Україна і Латвія застерегли, що Західна Європа ризикує зіткнутися з фінансовою катастрофою, якщо не об’єднається у допомозі країнам колишнього радянського блоку, - пише Едріен Бломфілд в британській The Daily Telegraph.
Високопосадові особи обох країн, які знаходяться на межі банкрутства внаслідок світової фінансової кризи, зазначили в інтерв‘ю The Daily Telegraph, що найбільші держави Європейського Союзу, вдавшись до ізоляціонізму та протекціонізму, ризикують повторити найгірші помилки депресії 1930-х років.
За словами віце-прем’єр-міністра України Григорія Немирі, ЄС повинен подолати гострі внутрішні суперечності щодо заходів для врегулювання економічної кризи в Східній Європі, коли світові лідери зустрінуться наступного місяця на самміті Великої двадцятки в Англії.
"ЄС не повинен допомагати Україні тільки тому, що вона безпомічна, - сказав пан Немиря. – Він повинен допомагати, тому що це в його інтересах".
"(Західноєвропейський) банківський сектор має чималі активи в Україні, Латвії і т.д., тому тут потрібно діяти спільно. Ціна бездіяльності буде набагато вищою, аніж ціна дій".
Аналітики застерігали, що колапс фінансових секторів у таких країнах як Україна і Латвія може "заразити" решту Європи, призвівши до низки банкрутств банків по всьому континенту.
Однак Німеччина відкинула пропозицію Австрії по створенню Євросоюзом фонду допомоги обсягом 140 млрд. фунтів стерлінгів. Не вважали вартою уваги і подібну пропозицію Угорщини. Натомість Захід просигналізував декому на Сході, що турбуватиметься передусім про себе.
Президент Франції Ніколя Саркозі був підданий жорсткій критиці після своїх закликів до капітанів промисловості закрити заводи в Східній Європі, щоб врятувати робочі місця у Франції. "Важливе завдання для "Великої двадцятки" - надіслати сигнал про те, що така політика може призвести до катастрофи", - зазначив пан Немиря.
Його підтримав Андріс Міґлаус, головний радник міністерства фінансів Латвії.
"Популістський протекціонізм створює внутрішні бар’єри, які негативно вплинуть на інші регіони Європи", - переконаний він.
Після десятиліття вражаючого зростання орієнтована на експорт економіка України переживає занепад. Попит на продукцію металургії і сільського господарства країни в Росії і Європейському Союзі обвалився, що призвело до падіння української валюти гривні, яка втратила понад 50% вартості за останні 9 місяців.
За прогнозами, економіка України – як і Латвії – цього року може скоротитися на 12%.
Більшість експертів не вважають, що Україна цього року оголосить дефолт. Натомість найбільше занепокоєння викликає фінансовий сектор України, в якому домінують дочірні компанії західноєвропейських банків.
Подібно до інших країн регіону, Україна переживала кредитну вакханалію. Починаючи з 2006 року, обсяг позик зріс більш ніж на 4000%. Понад 10 млн. українців мають позики – в порівнянні із менш ніж 100 тисячами в 2002 році.
Проте багатьом, як наприклад Ользі Симончук та її чоловіку Миколі, зараз складно погашати кредит.
Рік тому Симончуки вирішили, що жити у київській квартирі з двома спальнями разом із двома синами і їхніми нареченими стало надто тісно. Вони вирішили взяти кредит на суму 58 000 фунтів стерлінгів у місцевої "дочки" банку BNP Paribas і придбати другу квартиру на околиці столиці.
Вони вибрали кредит в доларах, оскільки процентна ставка біла удвічі нижчою, ніж у випадку кредиту в місцевій валюті. Проте після обвалу національної валюти, обсяг виплат по кредиту суттєво підскочив. Парі вдалося домовитися про зменшення наполовину розміру місячних платежів. Попри реструктуризацію кредиту, Симончуки не внесли два місячних платежі.
Як і Симончуки, мільйони українців мають борги в іноземній валюті. А із зростанням кількості неплатоспроможних фізичних осіб, зростають і побоювання щодо системного колапсу українського банківського сектору.
На даний момент найбільші іноземні гравці на ринку – австрійський Reiffeisen та італійський UniCredit – пообіцяли підтримати свої дочірні компанії в Україні. Шведські банки пообіцяли зробити те саме в Латвії. Та із поглибленням кризи стає незрозуміло, як довго вони дотримуватимуться даних зобов‘язань.
Обсяг непогашених кредитів, виданих західноєвропейськими банками в Східній Європі, складає понад 1 трлн. фунтів стерлінгів, що викликає паралелі із кризою ринку субстандартного кредитування в Сполучених Штатах. Особливо вразлива Австрія, в кредитному портфелі банків якої – 213 млрд. фунтів стерлінгів позик Східній Європі, або ж 71% від ВВП.
Обсяг виданих Австрією коштів викликає страшні порівняння із минулим. У 1931 році австрійський Creditanstalt зазнав краху через позики, видані в Східній Європі, що призвело до хвилі банкрутств банків по всьому світу і дало початок найтемнішим дням Великої депресії.
Оригiнал статті