Від того, хто переможе у другому турі президентських виборів у Франції, залежить не лише доля французів, а й усієї Європи. Які шанси Макрона і чому Ле Пен є загрозою для ЄС?
Чинний президент Франції Еммануель Макрон та голова партії Національне об'єднання Марін Ле Пен боротимуться за президентське крісло у другому турі виборів, який пройде 24 квітня.
Під час першого туру Макрон випередив Ле Пен майже на чотири відсотки, набравши трохи більше 27 відсотків голосів. На третьому місці в гонці опинився лідер лівої партії Франція, що не підкорилася Жан-Люк Меланшон, якого підтримав кожен п'ятий виборець.
Представники традиційних партій – соціалісти та консерватори – зазнали історичного фіаско. Але, за прогнозами аналітиків, Макрону ще зарано святкувати перемогу, хоча він і залишається фаворитом передвиборчих перегонів.
Це показали і результати теледебатів між двома суперниками - Макроном і Ле Пен, які пройшли в середу, 20 квітня. Майже три години кандидати в президенти обговорювали цілу низку питань - від соціальної політики та зміни клімату до заборони носіння хіджабу та війни в Україні.
Макрону вдавалося вміло відбивати удари Ле Пен, яка звинувачувала його в тому, що за його правління знизився рівень добробуту французів.
Сам він спочатку нагадав суперниці про фінансовий скандал, у якому вона виявилася замішана, та її можливі зв'язки з Росією, а потім розкритикував її плани щодо екологічної політики та заборони на носіння мусульманського жіночого одягу, що закриває обличчя та голову.
Якщо це станеться, сказав Макрон, то Франція стане першою країною у світі, яка заборонила б релігійні символи і це може призвести до громадянської війни.
Наприкінці дебатів Еммануель Макрон вийшов переможцем. Це підтвердили під час соцопитування та 59 відсотків респондентів. Але всі спостерігачі впевнені, що проведена теледуель Макрона і Ле Пен не є вирішальною.
"Це своєрідний міф. Адже це тільки один з багатьох факторів", - каже Аріан Боген, політолог з Університету Північної Умбрії, в інтерв'ю французькому каналу France 24.
Марін Ле Пен програла у 2017 році не тому, що вона провела жахливі дебати, а тому, що вона підтвердила власну некомпетентність.
А Бернар Санан з Інституту соціологічних досліджень Elabe вважає, що обидва кандидати - і Макрон, і Ле Пен продемонстрували під час теледуелі свої слабкі місця. Кожен другий глядач вважає Макрона зарозумілим. А інша половина продовжує побоюватись Ле Пен.
Боротьба за голоси лівих
Найбільша проблема Макрона в тому, що він успішно нівелював усі традиційні партії. І через 5 років ні традиційні консерватори, ні соціалісти так і не оговталися.
У першому турі вони не набрали навіть 10 відсотків голосів та стали лише ресурсом для проведення другого туру. Люди мистецтва, профспілки та колишні президенти Олланд та Саркозі закликали віддати голоси за Макрона. Але за ними немає політичної підтримки.
Єдиний суттєвий резерв (22 відсотки) – це виборці лівої партії Меланшона, через які Ле Пен могла навіть не пройти у другий тур. Але цим прихильникам соціалізму в стилі НДР дуже важко зробити вибір у другому турі між Макроном та Ле Пен.
"Ні той, ні інша", - написали студенти на плакаті, вивішеному на стінах університету Сорбони.
Меланшон закликав не віддавати голоси правим у другому турі виборів. Але він і не висловився прямо про те, кого потрібно буде підтримати. При цьому його виборці роз'єднані. Спочатку 33 відсотки з них хотіли голосувати за Макрона, потім більшість утрималася.
Крістоф Кастанер, голова фракції Макрона в парламенті, попередив тих, хто утримався: "Не робити вибір означає грати в російську рулетку".
І Ле Пен, і Макрон борються за тих самих виборців, каже Аріан Боген: "Макрон узяв чіткий крен вліво, і це правильно, тому що консерватори показали погані результати".
Щодо пенсійної реформи чи екологічної політики, на її думку, це стало очевидним: "Але вирішальним фактором стане кількість тих, хто не проголосував і не віддав свій голос. І не кількість, а якість".
Для європейців та НАТО Ле Пен - загроза
Якщо поглянути, що приховується за фасадом соціальної політики Ле Пен, стане очевидним, що йдеться про праворадикальні та правопопулістські плани. Для Європи обрання Ле Пен стане смертельним ударом. Починаючи з питань економічної політики та міграції та закінчуючи визнанням прав ЄС, партія Ле Пен має діаметрально протилежні погляди з ЄС.
З єдиною політикою щодо Росії та України у разі обрання Ле Пен можна було б попрощатися. І військові наслідки для майбутнього НАТО були б драматичними; Франція – по суті єдина надійна військова сила у Європі.
Під час теледебатів Ле Пен заявила, що вона не проти Європи, але хоче, щоб Європа змінилася. На що Макрон заперечив їй, що "Європа схожа на будинок, що перебуває в колективному володінні", перебудувати який не можна просто так за своїм бажанням.
Французькі виборці в неділю мають зробити вибір між політиком-реформатором, який у складних обставинах підбиває непогані підсумки свого першого президентського терміну. Але його недоліком є зарозумілість і те, що він далекий від народу.
З іншого боку - політик, який не має жодного досвіду управління країною і може привести Францію до націоналістичного ізоляціонізму, наслідки якого непередбачувані.