Фото: Reuters
Український президент боїться навіть вихолощених питань, тому що ризикує заплутатися у власній брехні, - Росбалт
Прес-конференції Віктора Януковича і Володимира Путіна - це найкращий доказ, чому в Росії немає реальної політики, а в Україні - є.
Москва. Центр Міжнародної торгівлі на Краснопресненській набережній. 1327 журналістів. Чотири з гаком години спілкування з президентом у прямому ефірі. Безліч цифр, усмішки і навіть одне помилування для опального олігарха, - пише Павло Казарін в російському виданні Росбалт.
Київ. Президентська резиденція. Дев'ять журналістів. Півтори години ухильних відповідей на поролонові питання. За весь ефір - майже жодного реального інформаційного приводу.
Між цими двома події - естетична прірва. Російський президент був у собі впевнений, спокійний, час від часу забирав диригентську паличку у свого прес-секретаря і періодично жартував. Український гарант був напружений, стриманий, серйозний. Питання йшли по строго обумовленою канві та завершилися ритуальною розповіддю про прийдешній новий рік і онуків. Повністю заповнений зал в одному випадку та круглий стіл в іншому.
Російська картинка була яскравіша, жвавіша, в ній був нерв і драматургія. Українська картинка була нудною і млявою. Поки Володимир Путін робив вигляд, що виконує довільну програму, Віктор Янукович навіть і не приховував, що відпрацьовує обов'язкову.
Російський президент був у собі впевнений, спокійний, час від часу забирав диригентську паличку у свого прес-секретаря і періодично жартував. Український гарант був напружений, стриманий, серйозний
У російських глядачів не було можливості порівнювати ці дві прес-конференції. Але якби у них було українське телебачення, вони напевно залишилися б впевнені, що російська політика - зразок відкритості. Що саме тут можуть не тільки хвалити, а й картати президента. А українська картинка переконала б їх у тому, що вся хвалена українська вольниця і волелюбність - не більше ніж пшик, а журналісти не здатні поставити президенту жодного гострого питання.
Але у росіян немає українських телеканалів. А якби й були, вони навряд чи б стали їх дивитися. Зате в українців є російське ТБ, але при цьому я не думаю, що порівняння двох прес-конференцій приведе їх до описаного вище висновку. Тому що прес-конференція президента - це не відображення суспільних процесів. Дуже часто це всього лише криве дзеркало.
Російська президентська прес-конференція - це наслідок відсутності реальної політики в країні. Це подача чолобитних, озвучування скарг, випрошування грошей, надія на поблажливість, надсилання імпульсів і таке інше. У країні, де вся повнота влади замикається на одній людині, інакше просто неможливо.
Українська прес-конференція - це перший вихід до журналістів людини, проти якої вже місяць бунтують в центрі столиці десятки, а іноді й сотні тисяч людей. Це прес-конференція людини, чиї накази на розгін Майдану обидва рази лише згуртовували протестувальників. Це спроба не відповідати на питання, які задають, щоб відповісти на те, про що не питають.
Володимир Путін намагається довести своїм співгромадянам, що в Росії є політика. Віктор Янукович намагається довести українцям, що в країні політики немає. Вони обидва в цей момент нещирі
Російський президент не боїться гострих питань, тому що вони просто не прозвучать із залу. Український президент боїться навіть вихолощених питань, тому що ризикує заплутатися у власній брехні. Володимир Путін може дозволити політиці погостювати в залі, де проходить прес-конференція, тому більше в Росії її нема ніде. Український президент знає, що якщо він тільки відкриє двері, то політика увірветься з вулиці просто до нього в резиденцію.
Володимир Путін намагається довести своїм співгромадянам, що в Росії є політика. Віктор Янукович намагається довести українцям, що в країні політики немає.
Вони обидва в цей момент нещирі.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.