Ймовірне членство України в НАТО не буде спрямоване проти Росії, – переконує Міністр закордонних справ України Володимир Огризко в інтерв‘ю німецькому тижневику Focus.
Міністр закордонних справ України Володимир Огризко закидає Москві створення дестабілізації у Криму і вважає побоювання Росії щодо ізоляції відмовкою.
З: Україна хоче стати членом НАТО. Міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров застеріг, що це призведе до ускладнення стосунків між Москвою та Києвом. Ви готові піти на такий ризик?
В: Ми повинні говорити не про кризи, а про рівноправність у наших стосунках. Основною передумовою для цього є повага Москви до обраного Україною шляху розвитку. І він веде у напрямку НАТО і ЄС. Упродовж 17 років ми є незалежними і не бажаємо належати до жодних сфер впливу. Ми є суб'єктом, а не об'єктом міжнародних відносин. Зрештою, наше бажання не спрямоване проти Росії. Москва повинна нарешті припинити дестабілізовувати ситуацію. Неприйнятним є те, що російське консульство у Сімферополі у Криму роздає паспорти, або коли політики, такі, як мер Москви Юрій Лужков, закликають до приєднання Криму до Росії. Щодо нього та деяких інших депутатів Думи ми прийняли рішення про заборону в'їзду в Україну.
З: У чому тоді полягає загроза, що спонукає Київ шукати захисту шляхом членства в НАТО?
В: А чому Чехія, Словаччина, Румунія прагнули членства в НАТО? На сьогодні цей альянс є єдиною ефективною організацією безпеки. Ми б хотіли стати частиною цієї системи. Конфлікт в Грузії засвідчив, що жодна держава не в змозі самотужки гарантувати свою безпеку.
З: У 2017 році завершиться термін дії договору про розміщення Чорноморського флоту. Ви будете його продовжувати?
В: Незалежно від членства в НАТО – однозначно ні! Ми донині марно намагалися скликати засідання комісії, яка б мудро і без суперечок могла регулювати цей процес. Адже у Криму знаходяться 12000 російських солдат і десятки військових кораблів.
З: Наскільки реальним є швидкий вступ в НАТО? Адже Німеччина та Франція займають в цьому питанні стриману позицію.
В: На саміті у Бухаресті в квітні було чітко сказано, що Україна та Грузія мають стати членами НАТО. Після цього формальна участь у так званому Плані дій щодо членства стала б наступним сигналом, але вона не є настільки вагомою, адже ми вже виконуємо 90 відсотків його положень. У тому, чи дасть НАТО на саміті у грудні „зелене світло“, вирішальну роль відіграватиме позиція Німеччини. Разом з тим, після війни у Грузії настрої змінилися.
З: Ви можете зрозуміти побоювання Росії щодо ізоляції?
В: Все це – відмовки Росії, аби зберегти свої зони впливу. Що поганого в тому, що демократичний альянс ближче підступить до її кордонів? Крім того, Москва постійно стверджує, що сповідує ті самі цінностей. В Україні не буде іноземних військових формувань та ядерної зброї. Москві слід припинити робити шоу з кожної події.
З: Населення України у значно меншому захваті від ідеї вступу до НАТО. Одна частина країни орієнтована на Європу, інша – на Росію. Це не спричинить розкол у країні?
В: Головними темами, що турбують людей, є добробут і робочі місця. Але вони хочуть почуватися у безпеці у власних домівках, це є головною передумовою для всього іншого. Після війни у Грузії кількість тих, хто підтримує вступ, збільшилась на 10 відсотків і нині складає 32-39 відсотків. Українці під час референдуму матимуть можливість висловити свою думку. Якщо вони скажуть „ні“, добре, тоді це означатиме – ні.
З: У вашому уряді суперечки стосовно політики щодо Росії також спричинили розкол.
В: Теоретично можливим вбачається новоутворення старої коаліції за підсилення партії Литвина. Але тоді нам потрібно буде чітко розставити зовнішньополітичні пріоритети, – а вони передбачають членство у ЄС і НАТО. Зараз настав момент істини.
За матеріалами Glavred.info (Переклад наданий Посольством України в Німеччині)