Головна
 

Корреспондент: Поститися, молитися, утримуватися. Вчені заявляють про користь помірного вживання їжі

24 квітня 2013, 12:13
0
86
Корреспондент: Поститися, молитися, утримуватися. Вчені заявляють про користь помірного вживання їжі
Фото: АР
Стриманість у їжі приносить користь не тільки тілу, а й розумовим здібностям

Великий піст аж ніяк не є релігійним пережитком. Нові дослідження показують, що стриманість в їжі приносить користь не тільки тілу, а й розумовим здібностям. І дійсно продовжує життя, пише Олексій Бондарев у №15 журналу Корреспондент від 19 квітня 2013 року.

"Знаменитий бестселер останніх років Їсти, молитися, кохати навряд чи продавався б такими гігантськими накладами, якби його назва звучала б як Поститися, молитися, утримуватися", – вважає Роб Молл, оглядач популярного американського видання для вірян Christianity Today.

За його словами, сучасні віряни не готові приймати на віру ідею про користь помірності (в їжі і не тільки). Світ змінився, посилань на старовинні традиції і священні письмена вже недостатньо.

Доводити на цьому тлі користь традиційного посту стає все складніше. Особливо у сенсі того, що багато експертів, спираючись на дані досліджень останніх десятиліть, поспішили оголосити традицію застарілою.

"Вони казали, що піст був актуальним у часи, коли люди взимку харчувалися винятково шкідливою їжею, тому перед настанням сезону "нормального" харчування організм потребував очищення", – пояснює американський медик Стівен Дейнсборо. І додавали, що в сучасному світі, коли в січні в супермаркетах є свіжі овочі, необхідність в пості відпала.

Однак не всі вчені були згодні з такою точкою зору, тому дослідження тривали. І вони приносили цікаві результати, які свідчать про те, що традицію регулярного обмеження раціону на тривалий термін (наприклад 40 днів, як у класичній християнській традиції) поки що зарано списувати з рахунків.

Піст дійсно зміцнює здоров'я, роблять висновок вчені. Причому не тільки фізичне, а й психічне

Піст дійсно зміцнює здоров'я, роблять висновок вчені. Причому не тільки фізичне, а й психічне. І справа не тільки в певних духовних аспектах, пов'язаних з вірою, які не можна виміряти. Є цілком наочні чинники, що показують користь пісної дієти, утримання від певних груп продуктів.

Частина цих досліджень фокусуються на дієті і впливові голодування на тривалість життя. Але це не все. На користь посту свідчать і дані з інших галузей.

Наприклад, велика робота американських нейробіологів, результати якої були опубліковані в кінці 2012 року, свідчить про те, що піст і різні форми стриманості є відмінним тренуванням для розумових процесів. Незалежно від того, чи вірить людина у вищі сили, піст зміцнює психіку, подовжує життя і приносить масу інших позитивних наслідків для здоров'я, роблять висновок вчені.

Голодні тренування

Голодування, низькокалорійні дієти, стриманість у їжі – способи продовження життя, констатує Дейнсборо. Це вже швидше аксіома, ніж теорема, додає він. Численні досліди, проведені у другій половині XX століття, переконливо довели, що обмеження калорій і періодичний примус організму до використання резервних енергетичних ресурсів справляє благотворний вплив на здоров'я.

У XXI столітті серія нових досліджень не тільки підтвердила цей факт, але й прикрасила його новими подробицями. Так, у нинішньому році в авторитетному американському науковому журналі Lancet були опубліковані дані Національного інституту геронтології США. У дослідженні брали участь лабораторні миші, яких учені намагалися зробити довгожителями шляхом різних змін в їхньому раціоні.

Група піддослідних, з якими вдалося досягти найкращих результатів, харчувалася лише двічі на день, але досхочу. Ці миші прожили значно довше, ніж їхні родичі, що харчувалися за звичайним раціоном

Група піддослідних, з якими вдалося досягти найкращих результатів, харчувалася лише двічі на день, але досхочу. Ці миші прожили значно довше, ніж їхні родичі, що харчувалися за звичайним раціоном. Однак, крім збільшення тривалості життя, вчені помітили у них й інші зміни.

Спостереження показали, що "дієтичні" миші менш схильні до різноманітних стресів, а також більш стійкі до різних інфекцій, ніж їхні побратими.

Експерименти були продовжені на інших видах тварин. У деяких випадках автори дослідження знижували калорійність харчування піддослідних на 30-40%. Ефект був аналогічним отриманому раніше з мишами.

"Чим менше і рідше харчуються тварини, тим міцнішим і витривалішим стає їхній організм", – констатують медики.

На наступному етапі вчені штучно викликали у піддослідних лабораторних мишей цукровий діабет. Потім хворих гризунів ділили на дві групи – одні постили, інші харчувалися традиційним чином. Тривалість життя учасників першої групи виявилася на третину більшою, підсумовують дослідники.

"За зниження калорійності харчування головний мозок, як і весь інший організм, переживає помірний стрес, який стає тренувальним чинником", – пояснюють автори дослідження.

Організм звикає до помірного стресу, вчиться справлятися з ним. І пізніше, коли в ньому з'являється сильний стрес, джерелом якого може стати якесь серйозне захворювання, мозок і тіло в цілому легше переносять його.Це аналог фізичних тренувань

Організм звикає до помірного стресу, вчиться справлятися з ним. І пізніше, коли в ньому з'являється сильний стрес, джерелом якого може стати якесь серйозне захворювання, мозок і тіло в цілому легше переносять його. Це аналог фізичних тренувань. Чим більш тренована людина, тим більші навантаження вона може витримати.

Що стосується цукрового діабету, то тут вчені з'ясували цікаву деталь – миші, які "постилися", відрізнялися від своїх побратимів тим, що в їхній крові знижувався рівень глюкози, а також скорочувалася секреція інсуліну. Іншими словами, діабет фактично зникав, констатують дослідники.

Їхня робота викликала в США величезний інтерес. Деякі медичні видання поспішили змінити свої дієтичні рекомендації. Крім поради знизити калорійність дієти, вони тепер також рекомендують своїм читачам харчуватися не тричі, а двічі на день.

Професор Кода Міцуо, один із найавторитетніших фахівців з голодування, вважає, що між результатами таких досліджень та ідеєю поста існує прямий зв'язок. Короткі голодування (які так чи інакше здійснюються, коли людина збільшує інтервали між прийомами їжі) можуть бути настільки ж ефективними, як і тривалі пости, вважає він.

"Якщо ви голодуватиме в кінці кожного тижня, а потім акуратно виходитимете з голодування, то вже через рік станете здоровим до невпізнання", – каже Міцуо.

Здорова психіка

Тривалі і суворі режими голодування здатні зробити ще більш позитивний вплив на здоров'я. На думку групи вчених з Гарвардського і Корнельського університетів, у цього ефекту може бути й інше пояснення, крім "тренувального", виявленого американськими геронтологами.

Уся справа в тому, що у людини, яка постить, відбуваються зміни в роботі мітохондрій – джерел енергії в клітинах. Коли надходження калорій в організм знижується, клітини переходять в режим енергетичного голодування, що мобілізує мітохондрії, а разом з ними і весь процес вироблення енергії в клітинах. У таких умовах мітохондрії починають працювати значно ефективніше, ніж коли людина харчується звичайним чином.

Підвищена віддача під час виробництва енергії на внутрішньоклітинному рівні
уповільнює процес старіння клітин. Фактично на цьому етапі організм відключає природний механізм самогубства старих клітин

Підвищена віддача під час виробництва енергії на внутрішньоклітинному рівні уповільнює процес старіння клітин. Фактично на цьому етапі організм відключає природний механізм самогубства старих клітин, стверджують дослідники.

Кардіолог Бенджамін Хорн з Інституту серця США виявив ще одну закономірність – під час посту організм дійсно переживає стрес, завдяки якому починає виробляти в середньому на 14% більше робочого холестерину, який переробляє в енергію жир, раніше накопичений у тілі.

За рахунок цього загальний рівень холестерину в крові знижується, що в сукупності зі зменшенням обсягу жиру істотно знижує ризик захворювання на діабет.

Крім цього, під час посту суттєво підвищується рівень гормону росту. У чоловіків за добу голодування він може зрости на 2.000%, у жінок – на 1.500%, що також забезпечує величезний цілющий ефект, підсумовує Хорн.

Нещодавно до армії вчених, чиї дані підтверджують корисність посту, приєдналися і нейробіологи, робота яких, на думку експертів, буквально вривається на територію так званої холістичної медицини.

Холістична медицина зараз на злеті, однак цей напрямок сучасної науки, який вивчає духовні аспекти здоров'я, поки що не одержав широкого визнання. Прихильники руху пропонують сприймати людський організм як єдине ціле, причому мова йде не тільки про сукупність органів, а й про духовну складову.

Для них користь посту незалежно від того, від якої конфесії виходить його ініціатива, очевидна відразу. Однак недавнє дослідження групи американських нейробіологів дозволяє підтвердити цю теорію мовою офіційної науки.

Спостерігаючи за людьми, які постять, медики констатували, що обмеження раціону і тим більше голодування виступає в ролі організатора підсвідомих розумових процесів.

"Ми представляємо себе як сукупність думок, які ми усвідомлюємо, – пояснює Молл. – Але в реальності в нашому мозку в будь-який момент часу відбуваються тисячі підсвідомих процесів".

Кожен з таких процесів може бути пов'язаний з якоюсь думкою, ідеєю, емоцією або стурбованістю. Це означає, що свідомість набагато меншою мірою контролює особистість, емоції і думки людини, ніж сама вона уявляє, пояснює автор дослідження Девід Іглмен.

Піст справляє на ці підсвідомі процеси набагато більший вплив, ніж на свідомі. У першу чергу це стосується сили волі

Піст справляє на ці підсвідомі процеси набагато більший вплив, ніж на свідомі. У першу чергу це стосується сили волі. Це поняття більше не можна вважати поетичною абстракцією, кажуть науковці. Неважливо, завдяки чому вона формується – релігії, вихованню, спорту – головне, що сила волі – це союзник у багатьох життєвих ситуаціях, зазначає оглядач Science Хенк Кемпбелл.

Журналіст також посилається на недавнє дослідження, проведене вченими з Каліфорнійського університету. Вони з'ясували, що у людей з розвиненим почуттям контролю і вольовим характером і у тих, хто відрізняється більшою м'якістю і емоційністю, під час прийняття рішень задіяні різні ділянки головного мозку.

Люди, які регулярно постують, виховують не тільки і не стільки своє тіло, а в першу чергу формують свою свідомість і підсвідомість, підбиває підсумок Дейнсборо. Це не просто ключ до довголіття, а ціла зв'язка таких ключів, підсумовує експерт.


Не просто забобони

Різноманітні пости можна знайти в будь-якій релігії. І не дарма, кажуть вчені, адже багато недавніх досліджень підтверджують користь регулярних голодувань й утримувань

Іудаїзм

Періоди посту: Свято Йом-Кіппур, або Судний день
Жалобні пости Гедальї, Асара-Бетевет, 17-го Тамуза, Дев'ятого Ава
Піст Естер у переддень свята Пурим
Піст первістків у переддень свята Песах

Обмеження: Відмова від їжі, пиття, роботи, косметики, шкіряного взуття, вмивання, інтимних стосунків, водіння автомобіля і розмов по телефону

Мета: Покаяння, спокутування гріхів, дотримання жалоби і запобігання бід

Індуїзм

Періоди посту: Пости в священні дні божества-покровителя, у свята, а також індивідуальні пости в будь-який час

Послідовники бога Вішну дотримуються щомісячного посту в дні екадаші (11-й день після повного місяця і молодика)

Обмеження: У екадаші голодують або відмовляються від зернових і бобових. Рекомендується аскеза

Мета: Отримання благословення, подарунків і милості від божеств

Буддизм

Періоди посту: Одноденні пости
Упосатха у новий місяць, повний місяць або за призначенням у будь-які інші дні

Обмеження: Доба в монастирі з разовим прийомом їжі та дотриманням восьми обітниць: відмова від вбивства, крадіжки, брехні, засобів, що впливають на свідомість, відпочинку на ліжку, пахощів, тілесних задоволень і розваг

Мета: Очищення забрудненої свідомості, набуття внутрішнього спокою і радості

Протестантизм

Періоди посту: Більшість протестантів практикують індивідуальні пости в будь-який час
Лютерани дотримуються Великого посту (40 днів до Великодня) й Адвенту (4 тижні до Різдва)

Обмеження: Найчастіше повна відмова від їжі на декілька днів, що супроводжується молитвою

Мета: Вирішити складні життєві ситуації

Православ'я

Періоди посту: Великий піст (40 днів до Великодня)
Апостольський піст (1-6 тижнів до Дня Петра і Павла)
Успенський піст (10 днів до Успіння Пресвятої Богородиці)
Різдвяний піст (40 днів до Різдва)
Одноденні пости (по середах і п'ятницях, деяких святах і скорботних днях)

Обмеження: Різної суворості пости передбачають повну відмову від їжі, сироїдіння, утримання від всіх продуктів тваринного походження, іноді за винятком риби. Рекомендується аскеза

Мета: Боротьба з людськими пристрастями

Католицизм

Періоди посту: Великий піст (40 днів до Великодня)
Адвент (4 тижні до Різдва)
Суворі пости в Попільну середу (перший день Великого посту), Страсну п'ятницю та Різдвяний святвечір
Одноденні пости по п'ятницях і напередодні деяких свят

Обмеження: Утримання від вживання м'яса або обмеження в прийомі їжі у суворий піст. Рекомендується аскеза і благодійність

Мета: Покаяння, усунення надмірностей, що відволікають дух

Іслам

Періоди посту: Обов'язковий піст у Рамадан - дев'ятий місяць мусульманського місячного календаря
Рекомендовані одноденні пости кожного понеділка і четверга, дні повного місяця, певні дні деяких місяців

Обмеження: Відмова від їжі, пиття, інтимних стосунків у світлий час доби, повна відмова від розваг

Мета: Відмова від задоволення тілесних потреб для розвитку духовності

***

Цей матеріал опубліковано в №15 журналу Корреспондент від 19 квітня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: їжаздоров'япіст
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах