ґрунт для звинувачень у спотворенні поняття "геноцид" та право звернення за допомогою до Міжнародного суду.
За весь час роботи суд ООН визнав порушення Конвенції про геноцид один раз, задовольнивши позов Боснії та Герцеговини проти Югославії у 2007 році.
Різанину в Сребрениці 1995 року, в ході якої загинули близько восьми тисяч боснійських мусульман, суд ООН і Міжнародний трибунал із колишньої Югославії кваліфікували як геноцид, відповідальність за який лягла на генерала сербської армії Ратко Младіча. У 2017 році трибунал засудив його до довічного ув'язнення.
Міжнародний суд ООН та Міжнародний кримінальний суд, який також вивчає війну Росії проти України, окрім вимоги залишити зайняті військами території, можуть призначити виплату компенсацій постраждалій стороні.
Однак роблять це дуже рідко і не здатні контролювати виконання рішення. З 1950-х суд ООН вимагав відшкодувати збитки лише у шести рішеннях, три з яких відповідачі проігнорували.