Після минулорічних масових заворушень уряд Туреччини і його глава Реджеп Таїп Ердоган демонструють жорсткість і прагнення зміцнити свої позиції, наступаючи на демократичні свободи, пише Наталія Мечетна у №6 журналу Корреспондент від 14 лютого 2014 року.
Турецький прем'єр Реджеп Таїп Ердоган робить все можливе, щоб утримати країну у своїх руках. А це після масових протестних акцій на площі Таксим у Стамбулі, які минулого літа переросли в народне повстання проти чинної влади, непросто.
Протести тривають: недавнім приводом для нової хвилі народного гніву став прийнятий турецьким парламентом законопроект, що дозволяє владі блокувати веб-сайти без суду і слідства. Обмеження інтернет-свободи викликало у мітингувальників обурення такої сили, що призвело до сутичок з правоохоронцями.
І хоча в Стамбулі, як і в багатьох інших великих містах країни, як і раніше, неспокійно, турецькі журналісти, з якими довелося поспілкуватися Корреспонденту, в один голос твердять: після протестів на площі Таксим прем'єр виявляє жорсткість.
«Держава намагається тримати під контролем всі медіаджерела», – зазначає Енгін Саг, директор інтернет-напрямку телемовної групи Samanyolu.
Глава Європарламенту Мартін Шульц назвав новий законопроект кроком назад для свободи турецьких ЗМІ, яка і без того задихається. Але Ердоган і бровою не повів.
«Туреччина є чи не більш вільною країною, ніж деякі держави Європейського союзу», – заявив прем'єр-міністр. За його словами, у разі виникнення протестів у Німеччині та Великобританії влада цих країн реагує так само жорстко.
Усі ці події розгортаються на тлі корупційного скандалу, що вибухнув у Туреччині в середині грудня і підірвав репутацію правлячої верхівки. Грандіозна операція правоохоронців з подання прокурора Зекерії Оза під назвою Великий хабар привела до затримання 52 осіб.
Серед заарештованих – високопосадові чиновники, великі бізнесмени і сини міністрів. Навіть більше, вдома в одного із затриманих, виконавчого директора державного банку Halkbank Сулеймана Аслана, знайшли $ 4,5 млн в коробках з-під взуття.
«Корупційний скандал – безумовно, удар по репутації турецького уряду як усередині країни, так і за кордоном», – зазначає в коментарі Корреспонденту Деніел Пайпс, американський фахівець з ісламу, директор незалежної дослідницької організації Близькосхідний форум. Тепер, на думку аналітика, правлячій верхівці країни повернути довіру свого народу буде непросто.
Невільна країна
Громадяни Туреччини зізнаються, що 17 грудня минулого року стало датою, яка змінила їхнє життя. Корупційний скандал, що спалахнув у цей день, став для них справжнім ударом, адже Ердоган завжди позиціонував себе як правовірний мусульманин, тобто той, хто ніколи не стане красти і користуватися краденим. А коробки з грошима, знайдені у наближених до прем'єра людей, кидають величезну тінь і на його репутацію.
У ході спецоперації Великий хабар за звинуваченням у корупції і контрабанді були затримані в тому числі сини міністра економіки Зафера Чаглаяна, міністра внутрішніх справ Муаммера Гюлера, а також глави міністерства навколишнього середовища і містобудування Ердогана Байрактара.
Відразу після початку скандалу всі три міністри покинули свої посади. Згодом прем'єр усунув з посад ще сімох голів відомств. І 26 грудня минулого року був оприлюднений новий склад кабінету міністрів.
Корупційний скандал, внаслідок якого в уряді змінилася майже половина міністрів, коштував економіці Туреччини $100 млрд, заявив віце-прем'єр Бюлент Аринч. Він назвав скандал «психологічною атакою» проти Партії справедливості і розвитку, лідером якої є Ердоган.
Ще одним наслідком резонансної події стало звільнення 350 поліцейських, серед яких також були голови управлінь з боротьби з фінансовими злочинами, контрабандою та організованою злочинністю.
Після такої спецоперації прем'єр зробив все можливе, щоб поставити якомога більше лояльних йому людей до лав правоохоронних органів
Після такої спецоперації прем'єр зробив все можливе, щоб поставити якомога більше лояльних йому людей до лав правоохоронних органів. На думку деяких експертів, це було зроблено для того, щоб у разі нового скандалу поліція просто відмовилася б виконувати вказівки прокурорів йти і затримувати підозрюваних, якщо це буде йти врозріз з волею прем'єра.
Також оглядачів вражає самовпевненість прем'єра. Так, Ердоган понизив на посаді прокурора Оза, який ініціював корупційне розслідування, а також зажадав припинити його і вибачитися перед «потерпілими». Крім того, Ердоган оголосив зрадником і корупціонером самого прокурора.
Тепер Оз зізнається, що побоюється за своє життя.
«Прем'єр-міністр Ердоган – ошуканець. Він заявив, що я 22 рази їздив за кордон відпочивати, проте це не відповідає дійсності. Якщо це доведуть, то я негайно подам у відставку», – сказав прокурор.
Щодо виявленої корупції Ердоган своєї думки не приховує: він вважає, що ніякої крадіжки держкоштів не було. Також прем'єр упевнений, що всі винні в «обмані» понесуть покарання. Політик назвав розслідування цієї операції націленим на дискредитацію чинного уряду і заявив, що не потерпить будь-яких політичних змов.
«Це був сценарій держперевороту, який не привів до бажаного», – переконаний Ердоган.
Тим часом турецькі журналісти впевнені: уряд Ердогана не без гріха. Представники ЗМІ говорять про безліч порушень у ході проведення державних тендерів, які вигравали лояльні прем'єру бізнесмени.
А недавно об'єктом скандалу став син Ердогана Білал. Він був помічений і сфотографований журналістами в одному з готелів Стамбула під час зустрічі з бізнесменом із Саудівської Аравії Ясином аль-Каді, якого в квітні 2013 року США занесли в чорний список пособників тероризму за спонсорство Аль-Каїди. Фотографія викликала величезний резонанс в американських ЗМІ і ще більше підмочила репутацію турецького прем'єра.
Що стосується місцевих ЗМІ, то, за словами журналістів, 75% всіх медіа в країні контролює чинна влада, а це означає, що турецьке суспільство отримує масовану пропаганду
Що стосується місцевих ЗМІ, то, за словами журналістів, 75% всіх медіа в країні контролює чинна влада, а це означає, що турецьке суспільство отримує масовану пропаганду.
Мустафа Едіб Уїлмаз, редактор міжнародного відділу однієї з найбільш впливових і незалежних газет Туреччини, Zaman, зазначає, що чим далі, тим більше труднощів зазнають журналісти у своїй роботі.
Дійсно, турецьким медіа живеться несолодко, враховуючи той факт, що за прямі трансляції заворушень на площі Таксим в Стамбулі було оштрафовано кілька телеканалів. Кадри демонстрації на площі вважали шкідливими для «фізичного, морального і розумового розвитку дітей та підлітків». Штрафи за висвітлення таксимських подій були виписані і низці газет.
За словами Уїлмаза, лояльні прем'єру бізнесмени просто скуповують усі медіа в країні. На Zaman впливати поки що складно, оскільки власниками газети є близько 150 осіб, у тому числі і сам Уїлмаз.
Султанат проти демократії
Ще під час заворушень на площі Таксим і розгону демонстрацій сльозогінним газом і водометами на адресу Ердогана зазвучали звинувачення в ісламізації країни і відмові від принципів творця світської турецької держави – легендарного Мустафи Кемаля Ататюрка.
Громадянам сучасної Туреччини не до душі той факт, що з недавнього часу держава стала втручатися в питання моралі: наприклад, у країні з'явився закон, що обмежує продаж алкоголю.
«Як мусульманин, я не п'ю, але все ж вважаю закон обмеженням прав громадян», – зазначив Уїлмаз.
Не подобається багатьом і надмірне втручання прем'єра в особисте життя співгромадян. Зокрема, він закликає турецькі сім'ї заводити не менше трьох дітей.
«За 12 років [правління Ердогана] Туреччина повернулася на те ж місце, звідки починала», – зазначає журналіст Явуз Байдар. Він наголошує, що в розвитку демократії країна за цей час не просунулася.
Через політичні та громадські заворушення значно втратила у вазі і турецька ліра. Якщо торік за $ 1 можна було купити 1,8 ліри, то тепер – 2,24.
Однак у турецького прем'єра своя правда. Нещодавно під час офіційного візиту до Німеччини він заявив, що під час його правління, починаючи з 2002 року і по сьогоднішній день, національний дохід зріс з $230 млрд до $800 млрд, а загальна цифра експорту збільшилася з $36 млрд до $152 млрд.
«Чи може корумпована країна чи уряд досягти цього?» – поставив тоді Ердоган риторичне запитання.
Але у представників турецької громадськості є чим відповісти прем'єру: у Китаї економічне зростання ще більше, і при цьому він на весь світ славиться своєю корупцією.
Економічні досягнення, якими хизується Ердоган, критикують часто. Наприклад, з одного боку, середня зарплата в Туреччині, як і зарплата простого вчителя, становить близько $1.000, з іншого – тут дорогий бензин, близько $2,5 за літр.
Ердоган , відчувши смак влади, занадто загрався в султана, а це може спричинити значні економічні та репутаційні втрати в майбутньому, констатує в розмові з Корреспондентом президент російського Інституту Близького Сходу Євген Сатановський. Насправді в Туреччині Ердогана іронічно називають Ердоганом Пишним – за аналогією із Сулейманом Пишним, османським султаном, який правив у XVI столітті.
Тінь на репутацію прем'єра кидає й ініційована у 2007 році гучна справа Ергенекон: тоді за звинуваченнями у терористичній діяльності і спробі повалення уряду були арештовані високопоставлені армійські чиновники. Довічний термін отримав колишній начальник генштабу армії генерал Ількер Башбуг, визнаний винним у спробі силою змінити конституційний лад країни.
Армія, яка завжди стояла на сторожі світських засад розвитку держави, була обезголовлена, а її замінили спецслужби, лояльні до влади
З того часу, на думку аналітиків, армія, яка завжди стояла на сторожі світських засад розвитку держави, була обезголовлена, а її замінили спецслужби, лояльні до влади.
Все таки армія досі має певну вагу, і ряд західних експертів вважає, що турецький прем'єр після подій на площі Таксим у першу чергу побоюється повторення на батьківщині єгипетського сценарію, коли внаслідок військового перевороту був повалений президент-ісламіст Мухаммед Мурсі. Ердоган тоді поспішив заявити, що Мурсі повалений не народом, а лише групкою генералів за допомогою Ізраїлю.
Як би там не було, репутація турецького уряду підірвана, а це надалі може означати ще більші проблеми, переконані експерти. Економіка Туреччини залежить від іноземних інвестицій, туризму та експорту товарів, наголошує Саг. У першу чергу через жорстку політику, яку проводить Ердоган, може постраждати бізнес.
«Інвестори не захочуть бути присутніми на такому ринку», – прогнозує Саг. Водночас він зазначає, що Ердоган частий гість на західних самітах, а це означає, що питання про євроінтеграцію Туреччини все ще стоїть на порядку денному.
Ще один відомий в Туреччині політичний аналітик, Бюлент Кенес, у свою чергу наголошує, що в умовах, коли один політик, який перебуває при владі, ще більше підсилює цю владу, розвиток європейських цінностей в країні під питанням. На його думку, прем'єр активно впроваджує в життя політичний іслам.
«Ця політика є неприйнятною, – вважає Кенес. – Це Пакистан, Іран, Єгипет, але не Туреччина».
***
Цей матеріал опубліковано в №6 журналу Корреспондент від 14 лютого 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.