Країна-агресор регулярно заважає роботі “зернового коридору”, затягує перевірки українських кораблів та погрожує вийти з угоди.
Україна на міжнародній арені порушує питання саботажу з боку РФ роботи Чорноморської зернової ініціативи, а Росія погрожує зовсім припинити участь в угоді. Чи є у нашої країни альтернативні способи постачання зерна на експорт?
РФ саботує “зернову угоду”
Україна останнім часом постійно порушує питання саботажу праці “зернового коридору” з боку РФ. Наша країна закликала міжнародну спільноту, зокрема ООН та Туреччину як гарантів Чорноморської зернової ініціативи, вимагати від РФ негайного припинення штучних затримок у її роботі та розблокування торговельного судноплавства в українські порти Чорного моря.
У спільній заяві міністра закордонних справ Дмитра Кулеби з віцепрем'єром, головою Мінвідновлення Олександром Кубраковим зазначено, що представники РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі вже кілька місяців поспіль системно затримують огляд суден, що прямують через протоку Босфор з українських портів.
“Щодня із запланованих 10 інспекцій зазвичай відбувається менше половини. В результаті, лише за останні три місяці світ недоотримав 10 млн тонн українського продовольства, а черга з суден, що чекають на інспекцію, в Босфорі перевищила 140 одиниць”, - йдеться в заяві.
Про те ж саме раніше говорив і президент України Володимир Зеленський. За його словами, Росія навмисно намагається завадити роботі “зернового коридору”, внаслідок чого у світі загострюється продовольча криза.
“Зараз понад 13 млн тонн агропродукції на експорт, а можемо дати ще десятки мільйонів тонн. Наші порти, залучені в експортній зерновій ініціативі, працюють лише на половину потужності. І це лише тому, що Росія гальмує реалізацію експорту, тримає судна в очікуванні інспекцій”, - розповів глава держави.
За даними Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури зниження суднозаходів за агроекспортом обумовлене діями Росії в інспекційній зоні в Босфорі.
“Вже третій місяць поспіль росіяни цілеспрямовано саботують проведення інспекцій під різними необґрунтованими, а іноді абсурдними приводами”, - кажуть у міністерстві.
Крім затримок українських суден через перевірки окупанти заважають нашому експорту, обстрілюючи Миколаївщину. Мета - виключити її порти з “зернової угоди”.
“Російські війська, розташовані на Кінбурнській косі, обстрілюють Очаківський напрямок, аби перешкодити залученню Миколаївщини до зернової угоди”, - заявила керівниця об’єднаного пресцентру оперативного командування “Південь” Наталія Гуменюк.
За її словами, ворог системно б'є по акваторії, продовжуючи тероризм щодо міжнародних морських транспортних шляхів для того, щоб виключити Миколаївщину із зернової угоди.
В Москві погрожують вийти із “зернової угоди”
Водночас РФ не лише саботує перевезення українського зерна на експорт, але й знову погрожує вийти з неї.
Заступник очільника МЗС РФ Сергій Вершинін заявив, що угода здійснюється несправедливо через санкції щодо російського сільськогосподарського експорту.
“Без відчутних результатів щодо реалізації меморандуму Росія - ООН, насамперед щодо реального зняття санкційних обмежень з російського сільгоспекспорту, концепція стамбульських пакетних домовленостей і просте продовження українського документа недоцільні”, - сказав він.
Українська сторона порушила це питання на Мюнхенській безпековій конференції.
“Це питання буде ставитися регулярно - щоразу, коли закінчуватиметься термін меморандуму. Минулого разу теж була дискусія”, - сказав Д. Кулеба.
Також українська сторона відкидає закиди РФ щодо того, що санкції негативно вплинули на сільгоспекспорт Росії.
Навпаки, обсяг перевезень через морські порти РФ в Азово-Чорноморському басейні минулого року навіть перевершив показники позаминулого і склав 250 млн тонн через те, що Росія користується можливістю безперешкодного торговельного судноплавства з російських чорноморських портів.
Тож, зараз українські трейдери побоюються невизначеності.
Через відсутність впевненості у продовженні “зернової угоди”, на українському ринку сільгоспкультур спостерігається сильна активізація продажу, оскільки аграрії намагаються експортувати максимальні обсяги продукції через завершення у березні терміну дії Стамбульських зернових угод.
Андрій Клименко, керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень вважає, що блокування ”зернового коридору” - складова путінського плану нового етапу війни на виснаження України. Розглядати цю тему окремо від війни немає жодного сенсу.
Водночас Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio вважає, що навіть якщо Росія знову вирішить вийти із “зернової угоди” нічого реально не зміниться. Вона вже цим неодноразово погрожувала і навіть виходила один раз з угоди і це ні до чого не призвело. Відмова від угоди минулого разу протрималась кілька тижнів і не дала жодних економічних переваг агресору, так буде і цього разу. Головне завдання цієї дії - налякати і створити ще один фронт.
Альтернативні варіанти
В Україні працюють над тим, аби наш зерновий експорт був більш захищеним, ніж зараз.
Так, аби збільшити обсяг експорту в поточних умовах і зменшити час простою, збільшують тоннажність суден. Це має призвести до збільшення обсягу експорту.
Також в Україні сподіваються на міжнародну підтримку.
“Маємо сподівання, що питання з гальмуванням інспекцій розв’яжеться силами наших партнерів та всього цивілізованого світу”, - зазначили в Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури.
Крім того, в Україні працюють над альтернативними шляхами експорту агропродукції.
Так, нещодавно збільшили осадку гирла Бистре Дунайського портового кластера до 6,5 м. Це дозволить забезпечити більш ефективне та безпечне судноплавство між Чорним морем та річкою Дунай.
“Дунайський портовий кластер за останній рік суттєво розвинув експортну спроможність. Тільки з березня минулого року перевалка вантажів в портах “Ізмаїл”, “Рені” та “Усть-Дунайськ” зросла в 3 рази. Загалом же, з них було експортовано понад 17 млн т продукції, зокрема понад 11 млн т продовольства», – зазначив Олександр Кубраков, віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури.
Вікторія Хаджирадєва