Рішення України віддати Крим Москві, хоча й було виправданим на той момент, обернулося зростанням агресії з боку Росії.
Коли на початку 2014 року збройні сили президента Росії Володимира Путіна захопили Кримський півострів, тимчасовий український уряд обговорював питання про те, чи потрібно боротися з "зеленими чоловічками", яких Росія туди перекинула. Тим часом позиція адміністрації Барака Обами була абсолютно ясною: необхідно уникнути військової конфронтації з Москвою. Про це пише Bloomberg з посиланням на джерела в американському й українському уряді.
Наголошується, що це послання Білого дому Києву було порадою, а не наказом, і ґрунтувалося воно на цілому ряді факторів. Тоді було незрозуміло, що саме Росія робить на півострові. Українські збройні сили не були готові до того, щоб протистояти російському спецназу, який діяв у Криму. Більш того, в той час український уряд був усього лише тимчасовою адміністрацією, яка мала керувати країною до проведення виборів кількома місяцями пізніше. За словами українських чиновників, інші уряди європейських країн давали Києву таку саму пораду.
Однак найбільшу тривогу викликав президент Росії Володимир Путін.
Як нещодавно повідомили американські чиновники, Білий дім побоювався: якщо українські збройні сили спробують відвоювати Крим, це дасть Путіну привід для початку більш масштабної військової інтервенції в Україні. Він міг скористатися тією ж логікою, якою Москва керувалася, коли в 2008 році вона вторглася до Грузії у відповідь на попереджувальний удар з боку уряду в Тбілісі.
Сьогодні багато експертів і чиновники називають рішення не воювати в Криму початком української політики, заснованої на ідеї про те, що відхід від конфлікту з Москвою допоможе пом'якшити агресію Путіна. Але це виявилося прорахунком, зазначає видання. Минуло менше двох років, а про Крим майже забули, сепаратистські формування, за якими стоїть Росія, контролюють дві великі області України, а хиткому перемир'ю між двома сторонами конфлікту загрожує крах.
"Частково стратегія Росії полягає в тому, щоб перевіряти і нащупувати, коли вона не стикається з відповідною реакцією і протидією, - сказав Деймон Вілсон, віце-президент Атлантичної ради США. - І якщо Росії з самого початку не дати відсіч, її амбіції починають зростати. Як показали події в Криму, Путін зайняв позицію заперечення, й існувала ймовірність того, що Росія відступить".
Коли російські підрозділи спеціального призначення, військові та офіцери розвідки захопили Крим, це дуже здивувало американський уряд, пише видання. Приблизно за добу до початку прихованого вторгнення аналітики американської розвідки доповіли Конгресу, що нарощування російських військ біля українського кордону - це блеф. Уряд України, наспіх зібраний після того, як президент Віктор Янукович утік з Києва в Росію внаслідок громадянських протестів, перебував у стані кризи. Країна готувалася до виборів, а її занепала армія була зовсім не готова до війни.
Усередині київського уряду теж були суперечки. Деякі чиновники наполягали на тому, що країна повинна зібратися з силами і дати відсіч Росії в Криму. У зв'язку з цим український уряд навіть звернувся до Вашингтона з питанням про те, яку військову допомогу той зможе надати. Українці розуміли, що за відсутності швидкої та суттєвої підтримки з боку США військова операція з захисту Криму не має жодних шансів на успіх, зазначає видання.
"Не думаю, що українська армія була добре підготовлена до того, щоб дати рішучу відсіч сильній російській армії і перешкодити прихованому вторгненню на її територію", - сказав Ендрю Вайсс, експерт з Росії і віце-президент Фонду Карнегі. Тоді такої думки дотримувалися багато представників керівництва американської армії і розвідки.
Крім того, необхідно було враховувати і дії Путіна. Протягом багатьох тижнів і місяців до кримської операції президент Росії вселяв своєму народові, що російськомовному населенню на Україні і в інших колишніх радянських республіках загрожує небезпека.
"Вони дійсно опинилися в пастці, - прокоментував ситуацію Вілсон, який обіймав посаду директора з європейських справ в Раді національної безпеки в 2008 році, коли Росія вторглася в Грузію. - Будь-яка силова реакція України щодо цих невідомих російськомовних громадян уже б вписувалася у створену Путіним концепцію, згідно з якою дії України загрожують життю росіян, і тоді в нього з'явився б привід оголосити, що він відправляє російські війська на допомогу росіянам, які потрапили в небезпеку".
Білий дім відмовився прокоментувати зміст внутрішніх переговорів з українським урядом. Але один високопоставлений чиновник адміністрації повідомив виданню, що США не визнають анексію Криму Росією, вказавши на санкції, які США і Європа ввели щодо Росії у зв'язку з кризою в Україні.
"Ми будемо продовжувати чинити тиск на Росію, щоб вона виконала свої зобов'язання відповідно до Мінських угод і відновила територіальну цілісність України, зокрема повернула Крим", - додав цей чиновник.
З моменту анексії Криму в березні 2014 року всередині адміністрації утворилася група високопоставлених чиновників, які безуспішно намагалися переконати Обаму дозволити поставки смертельної зброї українським військовим. За деякими даними, серед цих чиновників були держсекретар Джон Керрі, його помічник у справах Європи Вікторія Нуланд, міністр оборони Ештон Картер, а також головнокомандувач об'єднаних сил НАТО генерал Філіп Брідлав.
У приватних розмовах Обама говорив американським законодавцям, що його рішення не надавати українцям зброю частково пов'язане з бажанням уникнути прямої військової конфронтації з Росією, як пояснив один республіканець, що брав участь в одній із таких бесід. США пообіцяли надати українській армії значну кількість нелетального обладнання, однак його поставки часто відкладалися. Тим часом пряме військове втручання Росії на сході України зберігалося на високому рівні.
Навіть колишні чиновники адміністрації Обами по Росії визнають, що торішнє рішення України віддати Крим Москві, хоча і було виправданим на той час, обернулося, однак, зростанням агресії з боку Путіна.
"Чи спряла б нищівна поразка в Криму інтересам тимчасового уряду? Ймовірно, ні", - прокоментував колишній посол США в Росії Майкл Макфол, який нині є науковим співробітником Інституту Гувера при Стенфордському університеті. Однак, за словами Макфола, та легкість, з якою Путіну вдалося захопити Крим, ймовірно, підштовхнула його до розширення його кампанії на сході України: "Думаю, Путін був здивований тим, як легко йому дався Крим, тому коли хтось сказав, а давайте подивимося, що ще можна зробити, він вирішив ризикнути".
Адміністрація Обами досі прагне до відновлення російсько-американських відносин. Після тривалого періоду охолодження травневий візит Керрі в Сочі став початком більш рішучих спроб налагодити співпрацю між Росією і США з низки питань, зокрема в питанні громадянської війни в Сирії. З погляду Білого дому, українська криза - це всього лише одна з проблем у стратегічних взаєминах між двома світовими державами, зазначає видання.