Сьогодні в Гаазі Міжнародний суд розгляне позов Румунії до України стосовно розмежування континентального шельфу і ексклюзивних економічних зон Чорного моря в районі острова Зміїний, пише російське видання Время новостей
Засідання суду продовжиться до 19 вересня. Тяганина триває вже чотири роки, під час яких збиралися документи. Тепер наступила фінальна фаза заслуховування сторін. Остаточне і таке, що не підлягає перегляду рішення суд оголосить через три-шість місяців. Спірна територія становить12 тис. кв. км., де на морському дні кілька років тому були відкриті родовища нафти і газу.
Питання про розмежування шельфу залишилося відкритим при підписанні румунсько-українського договору в 1997 році. Згадку про спір включили в додатковий лист-протокол, підписаний двома главами МЗС. Сторони хотіли вирішити питання мирно протягом двох років, розмова продовжувалася аж до 2004 року, але домовитися Бухарест і Київ так і не змогли.
Головною проблемою став острів Зміїний. Якщо вважати його скелею, тобто непридатною для життя і ненаселеною сушею, то розмежування шельфу пройде на користь Румунії. Якщо ж вважати його населеним, на чому наполягає українська сторона, то в цьому випадку лінія розмежування доходить до румунського берега в дельті Дунаю - Зміїний розташований на відстані 35 км. від побережжя. Недивно, що Україна поспішала заселити острів. За розпорядженням президента Віктора Ющенка на Зміїному почали будувати туристичні об'єкти і навіть банк. У відповідь Румунія подала позов до Гааги, сподіваючись на професіоналізм міжнародних суддів в галузі морського права.
Острів Зміїний був включений до складу СРСР, хоча його приналежність не була згадана в Паризькому договорі 1947 року, що визначив кордон між Румунією і СРСР. У 1948 році Сталіну було потрібно від румун спеціальний протокол за підписом міністрів закордонних справ двох країн, підтверджуючий згоду Бухареста на приналежність Зміїного і ще декількох островів в Дунайській дельті Москві. Румуни не заперечували, хіба що прем'єр Петру Гроза дозволив собі сказати Сталіну: «Ну що ж, будемо менше істи чорної ікри...»
Звернувшись до Гаагського суду, Румунія добивається прав на шельф, не заперечуючи приналежності острова Зміїний, оскільки «великий» двосторонній Договір від 1997 року підтвердив нинішню румунсько-український кордон. Недивно, що румунські націоналісти вважають «зрадником» тодішнього президента Еміля Константінеску, який підписав договір.
Колишній посол Румунії в Росії і в країнах Закавказзя, а нині виконавчий директор Університету Чорного моря Костянтин Гирбя назвав нинішню суперечку з Києвом «нещасливим спадком, що дістався від СРСР».
Він визнав, що згоди в цьому питанні немає: «Ми з українськими друзями розуміємо один одного, маємо спільні цілі. Хоча ми вже члени НАТО і Євросоюзу, а вони ще ні, ми допомагаємо їм. Але в питанні розмежування шельфу ми не дійшли компромісу». Експерт «ВН» дорікнув українській стороні в «перебільшеннях», сказавши, що Зміїний не є жилою територією - «там немає ні прісної води, ні землі, ні дерев - лише камінь і сильний вітер». За його прогнозом, «економічна зона шельфу, дуже важлива для обох сторін, врешті-решт експлуатуватиметься на користь двох країн».