Роздуми про майбутню долю Чорноморського флоту все більше розпалюють уми росіян та українців. До 2017 року флот має забезпечене угодою право на перебування у Севастополі, в Криму, після цього він повинен покинути цей історичний для себе порт. Натомість російські адмірали хочуть залишитись, пише Манфред Квірінґ у німецькій Die Welt.
З огляду на складні, часом зовсім зіпсовані стосунки із сусідами на пострадянському просторі, російський міністр оборони Анатолій Сєрдюков зробив пропозицію, яка виглядає як крок до примирення з українцями. У вівторок ввечері у Москві він заявив журналістам, що Москва підготувала «цілий пакет пропозицій», вигідний обом державам, аби забезпечити право флоту на перебування після 2017 року.
Російським бойовим кораблям тим часом стає все менш затишно у прекрасному Криму. Після того як декілька з них взяли участь у війні проти Грузії і навіть потопили грузинський швидкохідний катер, їх «скували». З першого жовтня російський флот має повідомляти Києву, які кораблі, коли і з якою метою виходять у море. В українській столиці не хочуть, щоб розташовані в українських територіальних водах російські кораблі використовували проти таких країн як Грузія, з якою Україна має партнерські стосунки.
Це зобов’язання повідомляти про своє місцезнаходження наразі не хвилює російських моряків, оскільки вони не бажають йому коритися. Тож конфлікт запрограмовано. З іншого боку, російські генерали не хочуть віддавати свою базу в Криму, умови перебування на якій є вигідними. І щоб зберегти її, міністр оборони Сєрдюков запропонував - можна «вести переговори про все»: про збільшення орендної плати, яка зараз становить мізерні 96 мільйонів доларів на рік, про розвиток соціальної інфраструктури міста, про співробітництво у оборонній та суднобудівній галузях а також у інших напрямках.
Президент Віктор Ющенко, який прагне привести Україну до членства в НАТО, вважає, що тривале перебування російського флоту завдає шкоди суверенітету його країни та ставить під загрозу вступ до Північноатлантичного альянсу. Приклад Грузії ще раз показав йому, як небезпечно мати у країні невирішені проблеми, у які втягнута Москва. Перебуваючи на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку, він заявив, що і надалі наполягатиме на тому, щоб якнайшвидше розпочати переговори про виведення флоту.
Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, яка постійно сперечається з Президентом чи не з усіх питань – тут його цілком підтримує. Після 2017, заявила вона у середу в Києві, Україна має бути вільною від будь-яких іноземних баз.
У той час, коли суперечка навколо Севастополя нагнітається, у газетах все частіше згадується сирійський порт Тартус. Флотилія на чолі з ракетним крейсером «Пётр Великий», яка є частиною російського Північного флоту, по дорозі до Венесуели взяла курс на порт в Середземному морі. У всякому разі, про це заявляють російські медіа, посилаючись на джерела у міністерстві оборони. Штаб флоту виявився не в змозі однозначно відповісти на просте запитання щодо цього. Спікер флоту Ігор Диґало заявив агенції Ассошіейтед Пресс, після цього ще почнуть навіть стверджувати, «що ми попливли до Австралії».
Але візит до Тартусу не є настільки безглуздим, як у цьому переконував Диґало, навіть якщо цей порт і замалий для «Пєтра Вєлікого». Вже два роки цей сирійський порт – а також порт в Латакії, розглядається російським міністерством оборони як заміна Севастополю. Важко зрозуміти, наскільки це серйозно – зокрема, через політику «напускання туману» російськими військовими. Але, у будь-якому разі, фактом є те, що президент Сирії Башар аль-Ассад під час свого перебування у Москві місяць тому запропонував росіянам Тартус у якості бази флоту. За даними газети «Коммерсант», перші розмови про це відбулися між російськими та сірійськими військовими 15 вересня.
Якщо ці плани набудуть реалістичних обрисів, то націоналістично налаштовані російські політики вийдуть на барикади. Оскільки вони виводять з перебування Чорноморського флоту територіальні претензії на Крим. Впливовий мер Москви Юрій Лужков неодноразово наголошував, що Севастополь – це російське місто і Крим - який у 1965 році тодішній керівник партії та держави Микита Хрущов подарував Україні – раніше або пізніше знову належатиме Росії. З цього літа Лужков став персоною нон-ґрата в Україні.
Оригiнал статті:
http://www.welt.de/welt_print/article2489917/Russland-will-laenge…