Відмова України від підписання договору про асоціацію з ЄС змушує Брюссель задуматися про подальші відносини з Києвом.
Історія європейської дипломатії не пам'ятає такого дуже давно. Влада країни, з якою у Європейського союзу досягнуто домовленості про підписання найважливішої угоди, в останній момент відмовляється це зробити, приводячи цілий набір пояснень різного ступеня переконливості - від важких економічних обставин до тиску з боку могутнього сусіда, якому не подобається намічений договір. Дипломатичний кульбіт України, що припинила підготовку до укладення договору про асоціацію з Євросоюзом, викликав у ЄС здивовану і засмучену реакцію, - пише Ярослав Шамов у статті для Російської служби Радио Свобода.
Голова європейської дипломатії Кетрін Ештон не приховувала свого засмучення з приводу рішення Києва. Її прес-секретар Майя Коцьянчич зачитала заяву Ештон, в якій, зокрема, говориться: "Ми розчаровані. І це розчарування не тільки для Європейського союзу, а й, як ми думаємо, для народу України. Як відомо, в останні місяці Україна почала проводити масштабні реформи, і ми сподівалися, що підписання угоди про асоціацію підтримає і прискорить цей процес. Це також стало б яскравим сигналом для інвесторів і міжнародних фінансових організацій, свідченням того, що Україна всерйоз зайнята модернізацією і стає надійним партнером на міжнародних ринках", - наголошується в заяві глави зовнішньополітичного відомства Європейського союзу Кетрін Ештон.
Проте Брюссель заявляє, що не збирається відмовлятися від співпраці з Києвом. Так, член Європейської комісії Штефан Фюле , який займається питанням розширення ЄС та співпраці з сусідніми з Євросоюзом державами, в неділю написав у Твіттері:
Наші зобов'язання модернізувати # Україну непохитні, двері відкриті, вигоди для сусідів - не дивлячись на риторику
Характерно, що у своїх висловлюваннях щодо України європейські політики почали підкреслено проводити розходження між владою і народом цієї країни - особливо після того, як 24 листопада в центрі Києва десятки тисяч людей вийшли на акцію протесту проти відмови від асоціації з ЄС. Критика із Заходу обрушується насамперед на президента України Віктора Януковича і прем'єр-міністра Миколи Азарова. Наведені ними аргументи на користь того, що українська економіка нібито не витримає вступу до зони вільної торгівлі з ЄС, в Європі вважають надуманими - не тільки по суті, але й за часом їхньої появи: адже при підготовці проекту договору про асоціацію обома сторонами проводилися детальні економічні розрахунки, і дивно було б думати, що лише за пару днів до зустрічі у Вільнюсі українським лідерам раптом відкрилася в цьому плані якась істина, якої вони не знали раніше.
Оцінюючи поведінку керівництва України, багато європейських політиків ледь стримуються, щоб не перейти рамки дипломатичної пристойності
Тим часом український прем'єр Микола Азаров прагне створити саме таке враження:
- Ми до останньої хвилини сподівалися, що нам вдасться домовитися з Росією, знайти взаємоприйнятне рішення, і, що цілком природно, ми запитали [Європу] про компенсації. До останнього моменту, ще раз повторюю, ми сподівалися, що такі компенсації нам допоможуть знайти, і, як я вже говорив, останньою краплею для нас був лист Міжнародного валютного фонду, з якого ми зрозуміли, що отримання кредиту пов'язане з неприйнятними для наших людей умовами, - заявив Микола Азаров в інтерв'ю одному з українських телеканалів.
Оцінюючи поведінку керівництва України, багато європейських політиків ледь стримуються, щоб не перейти рамки дипломатичної пристойності. Каже депутат Європарламенту Яцек Саріуш-Вольський, що неодноразово брав участь у переговорах з українськими лідерами, в тому числі з Віктором Януковичем:
- Я думаю, що він весь час вів з Європейським союзом нечесну гру - в тому сенсі, що настав момент, коли він міг одночасно торгуватися з Брюсселем і Москвою, подивитися, хто запропонує більше, і зробити вибір на користь вигіднішої пропозиції. Я думаю, що це кінець переговорів з нинішньою українською адміністрацією. Очевидно, що ніякого підписання у Вільнюсі не буде, - вважає депутат Європарламенту Яцек Саріуш-Вольський.
І він же, звертаючись в Твіттері до людей, що зібралися на київському Майдані, заявляє: "Брати українці, ми з вами!"
Подиву і засмучення у зв'язку з діями офіційного Києва не приховує і глава комітету Європарламенту з міжнародних справ Ельмар Брок:
- Я думаю, що українська влада давно знала наші умови. Я вважаю, що рішення не приймати закон, що стосується даного випадку вибіркового застосування права, вже означало, що Україна шукає відхідні шляхи. На мою думку, Україна більше не готова і не бажає підписувати угоду про асоціацію через тиск з боку Росії, - вважає Ельмар Брок.
Він має на увазі закони, що стосуються можливості виїзду за кордон екс-прем'єра України Юлії Тимошенко, яка перебуває в ув'язненні та заявляє про серйозні проблеми зі здоров'ям. Саме цей пакет законів у останній момент відмовилася приймати Верховна Рада України - вірніше, її пропрезидентська більшість. Тимошенко і тиск з боку Росії, на думку європейських політиків і експертів, - два основних фактори, що вплинули на рішення Віктора Януковича "загальмувати", можна сказати, біля воріт Вільнюса. Але якщо у випадку з екс-прем'єром йдеться про фактор хоч і важливий, однак, швидше, тактичний, то позиція Росії щодо євроінтеграції України - фактор стратегічний.
Я думаю, що він весь час вів з Європейським союзом нечесну гру - в тому сенсі, що настав момент, коли він міг одночасно торгуватися з Брюсселем і Москвою, подивитися, хто запропонує більше, і зробити вибір на користь вигіднішої пропозиції
Його суть спробував в інтерв'ю Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода проаналізувати голова Європарламенту Мартін Шульц:
- У мене немає ілюзій щодо російських властей. Що робить Росія? Вона прагне розширити сферу свого впливу. Це, звичайно, не дивно. Це нормально. До цього прагнуть всі країни, і Європейський союз теж. Євросоюз хоче розширити простір економічного і політичного співробітництва й уключити Україну до спільноти демократичних держав. Це наша мета. Це причина, з якої ми прагнемо до укладення угоди про асоціацію. На мій погляд, у Москві помилково тлумачать цей намір і саму суть угод про асоціацію з ЄС такими країнами, як Україна, - як крок, спрямований проти Росії. У них чомусь таке відчуття: що б ми не зробили - все це спрямовано проти них. Мені здається , це помилка. Угода спрямована на розширення співпраці між Європейським союзом і Україною, але не проти Росії, - стверджує голова Європарламенту Мартін Шульц.
З Москви ситуація бачиться інакше. Президент Росії Володимир Путін минулого тижня звинуватив Брюссель у тиску на Київ:
- По суті, ми почули погрози з боку наших європейських партнерів щодо України, аж до сприяння проведенню масових акцій протесту. Ось це і є тиск, ось це і є шантаж. І чи піддасться Україна та її керівництво цьому шантажу, буде ясно в найближчі кілька днів. - сказав Володимир Путін. Російський лідер, втім, не уточнив, чиї конкретно висловлювання і дії він має на увазі.
Безсумнівно, однак, що в Кремлі розглядають події в Україні та навколо неї насамперед у геополітичному сенсі - як продовження боротьби між Сходом і Заходом за території, що розділяють їх, до числа яких нині належить і Україна. У Європі багато експертів тлумачать таку позицію як наслідок прихильності нинішнього російського керівництва імперській ідеології і традиціям. Говорить історик, професор Бірмінгемського університету Клаус Ріхтер:
- Для Росії "відпустити" Україну виявилося куди важче, ніж "відпустити" країни Балтії, хоча Балтія теж важлива через свої порти на Балтійському морі, та й з економічних причин. Але Україна в логіці російського націоналізму - це невід'ємна частина будь-якої російської держави, - вважає історик Клаус Ріхтер.
Звичайно, історія історією, однак розвиток нинішньої ситуації в трикутнику "Євросоюз - Україна - Росія" в набагато більшому ступені, ніж будь-коли з часів "помаранчевої революції", залежить від внутрішньоукраїнських політичних процесів. Європейські політики, схоже, розуміють це, тому - вустами Лінаса Лінкявічюса, міністра закордонних справ Литви, нинішньої країни - голови ЄС, - відкинули пропозицію Москви почати тристоронні переговори про долю і характер європейської інтеграції України. За словами Лінкявічюса, російська пропозиція " не є варіантом і не має прецедентів. Пропозиція ЄС про двосторонню асоціацію залишається на столі, і ми не бачимо ніякої ролі для третьої сторони в цьому процесі", - зазначив литовський міністр.
Україна в логіці російського націоналізму - це невід'ємна частина будь-якої російської держави
Таким чином, Європейський союз підтверджує свою готовність до співпраці з Україною, але не готовність підлаштовуватися під бажання Києва і відступати від раніше позначених Брюсселем умов, чиє виконання дає Україні можливість укласти договір про асоціацію з ЄС. У цій ситуації залишається тільки чекати - і чекати недовго, адже саміт у Вільнюсі відкриється вже в четвер. У Євросоюзі, втім, тепер переважає скепсис - це відчуття коротко сформулював екс-міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберг:
- У мене виникло погане почуття, виходячи з останніх подій. Нічого не буде підписано. Я відчуваю велике занепокоєння у зв'язку з майбутнім України . Якщо угода укладена не буде, це означатиме марну витрату сил, це змарнувало всю величезну роботу, виконану обома сторонами - Брюсселем і Києвом. І Бог знає, коли у нас буде наступний такий шанс.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.