Президент України Віктор Янукович готовий до дострокових президентських і парламентських виборів, заявив його представник у Верховній Раді Юрій Мірошниченко.
Але опозиція впевнена, що, перш ніж піти на такий крок, Янукович використовує всі можливості втриматися при владі, включаючи силовий сценарій. Про це може свідчити і ситуація у Верховній Раді, яка вчора відкрила нову сесію після зимових канікул: гучні заяви не супроводжувалися активними діями, пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Ранкове засідання парламенту перетворилося на дискусійний клуб. Представники всіх фракцій визнали, що країна переживає глибоку кризу, і прогнозовано звинуватили один одного в нагнітанні атмосфери. Але бачення виходів із ситуації дуже відрізнялося.
Члени Партії регіонів вважали за необхідне в першу чергу сформувати уряд, а після цього створити робочу групу для підготовки конституційної реформи у вигляді прийняття нової редакції Конституції. Комуністи, які зазвичай виступають союзниками влади, запропонували обговорити питання про внесення до нового Основного закону положення про федеративний устрій України, а також про ліквідацію посади президента.
Представники опозиції запідозрили, що пропрезидентський табір намагається тягнути час. Партії УДАР, «Батьківщина» і «Свобода» категорично відмовилися розглядати пропозицію про перетворення України на федерацію, що, на їхню думку, стане першим кроком до втрати територіальної цілісності та державного суверенітету. І зажадали від влади не грати в довгі конституційні ігри, а негайно поставити на голосування Акт про відновлення легітимності конституційного правопорядку в Україні, що означає повернення до Конституції в редакції 2004 року.
Нагадаємо, зміни до Конституції у 2004 році вносилися в розпал помаранчевої революції. Документ, що передбачає суттєве звуження президентських повноважень і розширення функцій Верховної Ради, був прийнятий Верховною Радою з низкою порушень. Голосування відбувалося в пакеті, одночасно за нову редакцію Конституції і за повторне проведення другого туру президентських виборів. У підсумку Віктор Ющенко став президентом, але практично не мав впливу. А плутанина в повноваженнях привела до постійних конфліктів між главою держави, парламентською коаліцією і урядом, який формувала Верховна Рада.
У 2010 році, ледь прийшовши до влади, команда Віктора Януковича через Конституційний суд скасувала поправки, внесені у 2004 році. Новий президент отримав повноваження, як у Леоніда Кучми, а за чотири роки правління значно посилив свої позиції, завершивши централізацію влади
У 2010 році, ледь прийшовши до влади, команда Віктора Януковича через Конституційний суд скасувала поправки, внесені у 2004 році. Новий президент отримав повноваження, як у Леоніда Кучми, а за чотири роки правління значно посилив свої позиції, завершивши централізацію влади. Саме цю ситуацію опозиція й учасники протестного руху іменують узурпацією влади. І вимагають скасувати рішення Конституційного суду голосуванням у Верховній Раді, щоб відібрати у Януковича фактично безмежну владу. Однак повернення до Конституції зразка 2004 року вирішило б тільки одну проблему, створивши безліч інших: починаючи від необхідності провести дострокові парламентські вибори за партійними списками і створити у Верховній Раді коаліцію, яка сформує уряд, і закінчуючи неминучими новими конфліктами в системі органів влади.
Заступник глави президентської адміністрації Андрій Портнов вважає спроби парламентської опозиції повернути стару редакцію Конституції марними зусиллями. Він зазначив, що і голосування за згаданий акт викликає сумніви з юридичної точки зору, і сам текст Основного закону від 2004 року був розкритикований міжнародними організаціями, включаючи Венеціанську комісію і ПАРЄ.
Представники опозиції мотивують свої вимоги соціально-політичною доцільністю: іншого способу швидко обмежити владу Януковича і розпочати реформи вони не бачать. Один з активістів протестного руху, керівник аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов, сказав «НГ»: «Люди на вулиці вже два з половиною місяці. Безмежна втома. І наростання радикальних настроїв у суспільстві. Ситуація може вибухнути в будь-який момент. Тому потрібно приймати рішення зараз, негайно, невідкладно. Тут два варіанти: або вихід з кризи знайде Верховна Рада, або вулиця візьме ініціативу в свої руки».
Ще на вихідних багато представників партії влади висловлювали щиру зацікавленість у мирному вирішенні конфлікту, а тому готові були до компромісів з опозицією. З понеділка ситуація змінилася
Учора депутати, виступивши з гучними заявами, пішли на перерву до вечора. Друга частина засідання повинна була розпочатися о 18.00 (за московським часом). Але і політики, й експерти сумнівалися в тому, що парламент прийме необхідні рішення. Ігор Жданов зазначив, що ще на вихідних багато представників партії влади висловлювали щиру зацікавленість у мирному вирішенні конфлікту, а тому готові були до компромісів з опозицією. «З понеділка ситуація змінилася: пропрезидентські сили не йдуть на контакт, відмовчуються, відмовляються від консультацій. Мабуть, отримали вказівки», – сказав він. Політолог Дмитро Видрін в коментарі виданню «Корреспондент» теж засумнівався, що у Верховній Раді можливий компроміс: «Якби на погоджувальній раді в понеділок депутати говорили спокійно, то можна було б говорити про компроміси. Але, судячи з їхніх настроїв, мені складно уявити, що у вівторок буде консолідоване голосування».
Днем кілька джерел НГ повідомили, що до вечора партія влади може винести на голосування питання про формування уряду. «Це першочергове завдання. Країна на межі економічної кризи, потрібно вирішувати реальні проблеми, а не гратися в конституційні реформи. Президент запропонував опозиції посаду голови уряду – вони відмовилися. Але хтось повинен брати на себе відповідальність за ситуацію в країні», – сказав представник пропрезидентського табору. Він зазначив, що, згідно з чинною Конституцією, президент має право пропонувати будь-які кандидатури на посади в уряді.
Водночас заступник голови Верховної Ради, депутат від партії «Свобода» Руслан Кошулинський оприлюднив інформацію про підготовку кадрових пропозицій президента: главу президентської адміністрації, який до минулого тижня працював на посаді секретаря Ради нацбезпеки і оборони (РНБО), Андрія Клюєва – на пост прем'єр-міністра; заступника глави президентської адміністрації Андрія Портнова – на посаду керівника адміністрації; голову МВС Віталія Захарченка – на пост секретаря РНБО. «Я підтверджую, що такий план є», – сказав Кошулинський.
Усі три чиновники, особливо Клюєв і Захарченко, категорично не сприймаються протестним рухом: активісти звинувачують їх у численних спробах силових атак на майдан, в причетності до незаконних дій спецназу «Беркут» та міліції. Офіційно їхня вина не доведена. «Це «яструби» в оточенні Януковича. І якщо він дійсно внесе ці кандидатури на голосування до Верховної Ради, то тим самим підтвердить, що глава держави не налаштований на пошук компромісу, а схиляється до силового сценарію», – зазначив Ігор Жданов.
Судячи з учорашніх настроїв у пропрезидентському таборі, ніякі переговори і консультації не планувалися. Це означає, що які б рішення не були прийняті вчора ввечері у Верховній Раді, вони не стануть компромісом і не знімуть загрозу силового протистояння на вулицях
В останні дні представники пропрезидентського табору багато разів публічно заявили, що Віктор Янукович не збирається застосовувати силу. Представник президента в парламенті Юрій Мірошниченко розповів, що глава держави зажадав від політиків домовитися. «Якщо цього не відбудеться, то єдиний демократичний спосіб, як можна вирішити ситуацію, – це дострокові вибори», – сказав він, уточнивши, що мова йде про вибори парламенту і президента.
Політолог Андрій Єрмолаєв, який звільнився минулого тижня з посади керівника Національного інституту стратегічних досліджень при президенті України, в інтерв'ю виданню "Главком" сказав, що можливості мирного виходу з кризи ще є – принаймні, були вчора в першій половині дня. «Йдеться про підготовку політичної реформи, про формування перехідного уряду, про термінове ухвалення рішення про реформу самоврядування. Потрібна робота над реформою правоохоронних органів, наведення порядку з бюджетною політикою. Я думаю, що навколо цього депутати можуть об'єднатися», – сказав він. Проекти всіх перерахованих реформ, яких вимагає суспільство, вже існують, вони розроблялися, однак раніше не були затребувані владою. Що стосується кандидатури прем'єр-міністра, то Єрмолаєв порекомендував провести широкі консультації як з парламентом, так і з громадськими організаціями, у тому числі тими, хто представляє протестний рух.
Судячи з учорашніх настроїв у пропрезидентському таборі, ніякі переговори і консультації не планувалися. Це означає, що які б рішення не були прийняті вчора ввечері у Верховній Раді, вони не стануть компромісом і не знімуть загрозу силового протистояння на вулицях.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.