Епопея з українським судном Фаїна начебто завершилася. У минулу п'ятницю звільнені моряки на президентському літаку прилетіли з Момбаса у Київ. А "начебто", пишу не випадково. Тепер українські політики горять бажанням з'ясувати, кому Фаїна повинна була доставити вантаж і хто в Україні міг виграти від цієї угоди, пишуть Олеся Молотягіна та Павло Дульман для російського видання Российская газета.
Зустріч моряків у київському аеропорту Бориспіль організувала президентська служба протоколу. На льотне поле до трапу вийшли президент Віктор Ющенко, інші офіційні особи і родичі моряків.
Журналістів охорона президента залишила за огорожею, змусивши спостерігати за церемонією з пристойної відстані. Моряків, котрі виходили з літака, Ющенко зустрічав особисто, комусь із людей у камуфляжі навіть сказав певні слова підтримки (у військову форму моряки одягнулися не з власної волі: ідучи з Фаїни, пірати забрали у них майже всі особисті речі). Утім, самі члени екіпажу президента бесідою не винагороджували, а одразу направлялися до тих, хто їм більш важливий і потрібний, - своїх рідних.
"Я не знаю, про які претензії і компенсації може зараз йтися. Ніде, на жаль, не написано, що полоненим піратів щось передбачається. Страхові випадки через піратські захоплення траплялися скоріше як виняток. Але екіпажа Фаїни це не стосується. Я не бачу суворих юридичних підстав для судових позовів з боку моряків. Можу сказати, поспілкувавшись з екіпажем ще в Кенії, що ніякого організованого розгляду з їхнього боку, швидше за все, не буде. Нормальні мужики, вони все розуміють", - пояснив РГ Михайло Войтенко, головний редактор видання "Морський бюлетень-Совфрахт", колишній прес-секретар власника судна ("Я погодився ним стати, так би мовити, на громадських засадах, безоплатно, за умови збереження власної думки, і перестав ним бути, як тільки моряків звільнили").
За його словами, моряки поки погодилися тільки на запропоноване президентом Ющенком лікування в елітній київській клініці Феофанія за державний рахунок. "Полон, клімат, стрес спровокували загострення хвороб навіть у молодих моряків. Нічим смертельно небезпечним або екзотичним вони, слава Богу, не заразилися. І, якщо пропозиція Ющенка реальна, підлікуватися їм дійсно потрібно", - вважає Войтенко.
Президентський літак не привіз з Кенії тіло капітана Фаїни Володимира Колобкова, який помер від серцевого нападу відразу після захоплення. Там, у Кенії, проводиться судово-медична експертиза і оформляються документи. За словами представників українського МЗС, незабаром всі формальності будуть улагоджені, і в найближчий час труну з тілом капітана доставлять на його батьківщину - в Санкт-Петербург.
Водночас, в Україні розгортається боротьба за право називатися спасителем Фаїни, відповідно, навколо цього почалися й суперечки. Наприклад, неназване джерело у Службі зовнішньої розвідки (СЗР) України кинуло тінь на оперативний штаб при Радбезі України, який координував операцію, - нібито звідти інформація швидко йшла до піратів. І СЗР, і Радбез інформацію про "кротів" у вищих ешелонах невдовзі, утім, спростували, а сам президент пообіцяв заохотити державними нагородами як учасників операції з порятунку моряків, так і самих полонених.
Відразу після звільнення Фаїни постало питання про політичну відповідальність українського керівництва. І, судячи з усього, не дивлячись на відносно благополучне розв'язання ситуації, скандалу уникнути не вдасться.
"Наступного пленарного тижня я буду вимагати створення у Верховній Раді спеціальної комісії, яка буде розбиратися з обставинами продажу зброї, захоплення судна та процесу його звільнення, - сказав РГ депутат від Партії регіонів Валерій Коновалюк. - Незважаючи на численні спростування, залишаються всі підстави стверджувати, що зброя на борту Фаїни призначалася, все ж, повстанцям Південного Судану".
Утім, поки що ще нікому в Україні не вдалося розібратися, хто все-таки в реальності отримує вершки від торгівлі зброєю, у тому числі і з "ризикованими" африканськими клієнтами.
"Насправді у питаннях торгівлі зброєю відповідальність в Україні поділена: політичні аспекти - кому продавати - сфера президента, технічна сторона - чого і скільки - справа уряду", - вважає Микола Сунгуровський, директор воєнних програм Центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.
Із полону повернулися два жителя Петербургу
Віктора Нікольського, який замінив померлого капітана, представлять до ордену мужності. Про це в аеропорту Пулково-2 заявив спікер Законодавчих зборів Санкт-Петербургу Вадим Тюльпанов, куди прибули звільнені з піратського полону моряки з судна Фаіна. Віктора Нікольського - капітана корабля і механіка Антона Тарасова, які прилетіли рейсом з Києва, прийшли зустрічати родичі, друзі, представники російського профспілки моряків.
Віктор та Антон вийшли з літака в солдатському камуфляжі, у який їх вдягнув український уряд. Їхній власний одяг залишився у піратів. Віктор Нікольський, побачивши родичів, не міг стримати сліз:
- Були ситуації, коли хотілося помолитися, але зараз все позаду, головний результат у тому, що екіпаж живий, - сказав Нікольський журналістам .- Завтра буду святкувати день народження сина і постараюсь про все швидше забути.
Віктор пожартував, що за цей час навіть трохи навчився говорити по-сомалійськи. Коли пірати знущально питали його, чи він щасливий, він відповідав на їхній мові, що буде щасливим, коли судно піде у море.
У процесі переговорів українських і російських спецслужб про передачу екіпажу пірати погрожували, що затоплять судно. У моряків Фаїни великі претензії до їхнього українського хазяїна. Він, схоже, не думав про те, як полегшити своїм працівникам перебування у полоні. Підвозу продуктів, як, наприклад, у випадку з іншим захопленим судном Future, організовано не було. Пірати годували полонених один раз на день, рисом, макаронами і дуже рідко картоплею. Та найголовніше, не було можливості повідомляти про своє самопочуття рідним. Ті отримували відомості тільки з випусків новин і практично перебували у незнанні щодо самопочуття своїх родичів.
Вдова померлого капітана Олена Колобкова в аеропорт приїхати не захотіла. Вона рада за друзів чоловіка, але гірка втрата для неї дужа важка.