Через протести в Коломбо президент Шрі-Ланки Готабая Раджапакса збирається залишити свою посаду, про готовність піти за ним заявив і прем'єр-міністр Раніл Вікремессінгхе.
Наслідки кумівства та корупції
Найбільша криза, що стала результатом суми несприятливих обставин, невмілого державного адміністрування та зловживань влади, розвивалася в 22-мільйонній Шрі-Ланці поступово. Протягом кількох років країна зазнавала збитків від природних катастроф, сильних дощів та повеней. Це посилило стагнацію сільськогосподарської галузі, через що надходження до бюджету знизилися.
Для стимулювання зростання економіки уряд ухвалив рішення щодо зниження податків. Обіцянка зробити це була одним із передвиборчих гасел президента країни у 2019 році. Однак це позначилося на державних доходах і спонукало рейтингові агенції знизити рейтинг країни майже до рівня дефолтного. У результаті Шрі-Ланка втратила доступ до зарубіжних ринків.
"Влада зробила низку невдалих популістських кроків. Зниження податків у країні з великим дефіцитом та низькою податковою дисципліною замість зростання економіки знизило і так недостатні доходи бюджету на 25%. До того ж, було закрито доступ до міжнародної фінансової допомоги, - зазначає народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. - Помилку вожді не визнали, зате взялися за реалізацію наступної передвиборчої обіцянки - стимулювати екологічну продукцію. Для цього просто заборонили хімічні добрива. В результаті врожайність впала щонайменше на 30%, країна вперше почала імпортувати рис, а ціни на продукти зросли в рази".
Щоб підтримати сільське господарство та економіку в цілому, влада не змогла придумати нічого кращого за міжнародні кредити. Але борги потрібно своєчасно віддавати, а для цього необхідна економіка, що працювала, відродити яку не вдавалося. У той же час країна направила двох міністрів до РФ на переговори про купівлю дешевого палива.
Окрім сільського господарства, у Шрі-Ланки залишалася ще одна прибуткова галузь, туризм. Він забезпечував від 13 до 20% ВВП. Але турпотік спочатку через теракти, а потім і пандемію COVID-19 почав падати, скоротившись за час локдаунів з 2,9 млн. до 170 тис. на рік.
При цьому влада будувала інфраструктурні об'єкти за кредити, отримані від Китаю. На жаль, будівництво не створило достатньої кількості робочих місць та не стало каталізатором розвитку економіки.
Щоб сплатити кредити, довелося використовувати валютні резерви. Їхнє скорочення призвело до інфляції. Додалися віялові відключення електроенергії, перебої у закупівлі продовольства, ліків та пального. Це й стало останньою краплею, яка переповнила чашу народного терпіння.
Час висновків та рішень
Біля офіційної резиденції президента в Коломбо відбувалися постійні сидячі протести. 8 липня поліція ввела комендантську годину, трапилося це після застосування сльозогінного газу та водометів проти протестувальників. А 9 липня натовп увірвався до президентського палацу. Заколотники підпалили його та приватний будинок прем'єра.
У вуличних акціях взяло участь близько 100 тис. осіб. Незважаючи на обіцянки виконати вимоги демонстрантів, вони відмовилися залишати президентський палац та резиденцію прем'єра до їхньої відставки. Близько 39 людей, у тому числі двоє поліцейських, було поранено та госпіталізовано, повідомили Reuters джерела в лікарнях.
Глава країни Готабая Раджапакса, як пише Times of India, встиг втекти за кілька хвилин до атаки мітингувальників, і, за неофіційними даними, втік на військовому кораблі в акваторії Шрі-Ланки.
"Було ухвалено рішення попросити президента і прем'єр-міністра піти у відставку", - заявив один із місцевих депутатів.
Як повідомив речник парламенту Махінда Япа Абейвардена, президент запевнив, що залишить посаду 13 липня. Він також додав: для мирної передачі влади важливо, щоб масові протести не переросли у заворушення. Крім того, ланкійських державних службовців та громадськість просили зберігати спокій для забезпечення діяльності країни.
Згідно з конституцією Шрі-Ланки, для складання повноважень президент має подати лист спікеру парламенту, котрий зобов'язаний замінювати його протягом 30 днів і очолювати країну ще два роки потому – до нових президентських виборів. Потім, упродовж тижня, потрібно сформувати новий коаліційний уряд.
Але, за словами міністра Прасанна Ранатунг, нового президента на Шрі-Ланці планують обрати вже найближчим часом. Після відставки Раджапакса (протести знищили його династію, що керувала країною два десятиліття) очікуються такі події: парламент буде скликаний 15 липня; номінації на посаду президента прийматимуться 19 липня; президента оберуть 20 липня.
Серед термінових економічних заходів – спроби лідерів країни отримати допомогу від Індії та інших країн, а також домовитись про допомогу з Міжнародним валютним фондом.
Шрі-ланкійський кейс вкрай повчальний для будь-якої країни, в тому числі і для України. Адже перше, що зробив новий президент у 2019 році - призначив родичів на держпосади, включаючи посаду прем'єр-міністра (її зайняв брат президента). У результаті в країні розцвіла корупція.
Особливо актуальними є ці уроки для нашої країни через те, що після війни нам доведеться знову відбудовувати зруйновану економіку.
"Зараз, коли в Україні деякі політики та експерти-популісти обіцяють прості та приємні економічні псевдорішення, потрібно пам'ятати історію Шрі-Ланки. Такі поради та бажання їм слідувати становлять не меншу загрозу для країни, ніж окупантські ракети", - вважає Я. Железняк.
Водночас криза у Шрі-Ланці частково є відлунням війни в Україні. 11 липня держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що одним із чинників заворушень у Шрі-Ланці, ймовірно, стала блокада українських портів РФ. І він побоюється, що це може повторитись і в інших місцях. Глава Держдепу зазначив, що навіть такі сільськогосподарські країни, як Таїланд, зазнають впливу блокади.
"Ми спостерігаємо прояви впливу російської агресії скрізь. Вона могла вплинути на ситуацію в Шрі-Ланці, але ми стурбовані наслідками у всьому світі", - сказав Блінкен журналістам у Таїланді.
Ірина Носальська