У Гаазькому міжнародному суді ООН в п'ятницю завершилися слухання за позовом Румунії до України з приводу розмежування континентального шельфу і ексклюзивних економічних зон в районі острова Зміїний в західній частині Чорного моря. З початку вересня відбулися два раунди слухань. Цю суперечку не вдалося вирішити полюбовно протягом семи років двосторонніх переговорів, з 2004 року нею займається суд ООН, пише Время новостей.
Ставки помітно зросли на тлі загострення глобальних енергетичних проблем: у районі острова виявлені запаси приблизно 100 млрд. кубометрів газу і 100 млн. тонн нафти. Для Румунії, як зазначають місцеві ЗМІ, ці підземні комори гарантували б 20 років енергетичної незалежності від Росії. На час тяганини сторони погодилися не вести розробку родовищ.
Бухарест пропонує розділити шельф і економічну зону навпіл, Київ хоче залишити собі майже все. В ході слухань Україна оскаржувала карти та інші документи, представлені румунською стороною, як помилкові. Румунія називає Зміїний скелею, Україна — морським утворенням, сприятливим для життя людей і економічної діяльності, таке трактування могло б значно розширити український морський шельф і ексклюзивну економічну зону. У радянські часи на острові стояли радар і станція оглушування ворожих радіоголосів. Останніми роками за вказівкою Президента Віктора Ющенка на Зміїному побудовано два причали для кораблів, готель, пошта і навіть відділення банку. На скелю завезли грунт, посадили дерева і квіти.
У Бухаресті стверджують, що спроби Києва перетворити острів на потьомкінське село»не можуть мати юридичних наслідків. Український представник в суді Володимир Василенко напирав на те, що в роки Другої світової війни Румунія була на боці агресора і скоїла військові злочини на нинішній території України. Під час засідань суду українські ЗМІ звинувачували Бухарест в прагненні накласти лапу на історичні території. На це з Румунії звучали зустрічні звинувачення -- мов, Київ фальсифікує історію заради полегшення остаточної анексії континентального шельфу в Чорному морі.
Пройде від трьох місяців до півроку, перш ніж суд ООН в Гаазі винесе свою ухвалу, яка не підлягає перегляду. Судді позначать лінію розмежування, як вони вже це робили в багатьох подібних суперечках. На думку глави МЗС Румунії Лазера Коменеску, рішення Гаазького суду дасть змогу обом сторонам почати експлуатацію родовищ нафти і газу.
Румунський політолог Корнеліу Влад зазначив ВН, що Бухарест не хотів вирішувати цю суперечку через Міжнародний суд, нагадавши, що переговори про розмежування шельфу в цьому місці між Румунією і СРСР проходили ще в 1977--1987 роках, вони тривали з Україною після підписання румунсько-українського політичного договору в 1997 році:«На жаль, 34 раунди переговорів не дали результату. На слуханнях в суді кожна сторона представила свою точку зору. На думку міжнародних експертів, які відстоювали позицію Румунії, їхня мова і аргументи були ближчі до міжнародного права і європейських стандартів, і з цієї точки зору аргументація Румунії викликала більше довіри».