Фото: УНІАН
Міністерство Дмитра Табачника поки що не відповіло на закиди про закритість від громадськості
Громадські організації назвали Кабінет Міністрів України найбільшим порушником закону "Про доступ до публічної інформації", а Міністерство освіти - найбільш закритим від громадськості.
"Закон зобов'язував Кабмін здійснити цілий перелік заходів. Кабмін не розглянув законопроекти про приведення інших законів у відповідність до закону Про доступ до публічної інформації. І там дуже складна ситуація", - сказав експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба.
Найбільше утаємничувало інформацію, як кажуть громадські організації, Міністерство освіти: із поданих 393 запитів було відмовлено у наданні інформації на 57 запитів.
Водночас, керівник управління забезпечення доступу до публічної інформації секретаріату Кабінету Міністрів Роксолана Стадник наголосила, що в інших країнах імплементація нових законів також займає певний час. Вона твердить, що уряд не відмежовувався від виконання закону. За її словами, упродовж восьми місяців було ухвалено кілька підзаконних правових актів та постанов для реалізації закону.
Росколана Стадник переконувала, що уряд надає достатню увагу роз'ясненню положень закону. Зокрема, разом із Держкомтелерадіо Кабмін випустив спеціальні брошури і роз'яснював державним органам влади, як вони мають організувати свою роботу.
Роксолана Стадник розповіла, що у деяких містах зловживають правом на інформацію: бували випадки, коли протягом одного дня надходило близько двох тисяч запитів, у той час як за весь період дії закону Про доступ до публічної інформації до Кабінету Міністрів надійшло близько тисячі запитів.
Загалом, як каже Максим Лациба, за вісім місяців є помітні зрушення, проте закон працює у півсили.
"Тільки 37% органів влади внесли зміни до регламентів, 25% - внесли зміни до інструкцій з діловодства, але приємно, що 86% затвердили положення про створення окремого структурного підрозділу або визначили відповідальну за доступ до інформації особу", - сказав експерт.
Водночас медіаексперти та юристи переконані, що після ухвалення рішення Конституційного суду із тлумаченнями про те, що вважати конфіденційною інформацією, журналісти і громадськість будуть суттєво обмежені в одержанні інформації про посадових осіб і політиків.