Українська сторона вважає, що російська скарга не має перспектив з юридичної точки зору.
Україна стала першою країною, проти якої Росія подала позов до Європейського суду з прав людини. Україна звинувачується в цілому ряді масштабних злочинів. Серед іншого у скарзі йдеться про загибель людей під час Євромайдану і блокування Північно-Кримського каналу. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Політичний цинізм
Перша в історії Росії міждержавна заява, яка подана владою країни в Європейський суд з прав людини, стосується подій, що послідували за зміною влади в Україні в лютому 2014 року. У прес-релізі Генпрокуратури РФ від 22 липня викладається російська версія тих подій.
"Силове захоплення влади в Києві, що супроводжувалося більш ніж сотнею жертв, згодом переріс в націоналістичний терор в Україні, війну в Донецькій і Луганській областях з тисячами жертв серед мирних жителів, у тому числі дітей, а також десятками тисяч зруйнованих житлових будинків, адміністративних будівель і об'єктів критично важливої цивільної інфраструктури", - сказано в заяві.
Також Росія звинувачує Україну в катастрофі літака компанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17, дискримінації російськомовних, а також російських компаній і підприємців, переслідуванні інакодумців, заохоченні націоналістів, позбавленні жителів Донбасу можливості брати участь у виборах, нападах на диппредставництва, масових викраденнях і тортурах жителів Донбасу, а також "помсті" Криму через перекриття прісної води.
Щодо проблем з водою в Криму, за заявою Росії, перекриття головного джерела прісної води "мало для жителів Криму вкрай негативні наслідки гуманітарного, екологічного та економічного характеру". Погіршилися умови існування всього населення півострова, йдеться в скарзі.
У зв'язку з перерахованими звинуваченнями в Генпрокуратурі РФ заявили клопотання про застосування забезпечувальних заходів до України відповідно до правила 39 Регламенту Європейського суду. ЄСПЛ повинен зобов'язати Київ "негайно припинити такі кричущі порушення".
Крім цього, Москва попросила ЄСПЛ зобов'язати Україну зняти заборону на мовлення російськомовних телевізійних і радіоканалів та обмеження доступу до інтернет-платформ і друкованих видань російською мовою.
Скарга Росії в Європейський суд з прав людини є закономірною, оскільки передбачена його правилами, заявив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.
За його словами, ставлення Кремля до цієї скарги не можна розглядати окремо від самого звернення Росії. "Це все ж російська сторона, Російська Федерація звернулася", - додав представник Кремля.
У МЗС Росії в свою чергу заявили, що такий крок назрів давно: "Дане зважене рішення російської влади стало наслідком безлічі факторів: по-перше, повного ігнорування міжнародними структурами згаданих порушень прав людини в Україні".
У відомстві підкреслили, що в Україні продовжують порушувати зобов'язання, закріплені міжнародним правом і власною Конституцією.
"Російська Федерація має всі юридичні підстави для порушення процесу в ЄСПЛ, оскільки виступає в захист європейського правопорядку", - вказали в російському відомстві. Там також висловили надію, що суд поставиться до російської скарги неупереджено і неполітизовано.
Міністр юстиції України Денис Малюськак вважає, що на Росію в ЄСПЛ чекає "неминуча поразка". "З правової точки зору - їх очікує неминуча поразка", - написав він на своїй сторінці в Facebook.
Малюська зазначив, що в подану Москвою заяву включили "всі міфи російської пропаганди".
Радник глави офісу президента України Михайло Подоляк також говорить, що у скарги Росії в ЄСПЛ немає ніякої юридичної перспективи і практичного сенсу.
Він вважає, що Росія скористалася інструментом Європейського суду після того, як забезпечила собі "абсолютну можливість не виконувати будь-яке рішення ЄСПЛ". Подоляк також назвав дії Росії політичним цинізмом і заявив, що у скарги є тільки "пропагандистський сенс".
Керівник міжнародної практики правозахисної групи Агора Кирило Коротєєв згоден, що в скарзі зібрані "всі пункти російської пропаганди".
"Значить, буде оцінка ЄСПЛ цих позицій, і ми зможемо цю судову оцінку дізнатися, що корисно, оскільки одна з цінностей судового рішення - припинення спору", -
cказав він BBC News.
Головний редактор науково-аналітичного Бюлетеня ЄСПЛ Юрій Берестнев вважає, що скаргу готували кілька місяців. На його думку, це один із контрзаходів Росії у відповідь на рішення ЄСПЛ щодо Криму, прийняте на початку 2021 року.
У січні цього року Велика палата ЄСПЛ визнала частково прийнятною скаргу про систематичні порушення прав людини в Криму, подану Україною проти Росії. Росія анексувала Крим у 2014 році.
Це перша з серії міждержавних справ за скаргами України проти Росії, яку прийняла до розгляду по суті Велика палата ЄСПЛ.
Вона стосується так званої "адміністративної практики" російської влади в Криму. Її результатом Україна вважає систематичні репресії і переслідування відносно супротивників анексії Криму та інших "уразливих груп" населення півострова.