Головна
 

Корреспондент: Сума знань. Хабарі за вступ у ВНЗ переформатувалися у хабарі за те, щоб з них не вилетіти

30 квітня 2013, 09:30
0
435
Корупція - хабарі - ВНЗ - Корупцію у ВНЗ провокує лояльне ставлення до неї українців
Фото: АР
Корупцію у ВНЗ провокує лояльне ставлення до неї українців

Хабарі за вступ у ВНЗ, придушені зовнішнім тестуванням, переформатувалися у хабарі за те, щоб з них не вилетіти. Система освіти, що девальвує, вже передбачає загальноприйняті розцінки: залік коштує 50 грн. з носа, а захист диплома - щонайменше 2 тис. грн., - пише Катерина Іванова в №16 журналу Корреспондент від 26 квітня 2013 року.

Сучасний ВНЗ нагадує супермаркет - на дверях аудиторій саме час вивішувати цінники: залік - 50 грн., іспит - 100 грн., курсова робота - 800 грн., диплом - від 2 тис. грн. Цей прейскурант не афішується, але добре відомий кожному студенту та викладачу. Обмін оцінок на грошові знаки відбувається за всіма ринковими правилами: поширені такі поняття, як "опт", "роздріб" і навіть "бартер".

За даними опитування студентів, проведеного в 2011 році фондом Демократичні ініціативи, 60% українців стикалися у ВНЗ з хабарами особисто або чули про це від своїх товаришів.

Залік - 50 грн., іспит - 100грн., курсова робота - 800 грн., диплом - від 2тис. грн

Корупція у вищій школі явище не нове, проте сьогодні вона переходить в іншу якість, стверджують соціологи: якщо раніше хабарі давали в основному за вступ у ВНЗ, то тепер платять за те, щоб у ньому залишитися.

Зовнішнє незалежне тестування дозволяє підготовленим абітурієнтам вступити без плати, але, ставши студентами, вони змушені платити за заліки та іспити.

За відомостями фонду, 74,6% тих, хто стикався з корупцією особисто, платили за "добре" і "відмінно", 23,3% - за захист дипломної роботи, 22,9% - за те, щоб уникнути відрахування. Підсумки дослідження громадської організації Uniter уточнюють, що "хабара на вимогу" студенти дають вдвічі частіше, ніж добровільні підношення.

Масштаби академічного хабарництва ще ширші, якщо крім передачі грошей врахувати використання зв'язків і обмін послугами, нагадують експерти.

74,6% тих, хто стикався з корупцією особисто, платили за "добре" і "відмінно", 23,3% - за захист дипломної роботи, 22,9% - за те, щоб уникнути відрахування

"Корупція була завжди і, ризикну припустити, завжди буде, але рівень цинізму, звичайно, зріс", - зазначає Юрій Рашкевич, проректор Національного університету Львівська політехніка.

Головні причини хабарництва у ВНЗ - низька зарплата викладачів та знецінення українського диплома в очах роботодавців, які сьогодні найчастіше воліють переучувати університетських випускників під себе.

"Власне кажучи, те, як студенти отримують оцінки, не впливає на їхнє подальше працевлаштування, а впливає те, якими навичками вони володіють, - пояснює Єлизавета Щепетильникова, голова Української асоціації студентського самоврядування. - Часто ці навички студенти отримують за територією ВНЗ через систему неформальної освіти та різних підробітків".

Скласти на відмінно

За три роки навчання у ВНЗ киянці Ірині, яка попросила не називати її прізвище в пресі, тричі доводилося давати хабарі. На письмовому іспиті з історії української літератури необхідні для складання 18 балів "природним шляхом" набрали лише двоє людей з усієї групи, розповідає третьокурсниця ветеринарного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України. Іншим було запропоновано "вирішити питання" за 2,8 тис. грн., скинувшись по 100 грн. У підсумку всі студенти склали предмет на відмінно і добре.

Сотня з носа за іспит ще не найвища такса. Згідно з результатами опитування фонду Демініціативи, розмір середнього хабара становить 376 грн. Третина опитаних платили по 200-300 грн., а майже кожен десятий - 500-600 грн.

Є викладачі, котрі безпосередньо грошей не вимагають, але готові співпрацювати "за бартером". Наприклад, студент купує у них книгу або методичку, отримуючи натомість потрібну оцінку.

При цьому чим ближче день закінчення навчання, тим вищий рівень хабарництва: якщо на першому курсі з ним стикалися 61,4% студентів, то на четвертому - 71,8%.

Кому доведеться нести в сесію "баранчика в папірці", стає зрозуміло вже в перші місяці навчання, каже Ірина. Такі викладачі, за її спостереженнями, зазвичай недбало ставляться до навчального процесу, дозволяючи собі спізнюватися на пари або займати час, відведений на лекцію, сторонніми розмовами. У підсумку на іспит їхні підопічні приходять з майже нульовими знаннями з предмета.

"Ми за весь семестр не вивчили навіть визначення політології", - згадує Ірина дисципліну, за оцінку з якої теж довелося платити.

Є викладачі, котрі безпосередньо грошей не вимагають, але готові співпрацювати "за бартером". Наприклад, студент купує у них книгу або методичку, отримуючи
натомість потрібну оцінку

"Викладача поставили в жахливе становище заробітчанства: неймовірне навантаження і принизлива оплата. Хабар для нього - величезна спокуса", - намагається якщо не виправдати, то хоча б пояснити мотиви нечистих на руку колег Микола Зубков, доцент кафедри мовознавства Харківського університету ім. Каразіна.

У вищій школі сильні традиції хабарництва, успадковані ще від радянської системи освіти, впевнений він. Наприклад, до Зубкова часто підходять колеги, починаючи від деканів і закінчуючи кураторами, які, як це було прийнято в СРСР, просять за "хороших дівчаток і хлопчиків".

Викладача поставили в жахливе становище заробітчанства: неймовірне навантаження і принизлива оплата. Хабар для нього - величезна спокуса

Зубков визнає, що йому поодинці відстоювати принциповість у наскрізь просоченому корупцією середовищі складно. На противагу йому Дарина Савченко, студентка четвертого курсу факультету психології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, наважилася кинути виклик системі.

Савченко відмовилася здавати гроші на "стіл", який за традицією студенти накривають для викладачів після захисту диплома. На її думку, все це виглядає так, ніби за допомогою закусок і напоїв студенти сподіваються забезпечити собі безболісне завершення навчання.

Обговорення проблеми, винесене студенткою у соцмережу, дійшло до деканату, і, за словами Савченко, в помсту керівництво факультету знайшло формальну підставу не допустити її до захисту. А керівник дипломної роботи відмовився дати її праці звичайну в такому випадку характеристику.

Набувши скандального розголосу в студентському середовищі, справа дійшла до керівництва університету, яке ініціювало службове розслідування. У результаті, каже Петро Бех, проректор з науково-педагогічної роботи ВНЗ, винні в гучному інциденті декан і заступник декана були звільнені. Також у розмові з Корреспондентом Бех наголосив, що про інші випадки хабарництва у ВНЗ йому невідомо.

До слова, Університет Шевченка, а особливо Києво-Могилянська академія та Національний технічний університет Київський політехнічний інститут, які очолюють рейтинг ВНЗ Корреспондента, заснований на опитуванні роботодавців, на думку експертів вищої освіти, до проблеми хабарництва особливого відношення не мають. Вони вважають, що ВНЗ-лідери у великих містах меншою мірою схильні до цієї хвороби, на відміну від заштатних навчальних закладів.

Університет Шевченка, а особливо Києво-Могилянська академія та Національний технічний університет Київський політехнічний інститут, які очолюють рейтинг ВНЗ
Корреспондента, заснований на опитуванні роботодавців, на думку експертів вищої освіти, до проблеми хабарництва особливого відношення не мають

Як зазначає Рашкевич, голова Львівської політехніки, що займає шосту позицію в рейтингу, головний інструмент профілактики корупції в університеті - це прозорість навчального процесу.

Так, проміжні результати навчання кожного студента перебувають у публічному доступі, і будь-які різкі зміни показників успішності, які можуть бути викликані хабарами, більш ніж помітні. Підсумки кожної сесії аналізуються на кафедрі, розповідає Рашкевич, і якщо раптом у всієї групи з предмета одні тільки четвірки і п'ятірки, це може стати підставою для службового розслідування.

"Сама невідворотність того, що це буде оприлюднено, стримує [викладачів і студентів]", - підсумовує ректор.

Якщо імениті ВНЗ сяк-так намагаються дотримуватися репутації, то у всіх інших, особливо провінційних, на хабарництво заплющують очі, стверджують соціологи, хоча розмір хабарів тут нижчий, ніж у престижних інститутах.

Як би то не було, найчастіше у торг за оцінки доводиться вступати студентам економічних і юридичних факультетів.

А от від форми навчання рівень корумпованості майже не залежить. Так, згідно з даними опитування Демініціатив, витрати студентів-контрактників на навчання складаються на 80% з офіційної плати і на 20% - з хабарів.

Гроші залік люблять

Корупцію у ВНЗ провокує лояльне ставлення до неї українців, вважає Володимир Кіпень, голова Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу. Давати хабарі не вважається непристойним, а приймати їх за певних запобіжних заходів можна безкарно.

За результатами досліджень, третина студентів називають хабар одним з можливих способів вирішення проблем, а кожен п'ятий - нормою. І якщо совість викладачів полегшує низька зарплата, то совість їхніх підопічних - той факт, що диплом для більшості майбутніх роботодавців є не більш ніж формальністю.

Корупцію у ВНЗ провокує лояльне ставлення до неї українців

За даними кадрового порталу HeadHunter, при прийомі на роботу в 52% випадках HR-менеджери лише уточнюють факт наявності диплома. Тільки у чверті опитаних роботодавці детально цікавилися їхньою спеціалізацією і набутими знаннями.

Олександр Бланк, керуючий партнер групи компаній Зростання, при підборі персоналу, як і більшість його колег, дивиться насамперед на прикладний досвід, отриманий студентом під час практики, і його бажання навчатися після ВНЗ в компанії.

"В університеті дається якась теоретична база, і вона, безумовно, потрібна, але далі все залежить від здібностей людини і від її прагнення розвиватися", - аргументує Бланк.

Багато студентів, щоб придбати настільки важливий для роботодавців досвід, починають працювати мало не з перших курсів, і це, на думку Щепетильникова, заважає успішності і в підсумку змушує вдаватися до хабарів.

У свою чергу, студенти наполягають, що для них практичний досвід важливіший від теорії і зайві гроші ніколи не завадять, тому між роботою і навчанням часто обирають перше.

"Чесно кажучи, я радий тому, що сесію можна купити", - зізнається 25-річний Олексій, студент заочного відділення Національного транспортного університету, який попросив не називати його прізвище у пресі.

При прийомі на роботу в 52%випадках HR-менеджери лише уточнюють факт наявності диплома

Олексій порівнює роки навчання у ВНЗ з армією: мовляв, така ж марна трата часу. "Я за рік роботи [співробітником служби доставки в компанії, яка займається логістикою] дізнався більше, ніж за три роки в інституті", - зізнається студент.

За словами Олексія, він закінчив ВНЗ тільки для того, щоб догодити своїй матері: вона вважає, що вища освіта "просто має бути".

Подібні стереотипи - ще одна причина девальвації вітчизняного диплома, вважає Кіпень. В Україні фахівців штампують 900 вищих навчальних закладів, тоді як у Франції, що значно перевершує її за населенням, всього 250 ВНЗ.

Погоня за кількісними показниками і поставлена ​​на потік купівля-продаж академічних оцінок плодить безліч некомпетентного персоналу, вважають експерти. Як зазначає Бланк, 90% претендентів вакансій в його компанії не відповідають заявленій у їхніх дипломах кваліфікації.

"Буває так, що людина не має освіти, але закінчила, скажімо, бухгалтерські курси і в підсумку може набагато більше, ніж людина, яка закінчила Університет Шевченка за спеціальністю бухгалтерський облік і аудит, але сидить і не знає, як виписати рахунок", - наводить приклад Бланк.

Систему, що плодить неуків, на думку аналітиків, робить незламною обопільна зацікавленість викладачів і студентів у можливості купувати і продавати оцінки

Систему, що плодить неуків, на думку аналітиків, робить незламною обопільна зацікавленість викладачів і студентів у можливості купувати і продавати оцінки. А остаточно цементує цю практику корупційна піраміда, в якій викладачі діляться хабарами з вищим керівництвом.

"Декан факультету або ректор може мати додатковий особистий заробіток в рамках сотень тисяч доларів", - стверджує Кіпень.

Запущена хвороба потребує серйозного лікування, вважають експерти. Рашкевич пропонує поглянути на досвід країн Західної Європи, де хабар, на якому спійманий викладач, автоматично стає для нього вовчим квитком при працевлаштуванні у вищій школі.

"Досить жорсткої позиції керівництва ВНЗ, і проблема буде вирішена, але цієї волі якраз і не вистачає", - підсумовує Кіпень.

А студенти впевнені, що від необхідності давати хабар їх позбавить формування попиту на вітчизняний диплом. "Вчитися студента може змусити тільки перспектива вигідно продати свої знання на ринку праці", - резюмує Олексій.

Договірні відносини

Хабарництво в українських ВНЗ набуло системного характеру

Корупційний досвід українських студентів,%

Давали хабар на вимогу

 49,7

Давали хабар добровільно

 25,5

Використовували при складанні іспитів особисті зв'язки

 20,5

Дані UNITER

Частка мешканців, які вважають корупцію в освітній сфері їхньої країни поширеним явищем

Греція

48%

Україна*

47 %

Болгарія

45%

Словенія

42%

Португалія

35%

Італія

26%

Німеччина

16%

Великобританія

16%

Франція

14%

Польща

13%

* Визнають поширення корупції у вищій освіті

Дані EUROBAROMETR, Фонд Демократичні ініціативи

У яких випадках студентам доводиться давати хабарі,%

При складанні заліків та іспитів

74,5

При захисті дипломних робіт

23,3

Щоб уникнути відрахування з ВНЗ

22,9

При вирішенні питань відстрочки або перездачі сесії

11,5

При вирішенні адміністративних питань

6,3

При зміні форми навчання, факультету

4,9

Дані Фонду Демократичні ініціативи

***

Цей матеріал опубліковано в №16 журналу Корреспондент від 26 квітня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: корупціяосвітахабаріВНЗ
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах