У короткостроковій перспективі газова суперечка для всіх її учасників означає «війну без переможця», - коментує результати газових домовленостей Верена Дітгельм в австрійській Der Standard.
Через більш ніж 11 днів без російського газу в Європі зароджується надія на близьке відновлення газових поставок. Проте перемир’я, яке в ніч на неділю оголосили прем’єр-міністр Росії Володимир Путін та його колега Юлія Тимошенко, ще може виявитися оманливим. Адже деталі нового договору про поставки двом державним концернам "Газпром" і "Нафтогаз" іще належить узгодити. А ще ж треба, щоб на результат переговорів своєї суперниці Юлії Тимошенко дав добро український Президент Віктор Ющенко. Тож газовий спір скінчиться лише тоді, коли російський газ фактично потрапить у європейські домівки.
Та й в будь-якому разі приводу для святкувань немає. Бо в короткостроковій перспективі газова суперечка для всіх її учасників означає "війну без переможців". Росія в абсолютно безцеремонний спосіб звалила двосторонній спір з Україною на плечі європейських споживачів, знову підірвавши собі репутацію надійного партнера та постачальника енергії. З другого боку, українське керівництво, здається, у цій газовій кризі розтринькало той бонус довіри, з яким йому пішла назустріч Європа після Помаранчевої революції. В останньому газовому конфлікті надто очевидним став внутрішньополітичний безлад в Україні. Й обидва задираки з ранку до ночі розігрували перед Європейським Союзом виставу й виставили його на глум як беззубого "паперового тигра".
Утім, у довгостроковій перспективі досягнутий компроміс зіграє на руку передусім Росії. Головної мети – себто ліквідувати дотації Україні та виманити в неї європейські ціни на газ – досягнуто. Завдяки цьому в "Газпром" увіллються мільярди додаткових прибутків, що допоможуть російському гігантові відгородитися від фінансової кризи. До того ж після провальних минулих днів здобудуть потрібний імпульс трубопровідні проекти через Балтійське та Чорне моря, які так просуває Росія. Та й на політичному рівні Росія вийде переможцем. Колишнім братнім державам вона дала недвозначний сигнал, що особливому ставленню буде покладено край, якщо ті захочуть вийти з її сфери впливу. У внутрішній політиці газовий спір зміцнив позиції насамперед глави уряду Володимира Путіна, що знову зміг себе показати могутнім закулісним верховодою, у той час як зазнав краху газовий саміт президента Дмитра Медведєва.
Оригінал статті