У Львові та Києві в ресторанах повно народу, а на вулицях їздять найдорожчі моделі автомобілів. Однак українська економіка близька до повного занепаду, а Президент та прем’єр-міністр зайняті переважно сварками, - пише у польській Rzeczpospolita Пьотр Косцинський.
В Антикризовій кнайпі на львівській площі Ринок гамірно вже з обіду, а ввечері взагалі важко зайти. Гостям абсолютно не заважають голі стіни та прості меблі, не заважають їм розсипані під ногами фальшиві "долари" та "євро". Антикразова кнайпа популярна, а Львів любить ресторани, бари та кав’ярні.
У Львові криза не відчувається. Припорошене снігом старе місто виглядає чудово. Під вікнами ратуші на спеціально залитій ковзанці їздять десятки людей. Навколо неї яскравими вітринами спокушають магазини. І банки, зокрема і один з найбільших "Надра Банк", притягають погляд барвистими рекламами – молоді люди на плакатах переконують, як просто в Надрах дійти "від тисячі до мільйона". Але що той мільйон на рахунку в Надра Банку, коли грошей не можна зняти ані в касі, ані в банкоматі? Це один з тих банків, в яких була введена тимчасова адміністрація Національного банку України. І – як кажуть експерти – він може стати першим банком-банкрутом.
"Нам пощастило, - каже Юрій Назарук, співвласник Антикризової кнайпи. І тут, і в створеній зокрема і ним відомій Криївці, стилізованій під партизанський схрон вояків УПА (вхід пильнує озброєний партизан, а зайти можна тільки назвавши пароль "Слава Україні") гостей не бракує. – Слава тобі Господи, ми не маємо доларових кредитів, лише гривневі. Але з планами розвитку є проблема", – додає він. І – як не парадоксально – замість елегантного ресторану було створену модну сьогодні Антрикризову кнайпу, будівництво якої коштувало в еквіваленті лише кілька тисяч злотих.
"Найбільша зміна: раніше важко було знайти працівників, а тепер маємо чергу охочих, - каже Назарук. – А ще в меню немає іноземних алкогольних напоїв".
Урізання коштів
Наразі у Львові повністю зупинилося будівництво, а в усіх інших секторах фірми урізають витрати. Ніхто не хоче рекламуватися на білбордах, рекламні агентства благають: дайте що-небудь, вивісимо, враховуючи ваші статки. Але охочих бракує і, можливо, тому в місті повно білбордів "Польща – Україна, Євро 2012". Парадокс – адже Євро у Львові наразі стоїть під знаком питання.
Вже традиційно дірками світяться бюджети державних та комунальних установ. Їхні працівники впевнені у своїх робочих місцях, але зарплати зменшуються дня за днем.
"Як лікар-діагност з вищою категорією після 26 років роботи я отримую щомісяця на руки 970 грн.", - каже лікарка однієї з львівських поліклінік. Вона просить не називати її прізвища, бо раптом "ще хтось неправильно її зрозуміє". Кілька місяців тому її зарплата складала неповних 200 дол., а зараз – 120. "А ціни ростуть разом із курсом долара", - каже вона. Вона розповідає, що лікарні дедалі більше бракує коштів. Адміністрація розраховує на спонсорів, але хто сьогодні захоче стати спонсором?
Вчителька англійської мови з 11-класної середньої школи також не хоче називати прізвища. Вона отримує 1500 грн. І каже, що криза дедалі більше відбивається на якості навчання. "Було організовано обласну олімпіаду з англійської мови. Повинно було бути чотири види завдань, залишилося тільки читання та письмове завдання. Місцева влада не може забезпечити обіди для дітей, а також повернення коштів за подорож для тих, хто живе поза Львовом. І що це за наука?" - питає вона.
Зрештою весь Львів знаходиться перед лицем гігантських проблем. У ратуші депутати ведуть гарячі дебати. "Зростає рівень безробіття, хто платитиме податки фізичних осіб? А від них залежить бюджет міста, - каже депутат Андрій Хомицький. – Нам урізали відрахування з державного бюджету, зокрема і на Євро. А якщо зростуть ціни на газ, а за ними – на гарячу воду чи центральне опалення, люди перестануть платити і наша міська теплопостачальна організація Львівтеплоенерго стане банкрутом…"
То звідки ці добре вдягнені люди, звідки ці повні ресторани? "Родичі надсилають гроші з-за кордону. Скільки львів’ян працюють у Польщі, в Італії чи Греції?" – каже вчителька. А що буде, якщо ці люди повернуться з-за кордону?..
Занеси ключі до банку
У Києві головною вулицею Хрещатик тягнеться смуга найновіших моделей автомобілів, а в центрі магазини повні дорогих, іноземних товарів. Кризи не видно, може тільки на станціях метро, де різко зросла кількість жебраків і тих, хто роздає рекламні листівки.
Так само елегантно все виглядає в київському районі прямо на Дніпрі – Подолі. ПУМБ (Перший Український Міжнародний Банк) має офіс в елегантному будинку в престижному місці на фоні гарної Андріївської церкви.
"Банки взагалі не видають нових кредитів, іноді дозволяють продовжити старі. На фінансовому ринку немає грошей. Процентні ставки для депозитів сягають 30%, але мало хто вкладає гроші в банки. Найпопулярніші сьогодні – банківські сейфи", - розповідає президент ПУМБ, колишній глава PKO BP SA Рафал Ющак.
Зі слів осіб, які працюють у фінансовому секторі та в промисловості, вимальовується драматична картина. До середини минулого року все складалося ідеально. Був попит на українську експортну продукцію – наприклад, вироби металургії та хімії. Україну переповнювали долари та євро. Банки масово видавали кредити в доларах. Розігрався справжній споживчий бум. А потім раптом попит різко зменшився, скоротився експорт. До цього призвела фінансова криза. Різко впав курс гривні. Люди не мають змоги виплачувати кредити, банки опинилися перед загрозою банкрутства. Через брак кредитів зупинилося будівництво. Дедалі більше підприємств відправляють працівників у відпустки, починають масові звільнення.
"Той, хто купив у кредит житло в центрі та вже виплатив частину кредиту, може сьогодні усвідомити, що має мало шансів на повну виплату кредиту. І це навіть якщо він має роботу. Він має занести ключі від квартири до банку", - каже Стефан Перковський, глава Міжнародного товариства польських підприємців в Україні.
Спокійні пенсіонери
"Побільшало випадків підпалів автомобілів власниками, що мають на меті отримати страхові виплати. Люди іноді також вивозять машини до лісу", - каже киянка, яка працює в страховій компанії (вона також просила про збереження анонімності).
Сама вона очікує, що будь-якої миті її буде звільнено з роботи. "Якщо мене звільнять, буде дуже тяжко. У серпні 2008 року, коли я йшла до найближчого магазина, за 50 грн. я купувала хліб, масло, молоко, ковбасу і сир. А тепер беру сто, і на молоко та сир вже не вистачає, - розповідає вона. – Що ж доведеться робити? Шукатиму будь-якої праці. Стану хоча б прибиральницею. Аби не бути голодною, бо одягом якось залатаємо.
Парадоксально, але найспокійніші ті, хто пам’ятає часи СРСР. "Особливо пенсіонери. Вони пережили війну, сталінізм, розпад СРСР та кілька криз, і чергова криза їм не страшна. Найгірше молодим, вони можуть повністю розгубитися", - розповідає вона.
Вчителька зі Львова бачить все трохи інакше. "В Україні ніхто не почувається ні за що відповідальним. Від прибиральниці до найвищої влади. Усі доводять, що мало заробляють, а отже треба старатися. А зараз ще й криза, то можна всі проблеми на неї звалити. Доріжка перед будинком нерозчищена від снігу, бо криза. А найбільш відповідальні представники влади", - дратується вона.
Літній чоловік, пенсіонер, який підробляє перевезеннями пасажирів своєю старенькою чорною «Волгою», має просте рішення. «На них треба якогось Гітлера чи Сталіна. Перестріляти кілька десятків депутатів та одразу стало б краще», - каже він.
Про це говорять усі: триває криза, а Президент та прем’єр-міністр сваряться, немає жодних радикальних дій, що слугували б врегулюванню ситуації. "І через ці сварки буде дедалі гірше", - запевняє львівський депутат Хомицький. У Києві до того ж мешканців турбують божевільні ідеї мера Леоніда Черновецького, якого в народі називають Льонею Космосом.
Літній чоловік, пенсіонер, який підробляє перевезеннями пасажирів своєю старенькою чорною "Волгою", має просте рішення. "На них треба якогось Гітлера чи Сталіна. Перестріляти кілька десятків депутатів та одразу стало б краще", - каже він.
Наразі в Україні не має суспільних заворушень. Але коли кількість безробітних, як передбачають експерти, сягне 5 млн., може бути інакше.
Оригiнал статті