Вчора розпалася прозахідна урядова коаліція в Україні, втягуючи країну у період політичної невизначеності, завдавши удару по фінансових ринках та підриваючи нещодавні зусилля західних лідерів продемонструвати свою підтримку Києву після російського вторгнення до Грузії. – пишуть Роман Олеарчик та Стефан Вегстил у The Financial Times
Звинувативши у кризі прихильників прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, Президент Віктор Ющенко пригрозив розпустити парламент та призначити дострокові вибори, якщо не буде утворено нової коаліції.
Незважаючи на те, що пан Ющенко та пані Тимошенко об’єднали сили у 2004 під час Помаранчевої революції та на те, що обоє дотримуються прозахідного політичного курсу, вони розпочали запеклу особисту боротьбу за владу, яка постійно послаблювала уряд.
Розкол стався якраз перед приїздом цього тижня до Києва віце-президента США Діка Чейні із посланням підтримки Україні та за декілька днів до запланованої поїздки пана Ющенка до Франції на саміт Україна-ЄС. Київ прагне членства як у ЄС, так і в НАТО, а також хоче заручитися більшою підтримкою Заходу, щоб протистояти політичному та економічному тиску Росії, який зростає.
Хоч коаліцію ще формально не розпустили, міністри, які підтримують Віктора Ющенка, вчора покинули засідання Кабінету міністрів, а їхня партія Наша Україна пригрозила вийти з коаліції.
Звертаючись до народу, пан Ющенко звинуватив прихильників пані Тимошенко у тому, що вони замислили антиконституційний переворот через спільне голосування із опозиційними Комуністичною та промосковською Партією регіонів на підтримку законів щодо обмеження повноважень Президента. Без сумніву, крах коаліції був добре спланованою акцією, - заявив він.
Пані Тимошенко у відповідь назвала причиною кризи боротьбу Віктора Ющенка за президентське крісло на виборах наступного року. У цих виборах очікується участь обох політиків. Вона також відкинула звинувачення у м‘якій позиції щодо грузинського конфлікту, заявивши: Моя позиція стосовно Грузії співпадає із позицією ЄС, - не втягувати Україну у будь-які конфлікти.
Російське вторгнення у Грузію спричинило побоювання у Києві, що наступною мішенню Москви може стати Україна, набагато більша країна, в якій проживає 46 мільйонів населення і в якій Росія та Захід борються за вплив.
Москва заперечила припущення, що вона може зазіхати на територіальну цілісність України, проте росіяни відкрито протестувала проти поспішного курсу на Захід, який проводить пан Ющенко, та особливо - планів вступу України до НАТО, вказуючи на те, що самі українці розділилися у думці, приєднуватися до альянсу чи ні.
Київ сподівається укласти угоду про тіснішу співпрацю із ЄС на саміті у Франції 9 вересня. Український Президент також сподівається, що НАТО надасть його країні ПДЧ в грудні.
За словами професора політології Олексія Гараня, політичне протистояння більшою мірою спричинене амбіціями української політичної еліти, аніж змовою з боку Росії з метою підриву прозахідного курсу Києва. Проте він застеріг, що Москва спробує отримати з цього вигоду.
Якщо коаліція розпадеться, в довгостроковому плані рух України на Захід не зміниться, однак в короткостроковому – дещо уповільниться. Такий сценарій ускладнить зусилля України тісніше інтегруватися з НАТО та ЄС найближчим часом.
Табір пана Ющенка звинуватив пані Тимошенко у тому, що вона стала на бік Кремля, через її відмову ухвалити резолюцію, яка б різко засуджувала Москву за дії у Грузії.
Пані Тимошенко заявила, що її позиція співпадає із позицією ЄС і вона не хоче втягувати Україну у конфлікт.
У нову коаліцію, яка повинна бути сформована протягом 40 днів для того, щоб уникнути виборів, можуть увійти опозиційні промосковські партії. Ширяться домисли, що або партія пані Тимошенко, або партія пана Ющенка можуть об’єднати сили із Партією регіонів Віктора Януковича, колишнього прем’єр-міністра, який теж планує взяти участь у президентських виборах наступного року. Багато політиків розглядають всі ці суперечки як передвиборчі маневри.
Дострокові вибори в парламент можуть дорого коштувати партії Віктора Ющенка, оскільки вона, згідно даних опитування громадської думки, дуже відстає від партій Тимошенко та Януковича.
На фінансових ринках українська валюта загалом залишається стабільною, проте індекс ПФТС впав на 3,8%. Курс дефолтних свопів по п’ятирічних українських держпозиках – вартість страхування боргу – зріс із 445 до 463 базових пунктів, нового рекорду.
Оригiнал статті:
http://www.ft.com/cms/s/0/bccca6a2-7a1a-11dd-bb93-000077b07658.ht…